Справа: № 750/10287/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лямзіна Н.Ю. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
03 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2014 року позивач - ОСОБА_2 звернулась до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про:
визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови включити до заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати для нарахування пенсії;
зобов'язання відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії позивача починаючи з дати її призначення з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати за роботу на державній службі, які враховуються при обчисленні пенсії і з яких сплачені страхові внески відповідно до законодавства та які вказані у довідці № 04-11/13177 від 16.09.2014 року;
зобов'язати відповідача виплатити різницю між виплаченим та перерахованим розміром пенсії за весь період її отримання починаючи з 22.01.2014 року;
зобов'язати в подальшому проводити нарахування і виплату пенсії з урахуванням даних виплат;
зобов'язання відповідача визначити розмір пенсії відповідно до діючого на дату призначення пенсії (22.01.2014 року) законодавства України, а саме на рівні 80% від суми заробітної плати, яка міститься в матеріалах пенсійної справи (згідно наданої довідки).
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати спірну постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не повно та не об'єктивно з'ясовано обставини справи, порушено норми матеріального права.
Особи, які беруть участь у справі, з клопотаннями про розгляд справи за їх участю - не зверталися. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 грудня 2014 року - без змін, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, позивач перебуває на обліку відповідача і з 22.01.2014 року отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 80 % заробітної плати державного службовця. Під час обчислення пенсії позивачу не враховано матеріальну допомогу на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, а також індексацію заробітної плати, оскільки її не було вказано в пред'явленій позивачем довідці про складові заробітної плати, виданої за останнім місцем роботи - Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради.
17.09.2014 року позивач звернулася до відповідача з письмовою заявою про включення до розрахунку пенсії вказаної допомоги та індексації заробітної плати, при цьому надала уточнену довідку про складові заробітної плати, видану 16.09.2014 року Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради. Втім, у задоволенні цих вимог позивача було відмовлено, про що відповідач повідомив листом від 01.10.2014 року (а.с. 12). Причиною відмови є те, що, на думку відповідача, матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, а також індексація заробітної плати чинним законодавством України не віднесена до складових заробітної плати, з якої обчислюється пенсія державного службовця.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).
Згідно зі статтею 41 Закону України IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Дана правова позиція відображена в тому числі в постановах Верховного Суду України від 04.03.2014 року, від 28.05.2013 року.
Крім того, відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.
Згідно пп. 1.3. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України від 13.01.2014 року № 5, для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці.
До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.
Суми виплат, пов'язаних із індексацією заробітної плати працівників, входять (на ряду з доплатами, надбавками, гарантійними та компенсаційними виплатами, передбаченими чинним законодавством, преміями, пов'язаними з виконанням виробничих завдань і функцій) до складу фонду додаткової заробітної плати, згідно з пп. 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України від 13.01.2014 року № 5.
Тобто, індексація, як вбачається з викладеного, входить до фонду додаткової заробітної плати, який є складовою частиною фонду оплати праці та, відповідно, до системи оплати праці державного службовця.
Таким чином, у відповідача не було правових підстав для відмови позивачеві у включенні до заробітку для обчислення її пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, а також індексації заробітної плати починаючи з дня звернення з відповідною заявою, тобто з 17.09.2014 року.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 грудня 2014 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, 255 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Пилипенко О.Є.
Суддя: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.
.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.