копія
Провадження №1-кп-678-2/15
Справа №678/43/14-к
29 січня 2015 року смт. Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
прокурорів: ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
потерпілих: ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 ,
представника потерпілого ОСОБА_10 ОСОБА_11 ,
обвинуваченого ОСОБА_12 ,
захисника ОСОБА_13 ,
обвинувачених: ОСОБА_14 ,
ОСОБА_15 ,
захисника обвинувачених ОСОБА_16 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Летичів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014240180000083 від 14 березня 2014 року про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень відносно:
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, з незакінченою вищою освітою, працюючого слюсарем в Летичівській дільниці ПАТ “Хмельницькгаз”, раніше не судимого - за ч. 2 ст. 296 КК України,
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Антонівка Летичівського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого - за ч. 2 ст. 296 КК України,
ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, приватного підприємця, раніше не судимого - за ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 296 КК України,
Близько 19 год. 30 хв. 13 березня 2014 року ОСОБА_14 , перебуваючи у п'яному вигляді, зайшов в кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ”, яке знаходиться по АДРЕСА_3 , де з хуліганських спонукань в присутності інших відвідувачів закладу: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 став ображати нецензурною лайкою його власницю - ОСОБА_25 через те, що відмовилась реалізувати йому спиртне через його стан сильного алкогольного сп'яніння. ОСОБА_9 для припинення порушення громадського порядку зробив зауваження ОСОБА_14 з приводу його неналежної поведінки після чого той залишив приміщення.
Близько 20 год. цього ж дня ОСОБА_14 повернувся у кафе разом з ОСОБА_12 та своїм сином ОСОБА_15 і вказав на ОСОБА_9 на що ОСОБА_15 відразу ж безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, підійшовши ззаду до ОСОБА_9 та обхвативши руками його за шию, почав тягнути останнього на себе, після того штовхнув його на крайній лівий столик, на якому стояв посуд, що впав на підлогу та розбився. До ОСОБА_15 приєднався ОСОБА_12 і вони разом навмисно нанесли ОСОБА_9 близько чотирьох ударів кулаками в область обличчя, тулуба та інші частини тіла, таким чином заподіявши йому фізичного болю та тілесні ушкодження у вигляді підшкірного крововиливу зовнішньо-бокової поверхні верхньої третини правої гомілки, що міг утворитись від щонайменше одноразової травмуючої дії тупого твердого предмету, за строком давності відповідає 8-ми денному терміну утворення та відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що мають незначні скороминущі наслідки.
Інші вищезазначені відвідувачі кафе стали припиняти хуліганські дії і усі вийшли на вулицю, де ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_14 та з метою припинення хуліганських дій зробив йому зауваження з приводу того чому він прийшов із сином та ОСОБА_12 в кафе і попросив, щоб забрав хлопців та їхав додому. Побачивши це, ОСОБА_15 , з метою спричинення опору особі, яка намагалась припинити його хуліганські дії, підійшовши ззаду до ОСОБА_8 , умисно наніс одночасно один удар своєю правою ногою в область лівої ноги потерпілого та один удар кулаком правої руки в область лівої тім'яної частини голови потерпілого в результаті чого ОСОБА_8 впав на землю, таким чином спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді осадження шкіри долонної поверхні лівої кисті та підшкірного крововиливу передньої поверхні лівого колінного суглобу, що могли утворитися від щонайменше двохразової травмуючої дії тупих твердих предметів, за строком давності відповідають 8-ми денному терміну утворення та відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що мають незначні скороминущі наслідки.
В цей момент ОСОБА_10 , з метою припинення хуліганських дій ОСОБА_15 та виконуючи свій громадський обов'язок став вимагати, щоб той припинив хуліганські дії, але ОСОБА_15 його вимогу не виконав та став чинити йому опір. При цьому навмисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, наніс ОСОБА_10 один удар правим кулаком в обличчя, спричинивши таким чином йому тілесні ушкодження у вигляді: підшкірних крововиливів верхньої та нижньої повік правого ока, верхньої та нижньої повік лівого ока, спинки носа; перелому спинки носа, багатоуламкового перелому передньої та латеральної стінок лівої гайморової пазухи та струсу головного мозку, що могли утворитися від щонайменше одноразової травмуючої дії тупого твердого предмету, за строком давності відповідають 4-х денному терміну утворення до моменту обстеження та відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров'я (більше 21 доби).
Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 було порушено нормальну роботу кафе “Корчма” і навмисно пошкоджено дві порцелянові тарілки вартістю 8 грн. кожна, два скляних стакани вартістю 5 грн. кожний, одну пляшку ємкістю 0,5 л пива “Зіберт” вартістю 9,5 грн., одну пляшку газованого напою “Караван” вартістю 4,5 грн., чим його власнику ОСОБА_25 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 38 гривень, яка на час розгляду кримінального провадження відшкодована.
Обвинувачений ОСОБА_12 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч. 2 ст. 296 КК України визнав повністю, щиро кається у вчиненому, вважає свої дії неправильними, відчуває щирий жаль вчиненому, просив вибачення у потерпілих, обіцяє більше так ніколи не вчиняти.
При цьому зазначив, що приблизно о 19 год. 13 березня 2014 року до нього додому на авто приїхав ОСОБА_15 разом із батьком ОСОБА_14 , який можливо перебував в стані алкогольного сп'яніння, та забрали його. Поряд із кафе “Корчма” на прохання ОСОБА_14 вони зупинились. ОСОБА_14 зайшов у кафе з метою придбання пива і перебував там тривалий час, вийшовши сказав, що його ображають. Після цього вони разом пішли всередину кафе, де на той час перебувало більше 10 чол. ОСОБА_14 вказав на ОСОБА_9 та пояснив, що у них був конфлікт. Після цього ОСОБА_15 розпочав з ОСОБА_9 сперечатись, між ними була штовханина під час якої розбився посуд, що був на столі. Присутні почали вставати із своїх місць та накинулись на ОСОБА_15 , тому він, з метою допомогти останньому, навмисно наніс ОСОБА_9 близько 4 ударів кулаком в область обличчя, тулуба та інші частини тіла. Після того, як усі вийшли на вулицю бачив, що хтось лежить на землі, проте не бачив хто саме, оскільки було темно. Іншим потерпілим ударів не наносив.
Вважає, що їхніми діями було порушено громадський порядок, під час вказаних подій в кафе був галас, лунала нецензурна лексика, був побитий посуд.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_12 показав, що жодним чином не оспорює фактичні обставини, які вказані в обвинуваченні.
Обвинувачений ОСОБА_14 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч. 2 ст. 296 КК України визнав частково, щиро кається у вчиненому, усвідомлює неправильність своїх дій, відчуває щирий жаль вчиненому, просить вибачення у потерпілих, обіцяє в майбутньому більше так ніколи не вчиняти, дані події є уроком на все життя.
При цьому зазначив, що 13 березня 2014 року із знайомими святкував свій день народження, де вживав спиртні напої. Приблизно о 19 год. зателефонував до сина ОСОБА_15 і попросив за ним приїхати. Останній приїхав і вони поїхали в напрямку свого дому, але по дорозі заїхали за ОСОБА_12 . Поряд з кафе “Корчма” попросив сина зупинитись, оскільки бажав придбати пиво. Зайшовши в кафе, де було 10-12 відвідувачів, пішов до бармена ОСОБА_25 , яка повідомила, що пива немає, пляшку горілки відмовилась давати, бо вважала, що йому досить. До неї можливо і висловлювався нецензурною лайкою, присутні на це зробили йому зауваження в нецензурній формі, що його образило. Вийшовши, повідомив сину про образи на що син попросив показати хто це зробив. Вони разом зайшли в кафе і він вказав на ОСОБА_9 після чого ОСОБА_15 накинувся на потерпілого, звалив його на стіл, почав боротись, не бачив чи син наносив тілесні ушкодження, хоча допускає це. Також не бачив чи ОСОБА_12 комусь наносив тілесні ушкодження. Усі встали і накинулись на сина та ОСОБА_9 . В цей час ОСОБА_18 і ОСОБА_25 виштовхали його з кафе, в подальшому бармен і всіх інших виштовхала на вулицю. На вулиці також були крики, нецензурна лайка. Бачив, що хтось впав, але не бачив хто саме, не бачив чи хтось комусь наносив удари, бо було темно. Після цього він, син і ОСОБА_12 сіли в машину і поїхали додому.
Визнає, що був ініціатором конфлікту, виражався в громадському місці нецензурною лайкою, порушив громадський порядок, проте нікому тілесних ушкоджень не заподіяв.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_14 показав, що жодним чином не оспорює фактичні обставини, які вказані в обвинуваченні.
Обвинувачений ОСОБА_15 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч. 1 ст. 122 КК України визнає повністю, проте просить перекваліфікувати його дії з ч. 3 ст. 296 КК України на ч. 2 ст. 296 КК України, оскільки його хуліганські дії ніхто не припиняв, щиро кається у вчиненому, усвідомлює неправильність своїх дій, відчуває щирий жаль вчиненому, просить вибачення у потерпілих, обіцяє в майбутньому більше так ніколи не вчиняти, дані події є уроком на все життя.
При цьому зазначив, що 13 березня 2014 року у вечірній час батько зателефонував і попросив забрати його додому, що і зробив, по дорозі забрали також і ОСОБА_12 . На прохання батька зупинився біля кафе “Корчма”, він хотів придбати пива. Через деякий час батько вийшов з кафе і сказав, що його там образили, тому усі разом пішли всередину, де вказав на ОСОБА_9 і він одразу накинувся на нього та хотів витягнути його на вулицю для розмови, вони впали на стіл і боролись, побився посуд. Присутні встали зі своїх місць і хотіли їх розборонити, тримали його, в свою чергу нанесли і йому деякі тілесні ушкодження. Побачивши це ОСОБА_12 , з метою йому допомогти, почав усіх розштовхувати. Після цього бармен кафе спочатку виштовхала на вулицю його батька, а потім і всіх інших. На вулиці батько стояв і з кимось говорив, в цей час побачив як ОСОБА_8 замахнувся кулаком на батька і хотів його вдарити, тому вдарив останнього один раз рукою в область голови, але ногою по нозі потерпілого не бив. На ці дії ОСОБА_10 почав його ображати нецензурними словами, тому він наніс 1 удар рукою в область обличчя від чого потерпілий впав, проте свідомості не втрачав. Після цього він, батько і ОСОБА_12 сіли в автомобіль і поїхали додому.
