1[1]
29 січня 2015 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та прокурора у провадженні на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29.12.2014 року у кримінальному провадженні №12013110100007575 щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
обвинуваченого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,
з участю прокурора - ОСОБА_7 ,
представника потерпілого - ОСОБА_8
захисника - ОСОБА_6 ,
Цією ухвалою з підготовчого судового засідання обвинувальний акт у кримінальному провадженні про вчинення ОСОБА_5 злочину передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України повернуто прокурору в зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України.
Таке рішення суд мотивував тим що, при викладенні обвинувачення щодо ОСОБА_5 не з'ясовано місця вчинення злочину, а саме, заволодіння в період з 01.11.2010 року по 28.02.2011 року чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого у великих розмірах, що має істотне значення для визначення підсудності кримінального провадження. При цьому, вказівка в обвинувальному акті на місце реєстрації ТОВ «Діагностичні системи - Україна» за адресою м.Київ, вул. Богговутівська №8/10 не свідчить про виконання органами досудового розслідування вимог п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України щодо обов'язкового встановлення у кримінальному провадженні, зокрема місця (місць) вчинення злочину, яке інкримінується ОСОБА_5 .
Не погоджуючись з рішенням суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення вимог кримінального процесуального закону та територіальної підсудності при прийнятті ухвали Шевченківським районним судом м. Києва від 29.12.2014 року, просить її скасувати.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що як слідує з обвинувального акту досудовим розслідуванням місцем вчинення злочину визначено вул. Богговутівську 8/10 в м.Києва. Проте, ще на досудовому слідстві було отримано докази того, що офіс, склад та виробництво ТОВ «Діагностичні системи -Україна», протягом періоду з 2066 року по квітень 2011 року знаходилось за адресою: вул. Лугова, 9 у м. Києві, про що ним також наголощувалось в клопотанні від 25.12.2014, яке було подано до Апеляційного суду м.Києва про передачу кримінального провадження до Оболонського районного суду м.Києва, тому, на думку захисника, у суду першої інстанції немає підстав повертати обвинувальний акт до прокуратури. Крім цього вказаним рішенням суд перебрав на себе повноваження Апеляційного суду м.Києва - тобто порушив інстанційну підсудність встановлену ч. 2 ст. 33 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор у провадженні просить ухвалу суду скасувати у зв'язку з істотним порушенням норм кримінального процесуального закону, обвинувальний акт повернути до суду першої інстанції для проведення підготовчого судового засідання.
Такі вимоги мотивує тим, що судом допущена однобічність та неупередженість під час винесення ухвали, оскільки не зазначено, чому місце реєстрації ТОВ «Діагностичні системи - Україна» по вул. Богговутівська 8/10 не є місцем вчинення злочину інкримінованого ОСОБА_5 .
Водночас, вказує, що обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, полягають в тому числі у встановленні місця вчинення злочину, проте суд під час підготовчого засідання не наділений правом вдаватись в оцінку доказів, чим суд, на думку прокурора, явно вийшов за межі вичерпного переліку питань, що вирішуються у підготовчому судовому засіданні.
Крім цього зазначає, що поновлення або продовження досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження раніше направленого до суду із обвинувальним актом, нормами КПК України не передбачено.
Заслухавши доповідь судді, захисника, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора у провадженні та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, представника потерпілого, який підтримав апеляційну скаргу прокурора та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги захисника обвинуваченого та прокурора в провадженні не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
За приписами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути прокурору обвинувальний акт у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
За змістом положень ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні злочину і яким завершується досудове розслідування.
Статтею 291 КПК України визначені вичерпні вимоги до обвинувального акта. Зокрема, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачає, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті наводиться після викладу фактичних обставин злочину, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації злочину з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. При цьому, формулювання обвинувачення має містити дані щодо події злочину із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті (частини статті) Кримінального кодексу України, можна встановити в діях обвинуваченого складу злочину. Саме в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта суд першої інстанції здійснює судовий розгляд, як це передбачено приписами ст. 337 КПК України.
Однак, всупереч ст. 291 КПК України обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 , як вірно вказав суд першої інстанції, взагалі не містить інформації про місце вчинення злочину, а також відсутня вказівка про неможливість встановлення цього місця.
Не є переконливими доводи прокурора про необґрунтованість судового рішення в зв'язку з тим, що судом не зазначено, чому місце реєстрації ТОВ «Діагностичні системи - Україна» за адресою м. Київ вул. Богговутівська, 8/10 не являється місцем вчинення злочину. Оскільки вони суперечать викладеному в обвинувальному акті в якому адреса м.Київ вул. Богговутівська, 8/10 вказана саме, як місце реєстрації ТОВ «Діагностичні системи - Україна», а не як місце вчинення злочину.
Не є обґрунтованими і доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 про те, що в матеріалах кримінального провадження достатньо доказів того, що офіс, склад та виробництво ТОВ «Діагностичні системи - Україна» протягом 2006-2011 років знаходилися по вул. Луговій, 9 в м. Києві, а тому у суду не було підстав для повернення обвинувального акта прокурору, при цьому суд повинен був звернутися з поданням до апеляційного суду для направлення справи до іншого суду. Оскільки відповідно до вище вказаних вимог КПК України обов'язок щодо встановлення місця вчинення злочину покладається на органи досудового розслідування, при цьому воно (місце) повинно бути зазначено в обвинувальному акті, та суд не має права під час підготовчого провадження досліджувати докази, в тому числі, щодо місця вчинення злочину.
За наведеного в задоволенні апеляційних скарг захисника та прокурора в провадженні слід відмовити.
Крім цього, колегією суддів в порядку ч. 2 ст. 404 КПК України встановлено також невідповідність обвинувального акту вимогам п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, яке інкримінується ОСОБА_5 і від якого він буде захищатись у суді, тому ухвала суду підлягає зміні, доповненню вказівкою про необхідність формулювання обвинувачення в обвинувальному акті.
Керуючись ст. ст. 404 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та прокурора - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 29.12.2014 року, якою обвинувальний акт по кримінальному провадженні №12013110100007575 щодо ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України повернуто прокурору в зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України в порядку ч.2 ст. 404 КПК України - змінити, доповнити вказівкою про необхідність виконання вимог п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, щодо необхідності формулювання в обвинувальному акті обвинувачення.
В решті ухвалу залишити без змін.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
____________ _____________ ____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-кп/796/113/2015 Категорія КК: ч.1 ст. 191
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_9
Доповідач ОСОБА_1