28 січня 2015 року Справа № 876/4041/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської обл. на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.02.2014р. в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської обл. до Ковалівського колективного підприємства «Меткабель» про стягнення заборгованості по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,-
13.01.2014р. позивач Управління Пенсійного фонду /ПФ/ України в місті Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської обл. звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача Ковалівського колективного підприємства /ККП/ «Меткабель» заборгованість по невідшкодованих витратах на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 8022 грн. 72 коп. (а.с.4-6).
Під час розгляду справи позивачем подано 27.01.2014р. до суду заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої відповідачем частково сплачено заборгованість в сумі 1456 грн. 12 коп., у зв'язку з чим остаточна суми заборгованості складає 6566 грн. 60 коп., яку просить стягнути з відповідача (а.с.29-30).
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.02.2014р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.114-116).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач Управління ПФ України в місті Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської обл., який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.120-123).
В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що колишньому працівнику ККП «Меткабель» ОСОБА_3 призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; частка відповідача становить 50,29 відсотків, у зв'язку з чим сума, що підлягає до відшкодування, складає 449 грн. 59 коп. У зв'язку з наданням пенсіонером довідки про заробітну плату за період роботи з 2007 року по 2012 рік в ОАО «Стальконструкция-Фаст», пенсійним органом із дотриманням вимог ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 09.01.2013р., розмір якої складає 2977 грн. 33 коп., при цьому відповідач повинен відшкодовувати 50,29 відсотків пенсії, тобто, 1497 грн. 30 коп. Також позивачем не оскаржувалися скеровані йому позивачем розрахунки щодо заборгованості по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
06.01.2015р. на адресу апеляційного суду надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якій пенсійний орган вказує на помилкове зменшення позовних вимог, оскільки сума 1456 грн. 12 коп. сплачена в рахунок погашення боргу за інші періоди (а.с.138-139).
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що визначений розмір відшкодування на виплату і доставку пенсії ОСОБА_3 за рахунок відповідача у частині покриття 50,29 відсотків цих витрат із розміру пенсії, призначених виходячи із стажу роботи на цьому підприємстві в сумі 449 грн. 59 коп. компенсованих витрат, не може бути збільшено на підставі перерахунку пенсії за стаж, одержаний пенсіонером в Російській Федерації. Покриття таких витрат згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. здійснюється за рахунок органів ПФ України.
Колегія суддів вважає наведені висновки такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідач ККП «Меткабель» зареєстрований в Управлінні України в місті Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської обл. та відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2004р. - платником страхових внесків згідно ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набув чинності з 01.01.2004р.
Окрім цього, із 09.01.2013р. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначено пенсію за віком по Списку № 2 відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 894 грн.
Оскільки пільговий стаж ОСОБА_3 здобуто на ПАТ «Прикарпаття» та ККП «Меткабель», тому відповідно до п.6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи, відповідно до поданих довідок для призначення пенсії та протоколів про призначення пенсії. Отже, частка плати відповідача становить 50,29 відсотків, а тому сума, яка підлягає до відшкодування відповідачем, становить 449 грн. 59 коп.
ОСОБА_3 надав пенсійному органу довідку про заробітну плату за період роботи з 2007 року по 2012 рік в ОАО «Стальконструкция-Фаст», через що відповідач звернувся з клопотанням до управління №5 ГУ-Головного управління Пенсійного фонду Російської Федерації №10 по м.Москва і Московській обл. щодо проведення зустрічної перевірки достовірності видачі довідки про заробітну плату ОСОБА_3
Вказаним пенсійним органом підтверджено достовірність довідки про заробітну плату ОСОБА_3, працюючого в ОАО «Стальконструкция-Фаст», в період з 19.04.2007р. по 31.12.2012р. (а.с.49-104).
Із змісту ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» слідує, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв та за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.
У зв'язку з підтвердженням достовірності видачі довідки про заробітну плату відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 09.01.2013, розмір якої становить 2977 грн. 33 коп. (розпорядження 190341 від 03.07.2013р.). Оскільки частка плати ККП «Меткабель» становить 50,29 відсотків, то сума, яка підлягає відшкодуванню даним підприємством, становить 1497 грн. 30 коп.
Заявлений позов стосується стягнення з відповідача суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівникам ККП «Меткабель», яка залишилася непогашеною за жовтень та листопад 2013 року в розмірі 8022 грн. 72 коп.
Наведена заборгованість стверджується відомостями картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 (а.с.7), Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.8-11), довідками-розрахунками по сумах виплачених пільгових пенсій та витрат на їх доставку, що підлягають відшкодуванню ККП «Меткабель» за жовтень та листопад 2013 року (а.с.12-13).
