28 січня 2015 року м. Київ К/9991/722/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Чумаченко Т.А., Голяшкіна О.В., Сороки М.О.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року у справі за позовом Контрольно-ревізійного управління в Одеській області до управління агропромислового розвитку Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, науково-виробничої сільськогосподарської фірми «Вин-Агро» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання обов'язкових вимог та про стягнення з одержувача бюджетних коштів зайво сплачених коштів державного бюджету до державного бюджету України, -
Контрольно-ревізійне управління в Одеській області звернулось до суду з позовом до управління агропромислового розвитку Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, науково-виробничої сільськогосподарської фірми «Вин-Агро» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання обов'язкових вимог та про стягнення з одержувача бюджетних коштів зайво сплачених коштів державного бюджету до державного бюджету України.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2011 року залишено без змін.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Контрольно-ревізійне управління в Одеській області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що відповідно до п. 1.4.5.1 Плану контрольно-ревізійної роботи контрольно-ревізійного відділу в Іванівському районі Одеської області на III квартал 2010 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності управління агропромислового розвитку Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області за період
з 01 січня 2008 по завершений звітний період 2010 року.
За результатами ревізії складено акт від 06 грудня 2010 року № 370-16/63, в якому зазначено про порушення управлінням агропромислового розвитку Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області пункту 4 Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2007 року №613, оскільки відповідачем виплачена компенсація в сумі 93187,50 грн. науково-виробничій сільськогосподарській фірмі «Вин-Агро» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю за витрати, які останньою проведені не були.
Контрольно-ревізійним управлінням в Одеській області 06 січня 2011 року винесено вимогу №370-16/11, якою, управління агропромислового розвитку Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області зобов'язано:
- опрацювати матеріали ревізії та вжити заходів щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб;
- видати наказ по результатам опрацювання результатів ревізії та направити до контрольно-ревізійного відділу в Іванівському районі до 20 січня 2011 року;
- провести претензійно-позовну роботу з одержувачем бюджетних коштів - науково-виробничою сільськогосподарською фірмою «Вин-Агро» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.
Також Контрольно-ревізійним управлінням в Одеській області 09 січня 2011 року надіслано керівнику науково-виробничої сільськогосподарської фірми «Вин-Агро» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю лист про необхідність в термін до 01 квітня 2011 року повернути зайво отримані у 2010 році бюджетні кошти в сумі 93187, 50 грн.
У зв'язку з невиконанням вимоги від 06 січня 2011 року №370-16/11 Контрольно-ревізійне управління в Одеській області звернулось до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності управління агропромислового розвитку Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області щодо невиконання обов'язкових вимог позивача, а також про стягнення з науково-виробничої сільськогосподарської фірми «Вин-Агро» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю одержаних бюджетних коштів в сумі 93187, 50 грн.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Згідно з пунктом 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Пунктом 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах також надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Так, позивачем у вимозі, про виконання якої пред'явлено позов, зазначено про порушення управлінням агропромислового розвитку Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області пункту 4 Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 15 липня 2005 року №587, у зв'язку з невиконанням робіт по спорудженню шпалери молодого винограднику, на які були виділені та сплачені кошти науково-виробничій сільськогосподарській фірмі «Вин-Агро» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.
Відповідно до пункту 4 Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 15 липня 2005 року №587 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бюджетні кошти надаються суб'єктам господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, які займаються виноградарством, садівництвом і хмелярством (далі - суб'єкти господарювання), крім суб'єктів господарювання, яких визнано банкрутами, проти яких порушено справу про банкрутство, для компенсації здійснених у поточному бюджетному році витрат (без урахування сум податку на додану вартість) з проведення проектних робіт, підготовки ґрунту та посадки, догляду за молодими насадженнями, спорудження шпалери і краплинного зрошення, придбання садивного матеріалу у виробників, внесених до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, або у будь-яких суб'єктів господарювання за наявності сертифіката походження на такий садивний матеріал у виноградарстві та садівництві, підвісних матеріалів і засобів захисту рослин для хмелярства, відповідно до затверджених Мінагрополітики нормативів витрат на 1 гектар, що визначаються залежно від зон закладення насаджень, схем посадок, а також з урахуванням витрат з виконання відповідних робіт.
Разом з тим, як встановлено судами, науково-виробничою сільськогосподарською фірмою «Вин-Агро» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю виділені управлінням агропромислового розвитку Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області бюджетні кошти були спрямовані в повному обсязі саме на спорудження шпалер молодого винограднику.
Отже, суди, встановивши відсутність порушення управлінням агропромислового розвитку Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області пункту 4 Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства щодо зайвого та безпідставного виділення коштів, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання управління агропромислового розвитку Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області виконати вимогу Контрольно-ревізійного управлінням в Одеській області 06 січня 2011 року №370-16/11.
Крім того, щодо вимоги позивача про стягнення збитків з відповідача - науково-виробничої сільськогосподарської фірми «Вин-Агро» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю - слід зазначити, що відповідно до положень Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» державна контрольно-ревізійна служба наділена повноваженнями на пред'явлення вимог та стягнення збитків у судовому порядку саме щодо підконтрольної установи, якою відповідач (науково-виробнича сільськогосподарська фірма «Вин-Агро» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) не являється.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій.
Постановлені у справі рішення судів є законними і обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Одеській області залишити без задоволення.
Постанову від 19 вересня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року у справі за позовом Контрольно-ревізійного управління в Одеській області до управління агропромислового розвитку Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, науково-виробничої сільськогосподарської фірми «Вин-Агро» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання обов'язкових вимог та про стягнення з одержувача бюджетних коштів зайво сплачених коштів державного бюджету до державного бюджету України - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом
України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: