27.01.2015 Справа № 920/2022/14
Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Мітіній Н.М.., розглянувши матеріали справи № 920/2022/14:
за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон - Прилад», м. Харків;
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім.. М.В. Фрунзе», м. Суми.
про стягнення 167 644 грн. 80 коп.
за зустрічним позовом - Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім.. М.В. Фрунзе», м. Суми.
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон - Прилад», м. Харків;
про стягнення 7870 грн. 79 коп.
Представники сторін:
Від первісного позивача: Засорін М.В. (довіреність б/н від 17.03.2014 р.);
Від первісного відповідача: Сафронов М.А.(довіреність № 18-49/1208 від 28.12.2013р.)
Суть спору: позивач подав заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 159852 грн. основного боргу за договором № 2001-У від 20 січня 2011 року, 7792 грн. 80 коп. пені, а також судові витрати пов'язані з розглядом справи.
23.12.2014 року представник позивача подав клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.12.2014 року клопотання позивача було задоволено.
05.01.2015 року відповідач подав зустрічний позов, в якому просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-Прилад» 7870 грн. 79 коп. пені за неналежне виконання умов договору № 2001-У від 20 січня 2011 року, а також судові витрати.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 13.01.2015 року зустрічний позов публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» до товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-Прилад», про стягнення 7870 грн. 79 коп., прийняти до спільного розгляду з первісним.
В судовому засіданні 27.01.2015 року представник позивача за первісним позовом подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» суму заборгованості у розмірі -206672 грн. 80 коп., з яких 159852 грн. 00 коп. - сума основного боргу, 39028 грн. 00 коп. інфляційні збитки та 7792 грн. 80 коп. пені.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.01.2015 року заяву № б/н від 15.01.2015 року про збільшення позовних вимог повернуто товариству з обмеженою відповідальністю «Еталон - Прилад» без розгляду на підставі п.4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
26.01.2015 року представник позивача за первісним позовом подав до суду клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності щодо стягнення пені, в якому зазначає, що у зв'язку з тим, що ПАТ «Сумське НВО ім.. М.В. Фрунзе» визнало свою заборгованість та запевнило в тому, що погашення заборгованості буде здійснено по частинах до 28.03.2014 року про що зазначено у листі № 44-3/86 від 05.02.2014 року строк позовної давності був перерваний, та його перебіг повинен був початися заново, а саме з 29.03.2014 року.
Однак, представник позивача за первісним позовом не виконав вимоги судової ухвали від 13.01.2015 року і не подав розрахунок пені відповідно до діючого законодавства, а з письмових пояснень та з вищезазначеного клопотання суд не вбачає,- за який саме період і в якому розмірі за кожен день було нараховано пеню.
Представник позивача за первісним позовом підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.
Представник відповідача за первісним позовом визнає суму основного боргу, проте заперечує проти стягнення штрафних санкцій, про що зазначає у відзиві на позовну заяву від 13.01.2015 року.
Позивач за зустрічним позовом в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.
Представник відповідача за зустрічним позовом відзиву на зустрічний позов не подав, проте в судовому засіданні усно визнав факт прострочення поставки товару і проти розрахунку пені не заперечує.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд встановив:
Між публічним акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім.. М.В. Фрунзе» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еталон-Прилад» був укладений договір № 2001 - У від 20 січня 2011 року, згідно умов якого позивач за первісним позовом зобов'язався передати у власність відповідачу, а він в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити на умовах даного договору продукцію, іменовану надалі «товар», кількісні і якісні характеристики якої викладені в специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 2.1. договору позивач за первісним позовом поставляє товар відповідачеві на базисних умовах поставки FCA, м. Харків (склад позивача за первісним позовом) у відповідності зі специфікаціями договору. Згідно п. 2.3 договору, датою поставки товару вважається дата зазначена у видатковій накладній.