Під час розгляду справи доказів сплати заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в розмірі 8022 грн. 72 коп. суду відповідачем не надано.
В частині правильності обчислення суми заборгованості колегія суддів враховує, що за змістом п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За правилами абз.4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списками №№ 1 і 2, покриваються підприємствами та організаціями.
Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абз.5 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.
Аналіз положень п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у контексті ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Звідси, висновок суду першої інстанції про обов'язок відповідача відшкодувати пенсійному органу витрати на виплату та доставку пенсій, які призначені працівникам підприємства відповідно до пунктів «б»-«з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Окрім цього, відповідно до п.6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затв. постановою ПФ України № 21-1 від 19.12.2003р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що відсоток покриття підприємствами витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, визначається лише із врахуванням стажу роботи. Між тим, вказані норми не передбачають будь-якої залежності розміру покриття від суми заробітку, який мала особа під час роботи на конкретному підприємстві та протягом набуття необхідного пільгового стажу.
Тобто, підприємству визначається лише відсоток покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, при цьому розмір пенсії обчислюється у загальному порядку.
Відповідно до ст.1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Приписами ст.3 вказаної вище Угоди передбачено, що всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення по даній Угоді, несе держава, яка надає забезпечення. Взаємні витрати не проводяться, якщо інше не передбачено двохсторонніми угодами.
Відповідно до законодавства держави, яка надає пенсійне забезпечення - України, а саме: п.6.1 вищезазначеної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійному фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для платників (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку) в розмірі 100 відсотків, тобто сума виплаченої пенсії ОСОБА_3 у розмірі 2977 грн. 30 коп. повинна відшкодовуватись в повному розмірі ККП «Меткабель» та ПАТ «Прикарпаття».
Також позивачем дотримані вимоги вищевказаної Інструкції, оскільки пенсійний орган 13.03.2013р. та 07.08.2013р. (після проведення перерахунку пенсії) вручив відповідачу відповідні розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій (а.с.9-10).
Скеровані на адресу відповідача розрахунки-повідомлення складені за формою додатка 6, затвердженого п.6.4 зазначеної Інструкції, яка є нормативно-правовим актом в розумінні ст.117 Конституції України.
Вказані розрахунки не оскаржувалися відповідачем, що сторонами не заперечується.
Під час судового розгляду справи відповідачем не представлено будь-яких переконливих доказів щодо неправомірності та неправильності нарахування спірної суми заборгованості, також останнім не спростовано правильності нарахування спірної суми боргу.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що відповідач як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівникам якої призначені пільгові пенсії, зобов'язаний сплатити Пенсійному фонду збір у відсотковому розмірі (по пенсіонерам ОСОБА_4 - 57,02 %, ОСОБА_5 - 35 %, ОСОБА_3 - 50,29 %) сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам, тобто відшкодувати позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.
Стосовно суми, яка підлягає стягненню з відповідача, колегія суддів враховує, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог на 1456 грн. 12 коп.
Під час апеляційного розгляду апелянт подав доповнення до апеляційної скарги, в якій зазначив про помилковість зменшення суми позову.
Питання зменшення розміру позовних вимог, тобто, відмови від час частини позовних вимог, регулюються приписами ст.112 КАС України.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.112 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.
Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.
Оскільки у матеріалах справи є відсутньою ухвала суду про закриття провадження в частині позовних вимог (а саме щодо стягнення заборгованості на суму 1456 грн. 12 коп.), тому відмова позивача від частини позовних вимог не прийнята судом, а відтак вказані вимоги у відповідності до ст.195 КАС України можуть вирішуватися судом апеляційної інстанції.
Оцінюючи в сукупності обставини справи, виходячи з вищевказаних положень нормативно-правових актів, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є обгрунтованим і підставним, а тому підлягає до задоволення.
При цьому, належить стягнути з ККП «Меткабель» на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської обл. заборгованість по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в загальному розмірі 8022 грн. 72 коп. за період жовтень - листопад 2013 року включно.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову, з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської обл. задоволити.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.02.2014р. скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений Управлінням Пенсійного фонду України в місті Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської обл. позов задоволити.
Стягнути з Ковалівського колективного підприємства «Меткабель» (ідент.код 20546793, п/і 78293, Івано-Франківська обл., Коломийський район, с.Ковалівка, вул.Шахтарська, 20А) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської обл. заборгованість по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в загальному розмірі 8022 (вісім тисяч двадцять два) грн. 72 коп., за період жовтень - листопад 2013 року включно.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: М.В.Костів
Н.В.Савицька