Справа: № 823/3141/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
27 січня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С,
суддів: Шостака О.О., Желтобрюх І.Л.
при секретарі: Гімарі Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Черкаської області, Генеральної прокуратури України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до прокуратури Черкаської області, Генеральної прокуратури України, в якому просив - визнати протиправними дії відповідачів щодо невиплати йому грошової допомоги, у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру»; зобов'язати відповідачів нарахувати та виплатити йому грошову допомогу у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року у задоволені позову - відмовлено.
На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05.09.2007р. позивачеві призначена пенсія за вислугою років, відповідно до Закону України «Про прокуратуру», без фактичного звільнення з органів прокуратури.
Наказом в.о. Генерального прокурора України від 25.04.2014р. № 687к, ОСОБА_2 було звільнено з посади прокурора Маньківського району Черкаської області з 25.04.2014р. за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України), в зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
В подальшому, прокурором Черкаської області на підставі довідки управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі від 14.04.2014р. № 917/04 та довідки прокуратури Черкаської області від 25.04.2014р. № 11-315 про повні роки роботи (станом на 25.04.2014р. стаж роботи позивача в органах прокуратури складає 24 роки 08 місяців та 22 дні) було видано наказ від 28.04.2014р. № 316к про виплату ОСОБА_2 у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» грошової допомоги.
30.04.2014р. прокуратурою Черкаської області на ім'я начальника управління-головного бухгалтера Генеральної прокуратури України був направлений розрахунок грошової допомоги, що підлягає виплаті позивачеві у відповідності ч. 16 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Оскільки, станом на 07.08.2014р. виплата грошової допомоги здійснена не була, позивач звернувся до Генеральної прокуратури України з відповідним запитом.
Листом заступника Генерального прокурора України від 12.09.2014р. № 18-1646 позивачеві було роз'яснено, що оскільки на час його звільнення з органів прокуратури ч. 16 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» була виключена Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», то наказ прокурора Черкаської області від 28.04.2014р. № 316к визнано таким, що виданий з порушенням вимог чинного законодавства, а отже на підлягає виконанню.
Наказом в.о. прокурора Черкаської області від 30.10.2014р. № 937к, наказ прокурора Черкаської області від 28.04.2014р. № 316к було скасовано.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що ОСОБА_2 права на отримання грошової допомоги передбаченої ч. 16 ст. 50-1 Закону № 1789 не набув.
Розглядаючи апеляційну скаргу колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 16 ст. 50-1 Закону № 1789 (в редакції станом на 23.02.2014р.), прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.
Таким чином, підставами для виплати такої допомоги були: вихід працівника прокуратури на пенсію за вислугою років чи по інвалідності та його звільнення з органів прокуратури.
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014р. № 1166-VII (надалі - Закон № 1166) були внесені зміни до деяких законодавчих актів України, в тому числі до абзацу 3 підпункту 3 розділу ІІ частини 6 ст. 50-1 Закону № 1789, а саме: з вказаної статті виключено ч. 16.
Пунктом 2 розділу IV Закону № 1166 визначено, що зміни передбачені абзацом 3 підпунктом 3 розділу ІІ частини 6 ст. 50-1 Закону № 1789 набирають законної сили з 01.04.2014р., а саме за межами дати звільнення позивача.
Отже, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що основною умовою для отримання грошової допомоги було безпосереднє звільнення працівника із займаної посади.
Оскільки, позивач у 2007р. оформив пенсію без фактичного звільнення з органів прокуратури, то права на отримання вищевказаної допомоги у нього на час оформлення пенсії не виникло.
Колегія суддів вважає, що в даному випадку необхідність виплати грошової допомоги передбаченої ч. 16 ст. 501 Закону № 1789 була пов'язана не з фактичною датою призначення пенсії, як зазначає позивач, а саме з фактом звільнення державного службовця із займаної посади у зв'язку з виходом на пенсію.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов позивача є безпідставним, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд
Апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур
Судді: І.Л. Желтобрюх
О.О. Шостак
Ухвалу складено у повному обсязі 27.01.2015.
.
Головуючий суддя Мамчур Я.С
Судді: Шостак О.О.
Желтобрюх І.Л.