Справа № 815/5795/14
27 січня 2015 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Токмілової Л.М.,
за участю секретаря - Мороз А.П.
представників позивача - Набойченко Н.М., Добровольської В.В.,
представника відповідача - Родіонової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Металопром» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування вимоги про сплату боргу, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Металопром» (надалі - ПрАТ «Металопром» або позивач) до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (надалі - ДПІ у Суворовському районі або відповідач), в якому позивач просить суд скасувати вимогу про сплату недоїмки від 05.08.2014р. №Ю-817 (надалі - оскаржувана вимога) як таку, що не відображає реальний розмір заборгованості.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач впродовж 2014 року подавав звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування сплачував кошти на оплату єдиного соціального внеску. Оскаржувана податкова вимога, на думку позивача, не відображає реальної заборгованості підприємства, оскільки сформована 05.08.2014р., а до суми недоїмки включено суми єдиного соціального внеску за липень 2014р., на сплату якої відповідно до вимог чинного законодавства платнику надається термін до 20 числа кожного місяця. Представник позивача також вказав, що оскаржив зазначену вимогу в адміністративному порядку, подавши до ГУ Міндоходів в Одеській області відповідну скаргу, але рішенням ГУ Міндоходів в Одеській області від 19.09.2014р. №1966/10/15-32-10-02-06 оскаржувану вимогу залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд задовольнити адміністративний позов.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вказавши на правомірність оскаржуваної вимоги та наявність несплаченої заборгованості відповідача. Як зазначено в письмових запереченнях, заборгованість позивача, передана з Пенсійного фонду, станом на 01.10.2013р. становила 104541,54 грн. В період з 01.10.2013р. по 31.07.2014р. ПрАТ «Металопром» продовжувало порушувати порядок сплати єдиного внеску, а саме не сплачувало в повному обсязі самостійно нараховані щомісячні обов'язкові платежі з єдиного соціального внеску. В результаті заборгованість позивача станом на 05.08.2014р. становила 217600,85 грн., на підставі чого відповідачем сформовано оскаржувану вимогу.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно оцінивши надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, якими регулюються спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ПрАТ «Металопром» зареєстровано як юридичну особу 28.10.1997р. за №15561200000000295 (згідно виписки з ЄДРЮОФОП (а.с.42).
Видами економічної діяльності підприємства є 24.3 холодне штампування та гнуття, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 38.32 відновлення відсортованих відходів (а.с.49, зворотний бік).
З 30.01.2013р. ПрАТ «Металопром» перебуває у стані припинення за рішенням засновників (а.с.50).
У зв'язку із набранням чинності законів України № 404-VII та № 406-VII від 04.07.2013 року, Пенсійним фондом України Міністерству доходів і зборів України в електронному вигляді передані облікові дані карток особових рахунків страхувальників про суми боргів та переплат по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 01.10.2013 року.
Заборгованість позивача зі сплати єдиного соціального внеску, передана з Пенсійного фонду до ДПІ у Суворовському районі, станом на 01.10.2013 року становила 104 541 грн. 54 коп.
05.08.2014р. ДПІ у Суворовському районі винесено ПраТ «Металопром» вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-817 на загальну суму 217600,85 грн., з яких 180785,04 грн. становить сума недоїмки, 12517,92 грн. - сума штрафу та 24927,89 грн. - сума штрафу (а.с.6).
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Частинами 7, 8, 11 статті 9 вказаного Закону України передбачено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Судом встановлено, що позивач подавав до ДПІ у Суворовському районі звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2014 року, у яких позивачем самостійно визначались суми єдиного внеску, що підлягає сплаті (а. с. 9-22).
Загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, за період з 01.01.2014р. по 31.07.2014р. згідно поданих звітів визначена позивачем у розмірі 162660,51 грн.
Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 6.3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів України від 09.09.2013р. №455, органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Пунктом 6.4 розділу VI вказаної Інструкції регламентовано порядок формування вимоги про сплату боргу. Так, вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою відповідно до додатку 4 до вказаної Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до вказаної Інструкції (для платника - фізичної особи).
На підтвердження обґрунтованості надсилання позивачу оскаржуваної вимоги, відповідачем надано до суду облікову картку даних з особового рахунку платника, згідно якої заборгованість ПрАТ «Металопром» зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становила 234600,85 грн.
Як вбачається з наданих облікових карток, з 01.01.2014р. по 31.07.2014р. ПрАТ «Металопром» сплачено 100360,15 грн. (що підтверджується також і наданими позивачем виписками АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві по рахунку ПрАТ «Металопром» №2604843318 в період з 01.01.2014р. по 05.08.2014р. (а. с. 23-41). Однак здійснені позивачем перерахування не в повній мірі покривають борги зі сплати єдиного соціального внеску, а тому станом на 31.07.2014р. у ПрАТ «Металопром» утворилася недоїмка зі сплати ЄСВ у сумі 210302,96 грн.
Також суд вказує, що з наданих позивачем виписок з банківських рахунків вбачається, що частина суми, сплаченого позивачем ЄСВ за період з 01.01.2014р. по 31.07.2014р., стосується сплати ЄСВ за минулі періоди (2012 та 2013 роки).
З огляду на вище зазначене, суд дійшов висновку, що оскаржувану вимогу про сплату недоїмки відповідачем сформовано правомірно, за наявності достатніх підстав та в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Відтак, на думку суду, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Згідно з ч.1 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлені такі ставки судового збору: за подання до адміністративного позову немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, за подання позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно з ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
При подачі адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 435,20 грн. (згідно платіжних доручень №357 від 06.10.2014р. та №392 від 27.10.2014р.) (а.с.3,52), що становить 10 % від розміру ставки судового збору за подачу до суду позову майнового характеру.
За таких умов суд дійшов висновку, що з позивача у відповідності до вищенаведених норм належить стягнути залишок суми судового збору в розмірі 3916,82 грн. (90% від ставки судового збору за подачу майнового позову).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27 січня 2015року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6-11, 69, 71, 86, 159-163 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Металопром» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання скасування вимоги про сплату боргу, - відмовити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Металопром» (код ЄДРПОУ 02138961, 65025, м. Одеса, 21 км. Старокиївської дороги) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3916,82 (три тисячі дев'ятсот шістнадцять гривень вісімдесят дві копійки).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 03 лютого 2015 року.
Суддя Л.М. Токмілова
В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Металопром» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання скасування вимоги про сплату боргу, - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 03 лютого 2015 року.
02 лютого 2015 року.