Харківський апеляційний адміністративний суд
27 січня 2015 р.Справа № 554/15577/14-а
Головуючий 1 інстанції: Гольник Л.В.
Доповідач: Водолажська Н.С.
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Водолажська Н.С.,
Суддя Філатов Ю.М., Суддя Бенедик А.П.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 11.11.2014р. по справі № 554/15577/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Октябрської районної у м. Полтаві ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області
заявник Старший державний виконавець Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції
про визнання дій неправомірними та зобов'язання виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2012 рік,
Заявник, Старший державний виконавець Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Лаврик О.П., звернувся до Октябрського районного суду м. Полтава із поданням, в якому просив змінити спосіб виконання рішення № 2а/1622/475/2012, виданого Октябрським районним судом м. Полтави, про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконкому Октябрської районної в м. Полтаві ради провести нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 р., як інваліду згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної в м. Полтаві ради за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2012 р. як інваліду згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5365,0 грн.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтава від 11.11.14 р. по справі № 554/15577/14-а у задоволенні вказаного подання було відмовлено.
Позивач, ОСОБА_1, не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 11.11.14 р. по справі № 554/15577/14-а та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити подання про зміну способу і порядку виконання судового рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідачі письмові заперечення на апеляційну скаргу не подали.
Старший державний виконавець Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції заяви про приєднання до апеляційної скарги не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 23.04.12 р. у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Октябрської районної в м. Полтаві ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій неправомірними та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 р. відмовлено. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.12.12 р. апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково: постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 23.04.12 р. скасована в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконною відмову у проведенні нарахування та виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення згідно вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання нарахувати щорічну допомогу на оздоровлення згідно вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та в цій частині прийнята нова постанова, якою визнана протиправною відмова Управління праці та соціального захисту населення виконкому Октябрської районної в м. Полтаві ради у нарахуванні ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення згідно вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2012 р. та зобов'язано розглянути заяву ОСОБА_1 щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 р., як інваліду внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.14 р. внесено виправлення до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.12.12 р. Викладено абзац другий резолютивної частини постанови в наступній редакції: «Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 23.04.12 р. скасувати в частині щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконною відмови у проведенні нарахування позивачу щорічної допомоги на оздоровлення згідно вимог Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та абзац четвертий резолютивної частини постанови: «Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Октябрської районної в м. Полтаві ради провести нарахування щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 рік, як інваліду згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою старшого виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції від 02.09.14 р. відкрите виконавче провадження № 44558107 та боржнику надано строк для самостійного виконання рішення суду в семиденний термін з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Також в рішенні суду першої інстанції зазначено, що 10.09.14 р. на адресу Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Октябрської районної в м. Полтаві ради надано розрахунок недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2012 р., як інваліду згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно зазначеного розрахунку ОСОБА_1 підлягає до виплати 5365,0 грн., та повідомлено, що дії по виплаті нарахованих коштів боржником не проведені у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування. Станом на 14.10.2014 року рішення суду не виконано та кошти стягувачу не перераховані.
Відмовляючи у задоволенні подання органу ДВС про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції посилався на п. 1 ст. 263 КАС України та дійшов висновку про його безпідставність.
Колегія суддів зазначає, відповідно п. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. В ст. 263 КАС України встановлений певний перелік обставин, що можуть бути підставою для зміни способу і порядку виконання рішення суду.
В поданому до суду першої інстанції поданні заявник просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом стягнення з відповідача коштів, належних до виплати позивачу, що свідчить про те, що така вимога не є зміною порядку і способу виконання рішення суду, а є зміною змісту судового рішення, оскільки суд не ухвалював рішення про стягнення з відповідачів будь-яких коштів.
За приписами п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).
Таким чином, колегія суддів зазначає, що така вимога не може бути задоволена, оскільки вона фактично змінює зміст постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.12.12 р. Наведене свідчить про те, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоленні подання про зміну способу виконання рішення, врахував відмінності між позовною вимогою, як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, від способу виконання судового рішення, як одного з його заходів.
Також колегія суддів вважає за доцільне зауважити, що підставою для застосування правил ст. 263 КАС України є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин. Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду апеляційної інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.
Крім того, згідно позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 28.10.08 р., прийнятій у справі за позовом до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про стягнення сум виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зазначено, що відповідно ст. 21, ст. 105, ст. 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні відносини, суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Відповідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Наведені вище обставини стали підставою для висновку суду першої інстанції про безпідставність поданого подання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Зважаючи на те, що ухвала Октябрського районного суду м. Полтава від 11.11.14 р. по справі № 554/15577/14-а прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 11.11.14 р. по справі № 554/15577/14-а - залишити без задоволення.
Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 11.11.14 р. по справі № 554/15577/14-а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Октябрської районної у м. Полтаві ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області заявник Старший державний виконавець Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та зобов'язання виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2012 рік - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.
Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Бенедик А.П.