Справа: № 357/15740/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Дмитренко А.М.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Іменем України
26 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.12.2014 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області від 22.08.2014 № 13952/03 щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області призначити позивачу, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 15.05.2014.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.12.2014 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою позивач звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є особою постраждалою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 09.02.1996 № 266769.
Позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області із заявою про призначення їй пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням начальника управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області від 22.08.2014 № 44/3162 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку з тим, що заявником не надано необхідних документів про її проживання (роботу) в зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4-х років, що є необхідною умовою для зниження пенсійного віку, цей період складає у позивача 3 роки 10 місяців 12 днів.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області правомірно відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки станом на 01.01.1993 період проживання позивача на території зони радіоактивного забруднення, підтверджений належними документами, складає 3 роки 10 місяців 12 днів, тоді як згідно приписів вищенаведених правових норм для призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку цей період має становити станом на 01.01.1993 не менше 4-х років, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що позивач мала право на призначення державної пенсії, а Пенсійний фонд протиправно відмовив їй в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно п. 4 ч. 1. ст. 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчались у цій зоні не менше чотирьох років.
У відповідності до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони за станом на 01.01.1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на два роки та додатково один рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Відповідно до п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Мінюсті України 27.12.2005 за № 1566/11846 (в редакції, яка діяла на час звернення позивача за призначенням пенсії), до заяви про призначення пенсії за віком додається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Відповідно до ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Згідно ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідними довідками, виданими уповноваженими органами, підтверджується факт реєстрації і проживання позивача в м. Білій Церкві з 01.04.1987 по 18.11.1987 по АДРЕСА_1 ; з 18.11.1987 по 08.02.1989 та з 26.12.1990 по 08.01.2003 - по АДРЕСА_2 (а.с. 21-22), з 11.02.2003 по цей час позивач зареєстрована і проживає в АДРЕСА_3 .
Згідно записів в трудовій книжці позивача (а.с. 28-29), вона працювала в м. Білій Церкві з 27.04.1987 по 09.01.1989, а далі - з 20.05.1996.
Позивачем було також додано до заяви про призначенні пенсії довідку про її роботу в в/ч НОМЕР_2 в м. Білій Церкві з 20.11.1986 по 02.02.1987.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на 01.01.1993 період проживання позивача на території зони радіоактивного забруднення, підтверджений належними документами, складає 3 роки 10 місяців 12 днів, тоді як згідно приписів вищенаведених правових норм для призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку цей період має становити станом на 01.01.1993 не менше 4-х років.
Однак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції протиправно не взяв до уваги доводи позивача про те, що з квітня 1986 по 01.04.1987 позивач проживала разом з чоловіком та донькою ОСОБА_2 1984 року народження в м. Білій Церкві по вулиці Лазаретній у приватному секторі, доказом її проживання в цей період в м. Білій Церкві може служити довідка Білоцерківського міського військкомату про періоди служби її чоловіка в в/ч НОМЕР_3 , що дислокувалася в м. Білій Церкві, також виписка з медичної карти дочки позивача, в якій зазначається, що дитина знаходилася на медичному обліку в Білоцерківській дитячій лікарні.
Колегія суддів звертає увагу, що з довідки Білоцерківського об'єднаного міського військомату не вбачається місце дислокації в/ч НОМЕР_3 , в якій проходив службу її чоловік, однак з архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства Оборони України від 17.12.2014 № 107 вбачається, що згідно історичного формуляру місце дислокації в/ч НОМЕР_3 за період з грудня 1985 року по листопад 1988 року було м. Біла Церква Київської області, що спростовує мотиви суду першої інстанції.
Крім того, у виписці з медичної карти дочки позивача зазначається, що дитина знаходилася на медичному обліку в Білоцерківській дитячій лікарні.
Більш того, згідно постанови Верховного суду України від 21.11.2006 вбачається, що єдиним документом, який підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право на користування пільгами встановленими Законом № 796-12, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи у зоні відчуження, є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивачем надана достатня кільки документів, що дають підстави для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, визначеного ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.12.2014 - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області від 22.08.2014 № 13952/03 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області призначити ОСОБА_1 , як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4, пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 15.05.2014.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.