Під час конфлікту батько будь-кому тілесних ушкоджень не наносив, вказані дії вчинив виключно з метою захисту батька хоча визнає, що якби не накинувся на ОСОБА_9 будь-якого конфлікту не виникнуло б. Просить врахувати, що завдана для кафе матеріальна шкода повністю відшкодована.
Дослідивши докази по справі суд вважає, що вина обвинувачених є доведеною.
Так, потерпілий ОСОБА_9 показав, що 13 березня 2014 року був запрошений на святкування дня народження ОСОБА_26 у кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ”, де були присутні ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_22 та інші. Крім вказаних осіб в кафе також були й інші відвідувачі. Приблизно о 20 год. в кафе у стані алкогольного сп'яніння зайшов ОСОБА_14 і пішов до бармена ОСОБА_25 та вимагав дати йому пляшку горілки, але вона відмовила, бо був у стані сп'яніння, це його обурило і почав її ображати нецензурними словами. Усі присутні просили ОСОБА_14 заспокоїтись, робили йому зауваження, просили вийти. Після цього ОСОБА_14 вийшов з кафе, а приблизно через 20 хв. повернувся та зайшовши в кафе вказав на нього пальцем. Після цього відчув ззаду 2 удари в голову кулаком на що піднявся та з метою самозахисту обернувся і побачив ОСОБА_15 , до нього приєднався ОСОБА_12 і також наніс йому декілька ударів по голові. В цей час інші відвідувачі кафе ОСОБА_22 та ОСОБА_10 відтягнули обвинувачених, припинивши відносно нього їх протиправні дії.
Під час конфлікту ОСОБА_18 вийшов із ОСОБА_14 на вулицю, де вони стояли та спілкувались. Після того, як усі відвідувачі вийшли на вулицю, до них приєднався ОСОБА_8 та зробив зауваження ОСОБА_14 , щоб він заспокоїв хлопців, але ОСОБА_15 напевно не зрозумів наміру ОСОБА_8 і одразу ж вдарив правою ногою його по лівій нозі, а потім кулаком в область правої щоки від чого той впав. ОСОБА_25 сказала, що викликала міліцію, допомогла ОСОБА_8 отямитись, подала води, інші люди також допомагали.
Після цього ОСОБА_15 почав викрикувати чи хтось ще хоче на що ОСОБА_10 зробив йому зауваження про те хто вони такі і що хочуть, але одразу ж отримав від ОСОБА_15 удар в обличчя від якого впав. Момент нанесення цього удару не бачив особисто, але ці обставини відомі від ОСОБА_18 .
До ОСОБА_27 , який лежав на землі приблизно 15 хв. без свідомості і був весь в крові, в подальшому підійшов та надавав необхідну допомогу.
Ззовні кафе йому ніхто будь-яких тілесних ушкоджень вже не наносив.
Під час конфлікту ОСОБА_14 стояв в стороні і участі у бійці не приймав.
Внаслідок вказаних дій кафе припинило свою роботу, всередині був безлад, їх свято було зірване, від бійки постраждали люди.
Погоджується з думкою прокурора під час виступу в судових дебатах про можливість виправлення обвинувачених без ізоляції від суспільства.
Потерпілий ОСОБА_8 показав, що 13 березня 2014 року був запрошений на святкування дня народження у кафе “Корчма” куди прийшов десь о 18 год. 30 хв. Там були присутні ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , а також інші відвідувачі. Приблизно о 19 год. в кафе зайшов ОСОБА_14 , який був в стані алкогольного сп'яніння, підійшовши до бармена ОСОБА_25 просив дати пляшку горілки, але вона йому відмовила, оскільки йому вже досить, після цього почав її в грубій формі нецензурно ображати. На це усі присутні зреагували та почали заспокоювати ОСОБА_14 , просили припинити ображати жінку, після цього останній пішов.
Через 30-40 хв. повернувся в кафе разом з сином ОСОБА_15 і ОСОБА_12 і показав пальцем на ОСОБА_9 та сказав, що це він, після чого його син наскочив на останнього і почав швидко наносити удари, наніс 3-4 удари кулаком в шию і в голову. До нього приєднався ОСОБА_12 і також наніс ОСОБА_9 2-3 кулаком в голову. Одразу всі присутні встали, ОСОБА_22 та ОСОБА_10 почали відтягувати ОСОБА_15 назад до виходу з кафе, щоб стримати його протиправні дії. В цей час ОСОБА_18 вийшов разом із ОСОБА_14 на вулицю, а за ними вийшли усі інші.
Підійшовши до ОСОБА_14 його заспокоював, просив забрати хлопців і їхати додому, в хлопців також питав хто вони такі, з'ясовував чому так роблять.
