"20" січня 2015 р. м. Київ К/800/42657/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Логвиненка А.О.,
Мороза В.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Закарпатської обласної ради на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2012 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 року у справі за позовом прокурора м. Ужгорода в інтересах Держави в особі Закарпатської обласної ради та Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру до Приватного підприємця ОСОБА_2, Ужгородської міської ради про визнання незаконним пункту 1 рішення Ужгородської міської ради від 16.07.2009 року № 1181, пункту 1 рішення Виконавчого комітету від 23.09.2009 року № 226, про визнання недійсним аукціону з продажу земельної ділянки та договору купівлі-продажу земельної ділянки,
У травні 2011 року прокурор м. Ужгорода в інтересах Держави в особі Закарпатської обласної ради та Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2, Ужгородської міської ради про визнання незаконним пункту 1 рішення Ужгородської міської ради від 16.07.2009 року № 1181, пункту 1 рішення Виконавчого комітету від 23.09.2009 року № 226, про визнання недійсним аукціону з продажу земельної ділянки та договору купівлі-продажу земельної ділянки, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати незаконними та скасувати пункт 1 рішення Ужгородської міської ради від 16.07.2009 року № 1181 «Про перелік земельних ділянок, які підлягають продажу шляхом аукціону», яким затверджено перелік земельних ділянок, які підлягають продажу у власність шляхом аукціону, зокрема, земельна ділянка розміром 0,12 га в АДРЕСА_1;
- визнати незаконним пункт 1 рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23.09.2009 року № 266 «Про проведення аукціону з продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення» в частині затвердження стартової ціни земельної ділянки для комерційного використання, розташованої в АДРЕСА_1 площею 0,1100 га в сумі 622457,00 грн.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2012 року позовні вимоги прокурора м. Ужгорода в інтересах Держави в особі Закарпатської обласної ради та Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру було задоволено. Визнано незаконними та скасовано:
- пункт 1 рішення Ужгородської міської ради від 16.07.2009 року № 1181 «Про перелік земельних ділянок, які підлягають продажу шляхом аукціону», яким затверджено перелік земельних ділянок, які підлягають продажу у власність шляхом аукціону зокрема земельна ділянка розміром 0,12 га в АДРЕСА_1;
- пункт 1 рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23.09.2009 року № 266 «Про проведення аукціону з продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення» в частині затвердження стартової ціни земельної ділянки для комерційного використання розташованої в АДРЕСА_1 площею 0,1100 га в сумі 622457,00 грн.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 року апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2 було задоволено. Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2012 року - скасовано.
Провадження в частині позовних вимог щодо визнання недійсним результатів аукціону з продажу земельної ділянки розміром 0,1100 га для комерційної діяльності в АДРЕСА_1 від 03.06.2010 року та договору купівлі-продажу земельної ділянки розміром 0,1100 га для комерційної діяльності в АДРЕСА_1 від 07.06.2010 року - закрито.
Ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування пункту 1 рішення Ужгородської міської ради від 16.07.2009 року № 1181 «Про перелік земельних ділянок, які підлягають продажу шляхом аукціону», яким затверджено перелік земель і ділянок, які підлягають пропажу у власність шляхом аукціону, зокрема земельна ділянка розміром 0,12 га в АДРЕСА_1, позиція 3, та пункту 1 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23.09.2009 року № 266 «Про проведення аукціону з продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення» в частині затвердження стартової ціни земельної ділянки для комерційного використання, розташованої в АДРЕСА_1 площею 0,11 га в сумі 622457,00 гри. - відмовлено.
У касаційній скарзі Закарпатська обласна рада, не погоджуючись з даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2012 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Приватним підприємцем ОСОБА_2 подано заперечення на касаційну скаргу, в яких він просить залишити касаційну скаргу Закарпатської обласної ради без задоволення.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.07.2009 року Ужгородською міською радою прийнято рішення № 1181 «Про перелік земельних ділянок, які підлягають продажу шляхом аукціону», яким затверджено перелік земельних ділянок, які підлягають продажу у власність шляхом аукціону. Зокрема, до даного переліку включено земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1, позиція 1 площею 0,20 га; позиція 2 площею 0,13 га; позиція 3 площею 0,12 га.
23.09.2009 року Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради прийнято рішення № 266 «Про проведення аукціону з продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення», які зазначені в рішенні від 16.07.2009 року № 1181, яким затверджено стартову ціну земельних ділянок для комерційного використання, які підлягають продажу у власність шляхом аукціону:
- АДРЕСА_1 позиція 1 площею 0,2000 га, в сумі 1131740,00 грн.;
- АДРЕСА_1, позиція 2 площею 0,0600 га в сумі 339522,00 грн.;
- АДРЕСА_1, позиція 3 площею 0,1100 га в сумі 622457,00 грн.
