03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №753/368/14 Головуючий у 1 інстанції Каліушко Ф.А.
Апеляційне провадження №22-ц/796/13926/2014 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.
22 січня 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,
суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І. при секретарі Слащуку А.С.
за участю позивача ОСОБА_3,
представника позивача ОСОБА_4,
відповідача ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», ОСОБА_5 про стягнення суми страхового відшкодування, пені та матеріальної шкоди.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 серпня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково: стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на його користь 52604грн, з яких 50000грн - сума страхового відшкодування, 2604грн - пеня за прострочення виплати, а також судовий збір в сумі 526,08грн; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 48468,96грн як різницю між фактичним розміром матеріальної шкоди і страховою виплатою та судовий збір в сумі 484,64грн; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 1350,54грн витрат, пов'язаних із проведенням судової експертизи; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Судом першої інстанції встановлено, що 28.10.2012 близько 13.10 на перехресті вулиць Комуністична та Пушкінська в смт. Бородянка Київської області з вини ОСОБА_5 сталася ДТП, в результаті якої автомобіль під його керуванням Chevrolet Evanda д/нНОМЕР_1 зіткнувся з автомобілем Mitsubishi Outlander д/н НОМЕР_2 під керуванням його власника ОСОБА_3
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 на момент ДТП відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/7514734 була застрахована ВАТ НАСК «Оранта» на період з 29.05.2012 до 28.05.2013; ліміт відповідальності за шкоду майну встановлений в 50000грн.
Страховою компанією на підставі автотоварознавчого дослідження №АА4710МА-09.01/2 від 09.01.2013, відповідно до якого розмір завданого власнику автомобіля Mitsubishi Outlander матеріального збитку становить 98468,96грн (т1ас107-111), визначено розмір страхового відшкодування в сумі 50000грн (т1ас115), про що повідомлено позивача листом від 29.04.2013. Оскільки страхове відшкодування у визначеній сумі не виплачено позивачу у передбаченому законом та договором порядку і строки, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 до ВАТ НАСК «Оранта» в частині стягнення страхового відшкодування в сумі 50000грн та пені в сумі 2604грн (за період з 29.03.2013 по 01.08.2013 в розмірі 50000грн х (2 х облікова ставка НБУ - 7,75% : 365) х 124 = 2604грн).
На підставі ст.ст.1166,1194 ЦК України суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача різниці між фактичним розміром матеріальної шкоди і страховою виплатою 98468,96грн - 50000грн = 48468,96грн та вирішив питання розподілу судових витрат на підставі ст.88 ЦПК України.
Позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_5 витрат на евакуатор та стоянку автомобіля після ДТП суд вважав такими, що не підлягають задоволенню як такі, що не грунтуються на вимогах закону.
Звіт №0252/01 від 23.01.2013 оцінювача ОСОБА_6 про оцінку матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Mitsubishi Outlander в 118521грн (т1ас8-20), а також висновки експерта за результатами проведення автотоварознавчої експертизи №3148/14-54 від 24.04.2013 про розмір матеріальної шкоди власнику автомобіля Mitsubishi Outlander в 178153,78грн(т1ас197-201) суд першої інстанції не взяв до уваги у зв'язку з тим, що ремонт пошкодженого автомобіля позивача не відбувся, проте, розмір матеріальної шкоди визначений у них не у відповідності до вимог законодавства, а саме без урахування зносу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 серпня 2014 року в частині задоволення позовних вимог до нього та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього на користь ОСОБА_3 матеріальний збиток у сумі 18928,83грн та судовий збір в сумі 189,28грн. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 також просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 серпня 2014 року в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_5 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх у сумі 178153,78грн - 50000грн = 128153,78грн. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні апеляційного суду позивач і його представник просили задовольнити їх апеляційну скаргу з наведених у ній доводів, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити. Відповідач просив задовольнити його апеляційну скаргу з наведених у ній доводів, а апеляційну скаргу позивача відхилити.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційних скарг та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення - залишенню без змін з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи, встановив правовідносини сторін та матеріальний закон, норми якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Установлені судом першої інстанції факти і обставини щодо учасників ДТП та власників джерел підвищеної небезпеки, винного у ДТП та особи, відповідальної за шкоду, з урахуванням положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сторонами не заперечуються і не оспорюються.