В цей час хтось зробив йому підніжку під коліно і вдарив по обличчю від чого впав і можливо на 1 хв. втратив свідомість, нападника не бачив. Йому допомагали ОСОБА_25 та інші відвідувачі.
Прийшовши в себе побачив ОСОБА_10 , який також лежав на землі, деякий період часу був без свідомості, мав видимі сильні тілесні ушкодження, був весь в крові. Йому допомагали ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_25 . Хто саме для ОСОБА_10 наніс тілесні ушкодження особисто не бачив, але зі слів ОСОБА_18 , ОСОБА_22 відомо, що йому удар наніс ОСОБА_15 .
Під час конфлікту ОСОБА_14 стояв в стороні і участі у бійці не приймав.
На вулиці ОСОБА_12 поривався нанести удари для ОСОБА_10 , проте не бачив чи наніс, оскільки в той момент вже лежав від удару на землі.
Внаслідок вказаних дій кафе припинило свою роботу, всередині був безлад, побито посуд, їх відпочинок припинився, від бійки постраждали люди, порушено громадський порядок.
Погоджується з думкою прокурора під час виступу в судових дебатах про можливість виправлення обвинувачених без ізоляції від суспільства.
Потерпілий ОСОБА_10 показав, що 13 березня 2014 року був запрошений на святкування дня народження ОСОБА_26 у кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ”, де були присутні ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , а також були ще й інші відвідувачі. Приблизно о 19 год. 30 хв. в кафе прийшов ОСОБА_14 , який перебував в нетверезому стані, і почав вимагати у бармена ОСОБА_25 продати йому пляшку горілки на що вона відмовила. На це почав її ображати нецензурною лайкою. За неї вступився ОСОБА_9 і він вийшов.
Приблизно о 20 год. ОСОБА_14 повернувся разом з сином та ОСОБА_12 та вказав на ОСОБА_9 і в результаті на нього накинулись ОСОБА_15 і ОСОБА_12 , збили з ніг, хто скільки ударів йому наніс не знає. Після цього усі відвідувачі повставали з місць і почали їх розбороняти з метою припинення їх дій, в подальшому вийшли на вулицю.
Ззовні ОСОБА_8 намагався заспокоїти ОСОБА_14 , бо він привів з собою сина та ОСОБА_12 . Однак, ОСОБА_15 вдарив ОСОБА_8 і запитав усіх присутніх про те чи не хоче ще хтось. На вказане він сказав до них хто вони такі, казав припинити свої дії, але ОСОБА_15 наніс йому один удар кулаком в обличчя від якого впав і більше нічого не пам'ятає. Отямився, коли лежав на землі, в цей час йому ще надавали необхідну допомогу ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_25 та інші.
Внаслідок вказаних дій кафе припинило свою роботу, їх відпочинок був перерваний, від бійки постраждали люди, порушено громадський порядок.
Просить призначити обвинуваченим суворе покарання і не погоджується з думкою прокурора під час виступу в судових дебатах про можливість їх виправлення без ізоляції від суспільства.
Крім того, усі потерпілі в судовому засіданні вказали, що не вірять ні в щире каяття обвинувачених, ні в їх прохання вибачити їм, оскільки вони не намагалися своїми діями сприяти їх переконанню в щирість свого покаяння, в судовому засіданні давали не цілком правдиві покази, а на досудовому слідстві взагалі не визнавали своєї вини, таку визнали лише в судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_18 показав, що 11-12 березня 2014 року біля 18 год. був на святкуванні дня народження у колеги по роботі, яке відбувалось у кафе “Корчма”, були присутні 6 чол. Приблизно через 20-30 хв. в кафе прийшов ОСОБА_14 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, підійшов до бармена ОСОБА_25 і хотів взяти у неї пляшку горілки, проте вона відмовилась, бо був нетверезий, він її почав ображати нецензурними словами, за неї заступилися присутні, в тому числі і ОСОБА_9 , зробивши ОСОБА_14 зауваження. Вони обоє словесно почали сперечатись, але розборонив їх і ОСОБА_14 пішов. Через 20-30 хв. він повернувся з сином і ОСОБА_12 та вказав на ОСОБА_9 і ОСОБА_15 з ОСОБА_12 накинулися на нього, почали бити. Одразу ж після цього виштовхав ОСОБА_14 на вулицю та перебував з ним там, заспокоював його, просив забрати хлопців.
Після того як усі вийшли ОСОБА_8 почав з'ясовувати у хлопців причину їх поведінки, зробив зауваження, ОСОБА_15 , який був поряд з ним від цих слів вдарив його лівою ногою по нозі, а потім правим кулаком в ліву скроню від чого ОСОБА_8 впав і деякий час лежав на землі без свідомості. Більше ударів ОСОБА_15 йому не наносив.
Після цього ОСОБА_15 запитав усіх чи ще хтось хоче, ОСОБА_10 в цей момент виходив з приміщення кафе і щось сказав, тому ОСОБА_15 його вдарив лівою ногою по нозі і правим кулаком в ніс від якого той впав та тривалий час лежав на землі. Чи ще ОСОБА_15 наносив йому удари - не бачив. У нього був пошкоджений одяг, був весь в крові, тривалий час йому надавали допомогу, бо втрачав свідомість.