На підставі наведених рішень Ужгородської міської ради відповідачами за результатами проведення аукціону (земельних торгів), було укладено договір купівлі-продажу від 09.06.2010 року № 101 в АДРЕСА_1, позиція 3 площею 0,12 га.
Вважаючи, що дані рішення є протиправними, прокурор м. Ужгорода з метою захисту інтересів держави у травні 2011 року звернувся до суду із даним позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив:
- визнати незаконними та скасувати пункт 1 рішення Ужгородської міської ради від 16.07.2009 року № 1181 «Про перелік земельних ділянок, які підлягають продажу шляхом аукціону», яким затверджено перелік земельних ділянок, які підлягають продажу у власність шляхом аукціону, зокрема, земельна ділянка розміром 0,12 га в АДРЕСА_1;
- визнати незаконним пункт 1 рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23.09.2009 року № 266 «Про проведення аукціону з продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення» в частині затвердження стартової ціни земельної ділянки для комерційного використання, розташованої в АДРЕСА_1 площею 0,1100 га, в сумі 622457,00 грн.
Однак, зі змісту позовної заяви вбачається, що прокурор не погоджується з рішенням Ужгородської міської ради від 16.07.2009 року № 1181 «Про перелік земельних ділянок, які підлягають продажу шляхом аукціону» в частині земельної ділянки розміром 0,13 га в АДРЕСА_1 позиція 2 та пунктом 1 рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23.09.2009 року № 266 «Про проведення аукціону з продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення» в частині затвердження стартової ціни земельної ділянки для комерційного використання розташованої в АДРЕСА_1, 2 площею 0,0600 га в сумі 339522 грн.
Прокурор м. Ужгорода, звертаючись у травні 2011 року до суду із даним позовом про скасування пункту 1 рішенням Ужгородської міської ради від 16.07.2009 року № 1181 та пункту 1 рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23.09.2009 року № 266, зазначив лише про те, що в порядку здійснення нагляду за додержанням та застосуванням вимог законів було проведено перевірку виконання Ужгородською міською радою вимог законодавства щодо законності відчуження у земель, організації та проведення земельних торгів з цих питань, якою, на його думку, були встановлені порушення норм земельного законодавства. Однак ним не зазначено, коли саме було проведено дану перевірку та яким документом оформлені її результати. Будь-який документ щодо такої перевірки в матеріалах справи відсутній.
Згідно із частинами 1, 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках, встановлених законом, уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду з адміністративними позовами. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадян або держави в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Відповідно до частин 1, 3 статті 361 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ; внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.
За змістом вищенаведених норм права, надання законом прокурору права на представництво інтересів держави в суді не ставить прокурора у привілейоване, порівняно з іншими учасниками судового процесу, становище щодо участі у розгляді справи в суді, включаючи застосування процесуального строку, в межах якого можлива реалізація права на представництво інтересів держави в суді шляхом звернення з адміністративним позовом.
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
В порушення вищезазначених норм питання дотримання прокурором строку звернення до суду як судом першої так і судом апеляційної інстанцій не було досліджено.
При визначенні початку перебігу строку звернення до адміністративного суду та вирішенні питання про дотримання чи порушення прокурором цього строку, суду насамперед слід з'ясувати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення прав, свобод чи інтересів держави, а якщо строк пропущено, то з яких саме причин та чи є дані причини поважними.
Крім того, судами достеменно не встановлено які саме рішення суб'єкта владних повноважень та стосовно яких земельних ділянок на думку прокурора не відповідають приписам закону, оскільки в текстах позовної заяви, уточнень позовних вимог та судових рішень, що оскаржуються, наявні неузгодженості щодо реквізитів земельних ділянок та їх розмірів.
Відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Таким чином, порушення судом першої інстанції, на які не звернув уваги суд апеляційної інстанції, норм процесуального права, призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунено судом касаційної інстанції, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суду слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Закарпатської обласної ради - задовольнити.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.02.2012 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 року - скасувати.
Справу за позовом прокурора м. Ужгорода в інтересах Держави в особі Закарпатської обласної ради та Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру до Приватного підприємця ОСОБА_2, Ужгородської міської ради про визнання незаконним пункту 1 рішення Ужгородської міської ради від 16.07.2009 року № 1181, пункту 1 рішення Виконавчого комітету від 23.09.2009 року № 226, про визнання недійсним аукціону з продажу земельної ділянки та договору купівлі-продажу земельної ділянки - направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.Є. Донець
А.О. Логвиненко
В.Ф. Мороз