Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Епель О.В.
28 січня 2015 року Справа: № 810/5812/14
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
за участю секретаря Бабенка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,
Товариство з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» ( далі - позивач ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області ( далі - відповідач ) про визнання протиправним та скасування наказу від 02.10.2014 р. № 1408 «Про утворення акцизного складу на ТДВ «Узинський цукровий комбінат» код ЄДРПОУ 00372634 та призначення постійних представників контролюючого органу за місцем розташування акцизного складу».
Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 20 листопада 2014 року адміністративний позов задовольнив.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» ( далі - ТОВ «Узинський цукровий комбінат» ) є юридичною особою.
02.10.2014 р. відповідачем було видано наказ № 1408 «Про утворення акцизного складу на ТДВ «Узинський цукровий комбінат» код ЄДРПОУ 00372634 та призначення постійних представників контролюючого органу за місцем розташування акцизного складу».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що товар, який виготовляється позивачем не є підакцизним.
Дослідивши матеріали справи, підстави апеляційного перегляду, а також виниклі між сторонами правовідносини, у відповідності з нормами діючого законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України та нормами Податкового кодексу України ( далі - ПК України ).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
П. 14.1.6 та 14.1.224 ст. 14 ПК України передбачено, що акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території, розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників органу державної податкової служби розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.
Розпорядником акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку.
Згідно з п. 212.3.1 ст. 212 ПК України, реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб'єкту відповідної ліцензії.
Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов'язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п'ятиденний строк з дня здійснення таких дій.
У п. 215.1 ст. 215 ПК України закріплено, що до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ПК України, акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.
Представник (представники) органу державної податкової служби здійснює (здійснюють) постійний безпосередній контроль за дотриманням установленого порядку відпуску спирту етилового та сплати податку з нього.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що ПК України, а саме ст. 215, регламентований виключний перелік підакцизних товарів, який не підлягає розширеному тлумаченню. При цьому, господарська діяльність щодо таких товарів здійснюється суб'єктами господарювання, які зареєстровані контролюючими органами у порядку ст. 212 ПК України та отримали відповідну ліцензію. Лише такі особи можуть здійснювати, зокрема, вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розлив, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачу спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, і лише для них податкове законодавство встановлює вимогу щодо утворення акцизних складів, які контролюються постійно діючими представниками податкових органів.
Разом з тим, колегія суддів встановила, що, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем у ході апеляційного провадження, ТДВ «Узинський цукровий комбінат» не виготовляв жодний з видів підакцизних товарів, виключний перелік яких регламентований п. 215.1 ст. 215 ПК України, та не має ніяких ліцензій на здійснення такої господарської діяльності в порядку ст. 212 ПК України.
Більш того, зазначені обставини, а також те, що позивач виготовляє та реалізує альтернативні види палива за кодом УКТ ВЕД 3824 90 97 10, а не спирт етиловий, як на тому наполягав відповідач, були встановлені постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року, яка набрала законної сили, а отже, у відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, вони мають преюдиційне значення та не підлягають доказуванню в судовому засіданні.
Доводи апелянта про те, що преюдиційні обставини не є для суду обов'язковими, колегія суддів вважає не обґрунтованими, оскільки зазначене судове рішення було прийнято судом при вирішенні спору між тими ж самими сторонами, що й в даній адміністративній справі, при вирішенні того ж самого питання щодо можливості визнання ТДВ «Узинський цукровий комбінат» суб'єктом господарювання, який виготовляє та реалізує підакцизні товари, а отже, невизнання їх судом вказувало б на порушення процесуальних вимог ч. 1 ст. 72 КАС України.
Посилання апелянта на те, що продукція, яка виготовляється і реалізується позивачем, складається, між іншим, зі спирту етилового, а отже, на його думку, є підакцизним товаром, колегія суддів вважає такими, що суперечать приписам ПК України, зокрема, ст. 215, оскільки, як було зазначено вище, в цій статті закріплений виключний перелік підакцизних товарів і підведення податковим органом під цей перелік інших товарів, які мають певні схожі ознаки з підакцизними, є неправомірним, надуманим і не зумовлює жодних підстав для створення у суб'єкта господарювання акцизного складу в порядку ст. 230 ПК України.
Крім того, перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо встановлення експертними висновками від 21.08.2014 р. № 419-14 та від 08.09.2014 р. № К-1695 основним компонентом продукції позивачем саме етилового спирту та визначення їй коду 2207 20 00 00, який, згідно з п. 14.1.237 ст. 14 ПК України, відповідає спирту етиловому, суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованими, оскільки, як було встановлено вище і не заперечується самим апелянтом, ТДВ «Узинський цукровий завод» не має ліцензії не здійснення такої господарської діяльності, а отже й не є суб'єктом господарювання, до якого мають застосовуватися вимоги ст. 230 ПК України щодо створення акцизного складу.
Таким чином, судова колегія вважає, що апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, діючи в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та не переконав суд у своїй правоті.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу від 02.10.2014 р. № 1408 «Про утворення акцизного складу на ТДВ «Узинський цукровий комбінат» код ЄДРПОУ 00372634 та призначення постійних представників контролюючого органу за місцем розташування акцизного складу» та приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у відповідності з вимогами ст. 159 КАС України.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на це, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст рішення виготовлений 02.02.2015 р.
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Безименна Н.В.
Аліменко В.О.