ОСОБА_14 нікому тілесних ушкоджень не наносив.
Не бачив чи ОСОБА_12 комусь наносив тілесні ушкодження на вулиці.
Робота закладу була порушена, в кафе сиділи відвідувачі, відпочинок усіх було припинено внаслідок конфлікту, хлопці били людей поважного віку.
Покази свідка ОСОБА_18 та потерпілих підтвердили свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_22 , ОСОБА_25 .
Разом з тим свідок ОСОБА_17 показав, що в середині кафе не бачив момент нанесення удару для ОСОБА_9 . На вулиці бачив, як ОСОБА_15 наніс удар кулаком в обличчя для ОСОБА_8 від якого останній впав і втратив свідомість, тому пішов йому допомагати, а коли останній отямився, то побачив ОСОБА_10 , який був весь в крові і також потребував допомоги.
В свою чергу свідок ОСОБА_22 також показав, що в середині кафе ОСОБА_15 наніс для ОСОБА_9 рукою близько 5 ударів, чи наносив удари ОСОБА_9 . ОСОБА_12 - не бачив, хоча намагався це зробити. На вулиці бачив як ОСОБА_15 , після того як ОСОБА_10 щось йому сказав, один раз вдарив його в ніс від чого той впав. Момент нанесення удару для ОСОБА_8 не бачив.
ОСОБА_25 крім іншого показала, що після того, як ОСОБА_14 вказав на ОСОБА_9 його син взяв потерпілого за горло і двічі рукою наніс удар в область обличчя після чого розпочалась бійка. Бити ОСОБА_9 йому допомагав ОСОБА_12 . На вулиці не бачила хто кого бив, лише допомагала прийти в себе як ОСОБА_8 , так і ОСОБА_10 . Нанесена для кафе матеріальна шкода за побитий посуд і товар повністю відшкодована. Вказаним конфліктом було порушено нормальний режим роботи кафе.
Свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_21 показали, що 13 березня 2014 року були на святкуванні дня народження в кафе “Корчма” проте були не тривалий час. Про обставини події дізнались наступного дня від колег по роботі - потерпілих, однак деталі невідомі. Їм відомо, що ОСОБА_9 , ОСОБА_8 і ОСОБА_10 отримали тілесні ушкодження, провідували ОСОБА_10 в лікарні і бачили на ньому значні тілесні ушкодження.
Вина обвинувачених також підтверджується:
протоколом огляду місця події від 20 березня 2014 року, фототаблицями до протоколу, згідно якого об'єктом огляду є приміщення кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ”, що знаходиться по АДРЕСА_3 (т. 2 а.с. 13-17);
висновками судово-медичної експертизи №55 від 21 березня 2014 року, №59 (додатково) від 24 березня 2014 року, №61 (додатково) від 24 березня 2014 року, згідно яких станом на 21 березня 2014 року у ОСОБА_9 , 1964 року народження, виявлено тілесні ушкодження у вигляді підшкірного крововиливу зовнішньо-бокової поверхні верхньої третини правої гомілки, що міг утворитись від щонайменше одноразової травмуючої дії тупого твердого предмету, за строком давності відповідає 8-ми денному терміну утворення та відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що мають незначні скороминущі наслідки. Можливість утворення виявлених на тілі тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту є маловірогідним. Можливість утворення виявленого на тілі тілесного ушкодження у вигляді підшкірного крововиливу зовнішньо-бокової поверхні верхньої третини правої гомілки за обставин вказаних у протоколі допиту потерпілого - виключається (т. 2 а.с. 64, 67, 70-71);
висновками судово-медичної експертизи №54 від 21 березня 2014 року, №60 (додатково) від 24 березня 2014 року, №62 (додатково) від 24 березня 2014 року, згідно яких станом на 21 березня 2014 року у ОСОБА_8 , 1958 року народження, виявлено тілесні ушкодження у вигляді: осадження шкіри долонної поверхні лівої кисті та підшкірного крововиливу передньої поверхні лівого колінного суглобу, що могли утворитися від щонайменше двохразової травмуючої дії тупих твердих предметів, за строком давності відповідають 8-ми денному терміну утворення та відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що мають незначні скороминущі наслідки. Можливість утворення виявлених на тілі тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту не виключається. Механізм утворення виявлених на тілі тілесних ушкоджень відповідає часу та обставинам, вказаними у протоколі допиту свідка, а саме дані тілесні ушкодження могли утворитися при падінні та ударі об тупі тверді предмети (т. 2 а.с. 87-88, 91-92, 95-96);
висновками судово-медичної експертизи №44 від 27 березня 2014 року, №66 (додатково) від 27 березня 2014 року, №67 (додатково) від 27 березня 2014 року згідно яких у ОСОБА_10 , 1970 року народження, виявлено тілесні ушкодження у вигляді: підшкірних крововиливів верхньої та нижньої повік правого ока, верхньої та нижньої повік лівого ока, спинки носа; перелому спинки носа, багатоуламкового перелому передньої та латеральної стінок лівої гайморової пазухи та струсу головного мозку, що могли утворитися від щонайменше одноразової травмуючої дії тупого твердого предмету, за строком давності відповідають 4-х денному терміну утворення до моменту обстеження та відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров'я (більше 21 доби). Можливість утворення виявлених на тілі тілесних ушкоджень відповідає механізму утворення тілесних ушкоджень вказаних потерпілим у протоколі допиту. Можливість утворення виявлених на тілі тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту виключається так як при цьому механізмі характер та локалізація ушкоджень були б іншими (т. 2 а.с. 74-76, 78-80, 82-84);
