22 січня 2015 року м. Київ К/800/35018/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.
розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жефко Україна" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Жефко Україна" (далі - ТОВ "Жефко Україна") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі) в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року у задоволенні позову ТОВ "Жефко Україна" відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ "Жефко Україна" задоволено. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року та прийнято нову постанову, якою задоволено позовні вимоги ТОВ "Жефко Україна".
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ДПІ у Черкаському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року.
ТОВ "Жефко Україна" подало письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
ДПІ у Шевченківському районі проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Жефко Україна" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2013 року. За результатами перевірки складено акт №1298/2201/35894081 від 14 жовтня 2013 року.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Жефко Україна" вимог пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток у загальному розмірі 4631648, 00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у загальному розмірі 996806, 00 грн.
На підставі акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0006022201 від 28 жовтня 2013 року, яким ТОВ "Жефко Україна" збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток на суму 1176549, 00 грн., у т.ч. 996806, 00 грн. за основним платежем та 179743, 00 грн. за штрафними санкціями.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Жефко Україна" та фірмою GEFCO OSTERREICH GmbH укладено договір від 02 січня 2009 року про надання послуг. Згідно договорів №G-12-01-09 від 12 січня 2009 року та №G-27-02-12 від 27 лютого 2012 року фірма GEFCO S.A. зобов'язалась надати ТОВ "Жефко Україна" послуги з цілодобового доступу до внутрішньої мережі Інтернет, доступу та систематичного оновлення фінансової та комерційної інформації, яка стосується діяльності групи ЖЕФКО в світі, надання можливості збереження статистичної інформації та статистичних даних, які надаються для користування іншим членам групи ЖЕФКО. На підставі вказаних договорів складені акти приймання-передачі послуг. ТОВ "Жефко Україна" здійснило оплату за отримані послуги у загальній сумі 4631648, 00 грн. шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачені контрагентам суми включило до валових витрат.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що реальність виконання договорів підтверджено укладених копіями договору про надання послуг від 02 січня 2009 року, договору №G-12-01-09 від 12 січня 2009 року, договору №G-27-02-12 від 27 лютого 2012 року, актів приймання-передачі наданих послуг, актів виконаних робіт, платіжних доручень, рахунків-фактур ПАТ "Укртелеком" за надані телекомунікаційні послуги, розшифровок послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку, наказів про відрядження, авіаквитків, закордонних паспортів.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент проведення перевірки у ТОВ "Жефко Україна" були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до валових витрат сум, сплачених контрагентам. Надані первинні та платіжні документи свідчать про дотримання спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат по операціям з фірмами GEFCO OSTERREICH GmbH та GEFCO S.A.
За таких обставин апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що ТОВ "Жефко Україна" не порушено вимог законодавства та правомірно включено суми до валових витрат, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі є протиправними.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ "Жефко Україна".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко
М.О. Федоров