Предметом апеляційного оскарження є розмір шкоди, спричиненої позивачу внаслідок ДТП.
За загальним правилом відповідно до ст.1192 ЦК України шкода, завдана майну, підлягає відшкодуванню в натурі або у вигляді завданих збитків. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Якщо для відновлення попереднього стану автомобіля, що мав певну зношеність, було використано або необхідно використати нові вузли, деталі, комплектуючі частини, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна.
У разі, якщо відповідальність завдавача шкоди застрахована на підставі договору обов'язкового страхування, її відшкодування здійснюється у відповідності до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Необхідною умовою виникнення обов'язку страховика за таким договором є настання страхового випадку. Лише у разі, якщо факт заподіяння шкоди не є страховим випадком відповідно до ст.6 цього Закону, у потерпілого виникає право вимагати відшкодування шкоди за загальними правилами.
Отже, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 на момент ДТП була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта», і ДТП, що сталася 28.10.2012 близько 13.10 на перехресті вулиць Комуністична та Пушкінська в смт. Бородянка Київської області з його вини, є страховим випадком, проти чого не заперечує ОСОБА_3, - правильним є висновок суду першої інстанції, що спірні правовідносини регулюються нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до ст.29 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у встановленому законом порядку.
Свій обов'язок у відповідності до вимог Закону та полісу про обов'язкове страхування ВАТ НАСК «Оранта» виконало, організувавши огляд пошкодженого транспортного засобу за участі позивача та автотоварознавче дослідження (т1ас104-111), відповідно до якого матеріальний збиток з урахуванням зносу та згідно умов страхування, завданий власнику Mitsubishi Outlander, становить 98468,96грн. На підставі вказаного висновку ВАТ НАСК «Оранта» розрахувало страхове відшкодування та склало страховий акт (т1ас116,117).
При цьому оскільки розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності в 50000грн, правильним є висновок суду першої інстанції про стягнення вказаної суми з ВАТ НАСК «Оранта» (+ пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань страховиком), а різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням 98468,96грн - 50000грн = 48468,96грн - з особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, тобто, з ОСОБА_5
З огляду на викладене правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для врахування проведених з ініціативи позивача та відповідача висновків оцінювача ОСОБА_6 відповідно до Звіту №0252/01 від 23.01.2013 та висновків експерта за результатами проведення автотоварознавчої експертизи №3148/14-54 від 24.04.2013, адже вони проведені без урахування спеціального Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на підставі загальних норм ЦПК України, які до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.
Правильним є і висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення з відповідача витрат на евакуатор, адже вказані витрати позивач поніс не у зв'язку з транспортуванням автомобіля з місця ДТП, а набагато пізніше після цього, а також за зберігання автомобіля, адже він зберігався не на стоянці, а в гаражному боксі, а доказів на підтвердження поважності причин зберігання автомобіля саме в таких умовах (ст.29 Закону) позивач у передбаченому ст.ст.10,60 ЦПК України ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надав.
Доводи апеляційних скарг зазначених висновків суду не спростовують і на їх правильність не впливають, на вимогах норм матеріального закону, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, не грунтуються і спростовуються встановленими судом обставинами і наявними в матеріалах справи доказами, яким суд дав належну оцінку. Суд повно та всебічно з'ясував обставини, на які сторони посилались в обгрунтування своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими у судовому засіданні доказами, і, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалив законне і обґрунтоване рішення. Передбачених ст.309 ЦПК України підстав для його скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,308,313,315 ЦПК України, колегія
Апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відхилити. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Суддя-доповідач Н.О. Антоненко
Судді А.М. Стрижеус
О.І. Шкоріна
03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №753/368/14 Головуючий у 1 інстанції Каліушко Ф.А.
Апеляційне провадження №22-ц/796/13926/2014 Суддя-доповідач ОСОБА_2
(вступна та резолютивна частини)
22 січня 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
у складі судді-доповідача ОСОБА_2,
суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І. при секретарі Слащуку А.С.
за участю позивача ОСОБА_3,
представника позивача ОСОБА_4,
відповідача ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», ОСОБА_5 про стягнення суми страхового відшкодування, пені та матеріальної шкоди.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія, керуючись ст.ст.303,308,313,315 ЦПК України,
Апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відхилити. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Суддя-доповідач Н.О. Антоненко
Судді А.М. Стрижеус
О.І. Шкоріна