довідкою ПП ОСОБА_28 від 20 березня 2014 року згідно якої станом на 13 березня 2014 року з урахування зносу вартість однієї фарфорової тарілки діаметром 20 см становить 8 грн., одного скляного стакану об'ємом 0,3 л - 5 грн., однієї пляшки пива торгівельної марки “Зіберт” ємністю 0,5 л - 9,50 грн., однієї пляшки газованого напою “Караван” ємністю 1 л - 4,50 грн. (т. 2 а.с. 126);
протоколом проведення слідчого експерименту від 27 березня 2014 року, фототаблицями до протоколу, згідно якого потерпілий ОСОБА_8 повідомив, а його підтримали інші потерпілі, що 13 березня 2014 року був запрошений ОСОБА_26 в кафе “Корчма”, що розташоване по вул. Кармелюка, 2 в смт. Летичів для святкування дня народження. Близько 18 год. спільно із ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 прийшов в кафе, а через 20-30 хв. до них приєднався ОСОБА_10 і вони почали святкувати, ОСОБА_29 був відсутній в зв'язку із зайнятістю на роботі. Близько 19 год. в приміщення кафе зайшов ОСОБА_14 , зовні було видно, що п'яний і підійшов до продавця ОСОБА_25 та почав вимагати, що вона дала йому безоплатно пляшку горілки. При цьому поводив себе агресивно, висловлювався на її адресу нецензурними словами, що обурило всіх присутніх, йому зробили зауваження та попросили залишити приміщення кафе, зокрема ОСОБА_9 попросив припинити лаятись. Із зовнішнього вигляду ОСОБА_14 вбачався намір битись, проте вийшов надвір і поїхав на таксі у невідомому напрямку. Близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 пішли додому. В цей час в приміщення зайшли ОСОБА_14 , його син ОСОБА_15 та ОСОБА_12 . ОСОБА_14 вказав рукою на ОСОБА_9 і ОСОБА_15 розмахнувшись, вдарив рукою в область тильної частини голови ОСОБА_9 , після цього взяв його за верхній одяг та кинув на сусідній стіл, потім почав його бити спільно із ОСОБА_12 ОСОБА_14 вивів на вулицю ОСОБА_18 . Присутні почали розбороняти їх після чого ОСОБА_30 та ОСОБА_12 вийшли надвір. В цей момент ОСОБА_25 сказала, що телефонує в міліцію. На вулиці ОСОБА_8 спілкувався із ОСОБА_14 і просив його заспокоїтись та їхати з хлопцями додому. ОСОБА_14 стояв від нього на відстані близько 1,5 м. В цей час ОСОБА_8 відчув удар у ліву сторону обличчя та впав. Прийшовши в себе побачив, що на землі лежить ОСОБА_10 , а його обступили хлопці, у нього був побитий ніс з якого йшла кров. Зі слів ОСОБА_18 дізнався, що його вдарив ОСОБА_15 - стоячи ззаду наніс удар в область лівого коліна ззаду та один удар в область лівої тім'яної частини голови. Через декілька секунд ОСОБА_15 наніс один удар в область обличчя ОСОБА_10 після чого в того з носа пішла кров (т. 2 а.с. 130-139).
У п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 Про судову практику у справах про хуліганство від 22 грудня 2006 року роз'яснено, що як опір представникові влади, представникові громадськості або іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії (ч. 3 ст. 296 КК України), слід розуміти активну протидію особи, котра вчиняє хуліганство (відштовхування, завдання побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень тощо), з метою позбавити заздначених осіб можливості виконати службовий чи громадський обов'язок з охорони громадського порядку.
Враховуючи зазначене суд не приймає до уваги твердження обвинуваченого ОСОБА_15 , що у його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, а є склад злочину за ч. 2 ст. 296 КК України у зв'язку з тим, що в судовому засіданні як потерпілі, так і свідки підтвердили, що і ОСОБА_8 , і ОСОБА_10 словесно вимагали у нього припинити хуліганські дії, проте це не дало позитивного результату і вони обоє зазнали від нього фізичне насильство та отримали ті тілесні ушкодження, що наведені в обвинуваченні.
Таким чином, на підставі всебічного, повного дослідження всіх обставин кримінального провадження суд приходить до висновку, що:
вина ОСОБА_12 , ОСОБА_14 у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб доведена повністю і їх дії органами досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 296 КК України;
вина ОСОБА_15 в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я; у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, що пов'язане з опором громадянам, які припиняли хуліганські дії, доведена повністю і його дії органами досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 296 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченим суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України злочини, передбачені ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296, ч. 3 ст. 296 КК України є злочинами середньої тяжкості.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_12 є часткове визнання своєї вини, каяття, усвідомлення суспільної небезпечності вчиненого, те, що попросив вибачення у потерпілих.
