28 січня 2015 р. Справа № 487/7035/14-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Притуляк І.О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді -Шеметенко Л.П.
судді -Домусчі С.Д.
судді -Кравець О.О
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій, скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України у Заводському районі м. Миколаєва про:
- визнання протиправними дій щодо не включення додаткових видів оплати праці під час обчислення розміру пенсії та відмови щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням повної суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально - побутових потреб та індексації заробітної плати, а з 01.01.2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- скасування рішення №85-Ш-7 від 03.07.2014 року щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії;
- зобов'язання здійснити перерахунок пенсії як державному службовцю з моменту її призначення з урахуванням фактично отриманих сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально - побутових потреб, індексації заробітної плати, з яких утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що з 05 червня 2014 року вона отримує пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу». 23.06.2014 року вона звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. Рішенням відповідача їй було відмовлено в перерахунку пенсії з урахуванням повної суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально - побутових потреб, індексації заробітної плати, а з 01.01.2011 року - єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. На думку позивача, вказані дії та рішення відповідача є протиправними.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що відповідно до Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців, з якого нараховується пенсія, складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі, інших надбавок. При цьому матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових потреб та індексація заробітної плати не передбачені ст. 33 Закону України «Про державну службу», як складові заробітної плати державного службовця. Таким чином у позивача відсутнє право на перерахунок пенсії.
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 листопада 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано протиправними дії УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва, щодо не включення до складу заробітної плати під час обчислення розміру пенсії ОСОБА_4 сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових потреб та індексації заробітної плати, відповідно до довідки Головного управління статистики у Миколаївській області №166/16-43 від 04.06.2014 року.
Визнано протиправними дії УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва, щодо відмови здійснити ОСОБА_4 перерахунок пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових потреб та індексації заробітної плати, відповідно до довідки Головного управління статистики у Миколаївській області №166/16-43 від 04.06.2014 року.
Зобов'язано УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва здійснити ОСОБА_4 перерахунок та виплату пенсії, як державному службовцю з моменту її призначення з 05.06.2014 року, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових потреб та індексації заробітної плати, відповідно до довідки Головного управління статистики у Миколаївській області №166/16-43 від 04.06.2014 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва подало апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
ОСОБА_4 перебуває на обліку в УПФ України у Заводському районі м. Миколаєва та з 05.06.2014 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
19.06.2014 року ОСОБА_4 звернулась із заявою до УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва про перерахунок пенсії, з врахуванням до складової заробітної плати отриманих нею сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових потреб та індексації заробітної плати.
Листом УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва №85-Ш-7 від 03.07.2014 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії. Дана відмова мотивована тим, що відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії у відповідності до вимог Закону.
Відповідно до довідки Головного управління статистики у Миколаївській області №166/16-43 від 04.06.2014 року про складові заробітної плати, позивачу виплачувались надбавки, премії та інші виплати, а саме, індексація доходів, матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових потреб.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з висновками Постанови Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі №21-430а11 - отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Тому, на думку суду першої інстанції, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням фактично отриманих сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально - побутових потреб, індексації заробітної плати, з яких утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Також, суд першої інстанції виходив з того, що заява позивача про перерахунок пенсії від 19.06.2014 року була розглянута відповідачем у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» та їй було надано відповідь за №85-Ш-7 від 03.07.2014 року. При цьому рішення про відмову у перерахунку пенсії не приймалось. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовної вимоги про скасування рішення УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва №85-Ш-7 від 03.07.2014 року.
В апеляційній скарзі УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва вказується, що відповідно до Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців, з якого нараховується пенсія, складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі, інших надбавок. При цьому матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових потреб та індексація заробітної плати не передбачені ст. 33 Закону України «Про державну службу» як складові заробітної плати державного службовця. Таким чином у позивача відсутнє право на перерахунок пенсії.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
За результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст.ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, Верховний Суд України ухвалив Постанову від 20 лютого 2012 року (у справі №21-430а11 за адміністративним позовом особи - колишнього державного службовця до, зокрема, УПФ України в м. Харцизьку Донецької області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань), в мотивувальній частині якої зазначив наступне:
«За змістом статті 37 Закону №3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95ВР «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати».
Таким чином, довід апелянта про те, що індексація заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не входять до складу заробітної плати державних службовців не має значення для спірних правовідносин незалежно від того, чи є він обґрунтованим, оскільки, згідно вищенаведеним висновком Верховного Суду України, визначальним для цих правовідносин є факт сплати позивачем страхових внесків з вказаних виплат, а не їх структурна приналежність.
Отже, оскільки, з матеріалів справи вбачається, що на всі виплати позивачу нараховувались внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, колегія суддів вважає, що всі ці виплати повинні враховуватися при обчисленні пенсії позивача, що було вірно встановлено судом першої інстанції.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги як необґрунтовані та погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва - залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 листопада 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л Л.П. Шеметенко
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: О.О. Кравець