Справа: № 373/2986/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Овдієнко К.М. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
03 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Переяславі-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області про визнання дій протиправними, зобов'язання призначити пенсію за вислугу років, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Переяславі-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2014 року, -
ОСОБА_2 звернулась у суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Переяславі-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області, в якому, з урахуванням змінених вимог, просила визнати відмову в призначенні їй пенсії за вислугу років незаконною та зобов'язати відповідача призначити таку пенсію з моменту звернення: з 17 жовтня 2014.
Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.
Задовольняючи адміністративний позов, місцевий суд виходив із того, що викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу і має право на пенсію за вислугу років на підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Колегією суддів установлено, що згідно даних трудової книжки, позивач в період з 01 вересня 1989 року по 30 вересня 2014 року працювала на посаді викладача по класу баяна в Переяслав-Хмельницькій дитячій музичній школі. З 25 лютого 1999 року вказаному закладу присвоєне ім'я Павла Сениці.
Враховуючи дані трудової книжки, трудовий стаж позивача складає 25 років 29 днів.
Відповідно до записів трудової книжки позивача, 30 вересня 2014 року вона звільнена із займаної посади у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років.
Із матеріалів справи вбачається, що 17 жовтня 2014 року позивач зверталась до Управління Пенсійного фонду України в м. Переяславі-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області із заявою про призначення їй пенсії.
Проте, рішенням начальника територіального органу Пенсійного фонду України від 23 жовтня 2014 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років з мотивів недостатності страхового стажу. Так, відповідач стверджує, що загальний трудовий стаж позивача становить 24 роки 06 місяців 08 днів, в тому числі стаж за вислугу років - 2 роки 4 місяці. При цьому, відповідач виходив із того, що посада викладача у позашкільному навчальному закладі, до якого відносяться музичні школи, не передбачена у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (далі - Перелік № 909), а тому частина страхового стажу позивача не врахована як спеціальний стаж, що дає право на пенсію за вислугу років.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернулася у суд.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, судова колегія виходить із наступного.
Згідно Статуту Переяслав-Хмельницької дитячої музичної школи імені Павла Сениці, затвердженого та погодженого в установленому порядку, дана школа є початковою ланкою спеціальної мистецької освіти, належить до системи позашкільної освіти. Школа має статус державного закладу освіти.
Приведеним положенням статуту Переяслав-Хмельницької дитячої музичної школи імені Павла Сениці кореспондують приписи постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №433 «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад», яка відносить музичні школи до переліку позашкільних навчальних закладів.
Згідно із статтею 29 Закону України «Про освіту» позашкільна освіта разом із загальною середньою, професійно-технічною, вищою та іншими освітами становить структуру (систему) освіти в Україні.
Положеннями частини 4 статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту» передбачено, що права, обов'язки та соціальні гарантії для педагогічних працівників позашкільного навчального закладу визначаються Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.
Розділом «Освіта» «Позашкільні навчальні заклади» зазначеного Переліку (в редакції на час спірних правовідносин) передбачені такі посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Тобто, даним Переліком не передбачено посади викладача позашкільного навчального закладу.
У той же час, згідно цього Переліку (із змінами внесеними постановою Уряду України від 26.09.2002 №1436), в музичних і художніх школах право на пенсію за вислугу років мають особи, які працювали, зокрема, на посаді учителя.
До того ж, судова колегія враховує, що Кабінет Міністрів України (згідно доручення від 06.01.1995 №397/21) погодився поширити на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993, без внесення змін до неї, про що свідчить лист Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 №01-3/133-02-2.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що займана позивачем посада, згідно чинного законодавства, являється такою, що дає право на призначення пенсії за вислугу років згідно пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Оскільки доводи апелянта про недостатність у позивача спеціального пільгового стажу для призначення пенсії спростовуються висновками суду першої інстанції та даними трудової книжки, копія якої наявна в матеріалах справи, судова колегія доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального і процесуального права.
Тому, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 200, 206, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Переяславі-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі Київської області залишити без задоволення.
Постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддя О.Є. Пилипенко
суддяО.М. Романчук
.
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Романчук О.М