ОСОБА_12 за місцем свого проживання та по місцю роботи характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога, психіатра та невролога не перебуває, раніше не судимий (т. 1 а.с. 197-198, т. 2 а.с. 100, 107, 110).
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_12 судом не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_14 є часткове визнання своєї вини, каяття, усвідомлення суспільної небезпечності вчиненого, те, що попросив вибачення у потерпілих.
ОСОБА_14 за місцем свого проживання характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога, психіатра та невролога не перебуває, раніше не судимий (т. 2 а.с. 102, 109, 112).
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_14 органом досудового розслідування не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_15 є часткове визнання своєї вини, каяття, усвідомлення суспільної небезпечності вчиненого, те, що попросив вибачення у потерпілих.
ОСОБА_15 за місцем свого проживання характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога, психіатра та невролога не перебуває, раніше не судимий (т. 2 а.с. 98, 105, 111).
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_15 судом не встановлено.
Частиною 1 статті 122 КК України передбачено покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років.
Частиною 2 статті 296 КК України передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до чотирьох років.
Частиною 3 статті 296 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.
Виходячи з принципів законності, справедливості, індивідуалізації і достатності покарання, досягнення мети виправлення обвинувачених суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкцій статтей означеного Закону у виді позбавлення волі як необхідне та достатнє для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Разом з тим, враховуючи обставини вчиненого, тяжкість злочинів, особу винних, дані, які їх характеризують, обставини, які пом'якшують покарання обвинувачених, суд приходить до висновку про можливість їх виправлення без відбування покарання з прийняттям рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, при цьому вважає за необхідне застосувати і ст. 76 КК України.
Потерпілим ОСОБА_10 до обвинувачених пред'явлено цивільний позов (т. 1 а.с. 18-32, 174-184) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а з урахуванням уточнень - про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що організатором вчинення відносно потерпілих хуліганських дій був ОСОБА_14 , такі дії відносно нього зокрема були вчинені у складі групи осіб, тобто за попередньою змовою трьома обвинуваченими, тому усі вони зобов'язані нести відповідальність за заподіяну йому матеріальну і моральну шкоду нарівні із ОСОБА_15 , який і спричинив для нього середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень змушений був лікуватися, зокрема з 14 по 26 березня 2014 року перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні Летичівської ЦРЛ, а в подальшому проходив лікування в амбулаторних умовах, неодноразово здійснював поїздки з постійного місця проживання до Хмельницької обласної лікарні, де проходив за власний рахунок обстеження та консультації у лікаря, придбавав ліки, що необхідні для лікування, лікував та реставрував пошкоджені зуби.
Сума понесених витрат на лікування становить 1146,00 грн., витрати на проїзд представника до суду становлять 2257,77 грн., шкода за пошкоджений та забруднений одяг становить 350,00 грн. Всі витрати матеріального характеру йому відшкодовані в ході судового розгляду.
Разом з тим витрати на правову допомогу надану йому представником - адвокатом ОСОБА_11 на суму 3500,00 грн. залишились не відшкодованими у зв'язку з чим просить стягнути такі солідарно з обвинувачених.
Діями обвинувачених йому заподіяна також моральна шкода, яка полягає в жорстокому насильстві над ним, що призвело до втрати свідомості та перебування на землі в непритомному стані близько 15 хв., пошкодженні одягу, фізичному болю і моральних стражданнях, яких зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я, в приниженні його людської гідності перед присутніми, оскільки фізичне насильство було застосовано до нього під надуманим приводом, зіпсуванні свята, в порушенні нормальних життєвих відносин, які призвели до негативних наслідків, переживань за своє здоров'я, переживаннях рідних за нього, витрачанням часу і коштів для проведення обстежень та лікування, у зв'язку з тривалим перебуванням на лікуванні, проведенні досудового розслідування та судового розгляду ним втрачено в заробітній платі, втратив також перспективу в призначенні на більш оплачувану посаду, дотепер приймає ліки і перебуває в стресовому стані, порушено сон, душевний спокій.
Оскільки ОСОБА_14 є організатором вчинення відносно нього хуліганських дій, а безпосередньо фізичне насильство до нього застосоване його сином ОСОБА_15 , тому просить стягнути з них солідарно 40000,00 грн. моральної шкоди.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_12 активно приймав участь у протиправних діях відносно нього, зокрема коли лежав на землі, то намагався його вдарити, в приміщенні кафе намагався побити і потерпілого ОСОБА_9 , а на вулиці поблизу кафе висловлювався нецензурною лайкою, тобто діяв у співучасті з іншими обвинуваченими, тому вважає, що з ОСОБА_12 необхідно стягнути 2000,00 грн. моральної шкоди.
