Справа: № 754/10275/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка О.І. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
03 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 04 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва, в якому просить:
визнати незаконними дії відповідача щодо застосування ним під час призначення/перерахунку пенсії положень Бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів, якими у порушення та розріз встановлених Конституцією і Законами України вимог і норм, визначено розмірі пенсій для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до того, ще й значно менші, ніж передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України № 796 для відповідної категорії громадян;
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо призначення, перерахунку та виплати недоотриманих сум державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст.49, 50, 54 Закону України № 796;
зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Києва здійснити призначення, перерахунок та виплату державної пенсії, згідно вимог ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 75 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.2012 року і до моменту винесення рішення у цій справі.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 04 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва щодо невиплати ОСОБА_2 основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі визначеному ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 18.12.2013 року по 15.08.2014 року - неправомірною. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірі визначеному ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 18.12.2013 року по 15.08.2014 року, з урахуванням виплачених коштів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю - не зверталися. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Не погоджуючись із постановою суду від 04 грудня 2014 року відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва - залишити без задоволення, постанову Деснянського районного суду м. Києва від 04 грудня 2014 року - без змін, виходячи із наступного.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, позивач є інвалідом 2-ї групи із числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесена до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закону України № 796) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва.
Як інвалід 2-ї групи 1 категорії, відповідно до положень ст.50, 54 Закону України № 796 вона має право на призначення їй державної пенсії у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячно додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Крім того, ст.67 вказаного Закону передбачено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, розмір пенсій підвищується, і їх перерахунок здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
07.02.2014 року позивач звернулася до відповідача із заявою про надання їй розгорнутої довідки про розміри нарахованих і виплачених їй сум державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, що передбачені ст.ст. 50, 54, 67 цього Закону. Крім того, вона просила відповідача, що в разі нарахування їй пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено Законом, провести нарахування/перерахунок належних їй пенсій відповідно до вимог Закону України № 796 у редакції чинних Законів України.
Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва надало відповідь від 11.02.2014 року про те, що нарахування та виплати пенсії позивача здійснюються відповідно та на підставі чинного законодавства України, а тому підстав для перерахунку та проведення їй доплат відповідач не вбачає.
Стаття 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІ групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, яка була чинною до 31 грудня 2007 року) передбачено, що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Всупереч ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу пенсія виплачувалась у розмірах, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи те, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту.
Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України - права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначені міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.
Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 року не містить обмежень щодо застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі і статей 50, 54 цього Закону.
Однак, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року №1622-VII, який набрав чинності 16 серпня 2014 року, Прикінцеві положення Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» доповнено пунктом 6-7, яким встановлено, що норми ст..ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Вказані положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» неконституційними визнано не було.
За таких обставин, до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року №1622-VII, застосуванню підлягають положення ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а з 16.08.2014 року - відповідні Постанови Кабінету Міністрів України.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 28 листопада 2014 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, 255 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 04 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Є.Пилипенко
Судді Я.Б. Глущенко
С.Б. Шелест
.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.