Обвинувачений ОСОБА_12 , його захисник ОСОБА_13 вважають, що цивільний позов про стягнення 2000,00 грн. не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що не вчиняв по відношенню до ОСОБА_10 ніяких дій, не наносив йому будь-яких тілесних ушкоджень і такі дії йому не інкримінуються, не принижував його честь чи гідність, в його діях немає вини у формі умислу чи необережності, тому відсутні підстави для стягнення моральної шкоди, яку він не заподіював.
Обвинувачений ОСОБА_14 при вирішенні питання по цивільному позову покладається на розсуд суду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_16 вважає цивільний позов про відшкодування моральної шкоди таким, що задоволенню не підлягає, оскільки будь-яких дій ОСОБА_14 по відношенню до потерпілого ОСОБА_10 не вчиняв і тілесних ушкоджень йому не заподіяв.
Обвинувачений ОСОБА_15 цивільний позов про відшкодування моральної шкоди для ОСОБА_10 визнав частково на суму 5000 грн. Просить при вирішенні вказаного питання врахувати, що інкриміновані йому дії вчинив з метою захисту батька, потерпілому відшкодована уся завдана йому матеріальна шкода.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_15 адвокат ОСОБА_16 просить врахувати, що для потерпілого ОСОБА_10 відшкодована завдана матеріальна шкода, зокрема витрати на лікування в сумі 1146,00 грн., моральна шкода в сумі 2354,00 грн., тому в іншій частині в задоволенні цивільного позову слід відмовити.
Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_10 до обвинувачених про відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У відповідності до ч. 3 ст. 23 ЦК України, роз'яснень, що містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31 березня 1995 року - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Виходячи з характеру вчинених ОСОБА_15 щодо ОСОБА_10 діянь, що призвели до заподіяння йому тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров'я (більше 21 доби), з врахуванням характеру, обсягу та тривалості фізичних та душевних страждань потерпілого, зокрема у відчутті ним болю, необхідності медикаментозного, відновлювального та реабілітаційного лікування, у порушенні нормальних життєвих зв'язків, з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає, що цивільний позов підлягає задоволенню частково - на суму 15000,00 грн., сума задоволених позовних вимог буде достатньою для моральної компенсації потерпілому завданих йому моральних страждань від злочину, така є виваженою та справедливою як стосовно потерпілого, так і стосовно обвинуваченого.
У п. 10 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” роз'яснено, що у разі заподіяння особі моральної шкоди неправомірно вчиненими діями кількох осіб, розмір відшкодування визначається з урахуванням ступеня вини кожної з них. На осіб, які заподіяли моральну шкоду спільно (взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдиним наміром) покладається солідарна відповідальність по її відшкодуванню. При заподіянні особі моральної шкоди, обов'язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
У зв'язку з тим, що вина усіх обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень є доведеною і в судовому засіданні встановлено, що організатором бійки був ОСОБА_14 , а співвиконавцем був крім ОСОБА_15 також ОСОБА_12 , і внаслідок таких дій для ОСОБА_10 заподіяні ті тілесні ушкодження, які зазначені в обвинуваченні, тому його позовні вимоги до них також є обґрунтованими.
Виходячи з характеру, обсягу та тривалості фізичних та душевних страждань потерпілого ОСОБА_10 , а також із засад розумності, виваженості та справедливості цивільний позов до ОСОБА_12 підлягає задоволенню на суму 1000,00 грн., до ОСОБА_14 - на суму 5000,00 грн., такий розмір буде достатнім для моральної компенсації завданих потерпілому моральних страждань, є виваженим та справедливим по відношенню як до потерпілого, так і до обвинувачених.
У відповідності до вимог ст. 124 КПК України підлягають відшкодуванню на користь потерпілого ОСОБА_10 судові витрати в сумі 3500,00 грн. у зв'язку з наданням правової допомоги адвокатом ОСОБА_11 . Розмір вказаної суми підтверджується доданою квитанцією №2 від 21 липня 2014 року, розрахунком вартості виконаних робіт по наданню правової допомоги, наявністю складеної позовної заяви, участю представника потерпілого в судових засіданнях.
Цивільні позови потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_8 не заявляли.
Речові докази відсутні.
Інші судові витрати відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченим не обирався.
Згідно ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд кримінального провадження проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 373, 374, 376 КПК України,
ОСОБА_12 , ОСОБА_14 визнати винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України і призначити покарання:
ОСОБА_12 - у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі;
ОСОБА_14 - у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити:
ОСОБА_12 від відбування 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину;
ОСОБА_14 від відбування 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців не вчинить нового злочину.
ОСОБА_15 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 296 КК України і призначити покарання:
за ч. 1 ст. 122 КК України - у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі;
за ч. 3 ст. 296 КК України - у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_15 покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_15 від відбування 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину.
Покласти на ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 наступні обов'язки, передбачені п.п. 2-3 ч. 1 ст. 76 КК України:
не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов ОСОБА_10 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_10 1000,00 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_14 на користь ОСОБА_10 5000,00 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_15 на користь ОСОБА_10 15000,00 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 на користь ОСОБА_10 3500,00 грн. судових витрат - по 1166,67 грн. з кожного.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду Хмельницької області через Летичівський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя підпис ОСОБА_1 .
Суддя Летичівського
районного суду ОСОБА_1