У відповідності до п. 3.2 договору покупець здійснює оплату на банківський рахунок постачальника у розмірі 100 % загальної вартості товару, вказаного в рахунку протягом 10 днів з моменту отримання від постачальника рахунку (копії) на товар, що поставляється. Підставою для направлення рахунку постачальником покупцеві є письмова заявка покупця в якій зазначається перелік товару у відповідності зі специфікацією до договору; 80% загальної вартості товару, зазначеного в рахунку протягом 10 днів з моменту поставки товару.
З матеріалів справи вбачається, що позивач за первісним позовом поставив відповідачеві наступні товари: мультиметр цифровий «FLUKE 87V», вартістю 4995 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 832 грн. 50 коп. ( видаткова накладна 3 РН - 0000867 від 26.06.2013 року. Отримано відповідачем 26.06.2013 року їх представником - Рябуха Ю.В. по довіреності № 31486 від 26.06.2013 року); калібратор FLUKE -715, вартістю 11346 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 1891 грн.00 коп. (видаткова накладна №РН-0001061 від 14.08.2013 року. Отримано покупцем 14.08.2013 року представником покупця - Корнєєвим С. Ю. по довіреності №32167 від 13.08.2013 року); калібратор FLUKE - 725 в кількості шести штук, загальною вартістю 173484 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 28914 грн. 00 коп. (видаткова накладна №РН-0001062 віл 14.08.2013 року. Отримано покупцем 14.08.2013 року представником покупця Корнєєвим С. Ю. по довіреності №32167 від 13.08.2013 року); мультиметр цифровий «FLUKE 87V», вартістю 4995 грн. 0 коп., в тому числі ПДВ 20% - 832 грн. 50 коп. (видаткова накладна №РН-0000549 від 18.06.2014 року. Отримано покупцем 18.06.2014 року по довіреності №34588 від 18.06.2014 року).
В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не повністю оплатив поставлений товар, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем за первісним позовом за поставлений товар в сумі 159852грн. 00 коп.
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У статті ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, враховуючи те, що відповідач за первісним позовом не подав суду доказів сплати основного боргу та факт заборгованості ним не оспорюється, суд визнає вимогу позивача за первісним позовом про стягнення 159852 грн. 00 коп. боргу за поставлений товар згідно договору № 2001-У від 20 січня 2011 року обґрунтованою, правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач, посилаючись на п 6.3 договору, яким передбачено нарахування пені у разі прострочення платежів за договором у розмірі 0,2% простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 5% вартості простроченого платежу, просить суд стягнути з відповідача 7792 грн. 80 коп. пені.
Приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Проте суд залишає цю вимогу без розгляду на підставі п.5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зі змісту первісного позову та поданих позивачем клопотань є невідомим період, за який обраховується неустойка за порушення строків оплати товару, а на неодноразові звернення суду до позивача про здійснення розрахунку пені відповідно до діючого законодавства, даний розрахунок так і не подано.
Отже, позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню стосовно стягнення суми основного боргу в розмірі 159852 грн. 00 коп. Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за первісним позовом за рахунок відповідача за первісним позовом пропорційно задоволеним позовним вимогам відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в сумі 3197 грн. 05 коп.
За зустрічним позовом позивач просить суд стягнути з відповідача 7870 грн. 79 коп. пені за порушення строку поставки продукції за договором № 2001-У від 20 січня 2011 року.
Відповідно до п. 6.3. договору № 2001-У від 20 січня 2011 року у випадку прострочення поставки товару, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,2% від вартості товару, що поставлений з простроченням за кожний день прострочення, але не більше 5% від вартості товару, поставленого з простроченням.
Як вбачається з Специфікацій № 18,19 та 20 до договору № 2001-У від 20 січня 2011 року, строк поставки товару складає 30 днів з дати отримання передплати в розмірі 20%.
Позивач за зустрічним позовом здійснив передплату поставки продукції, що підтверджується: рахунок № СФ-0000706 від 10.04.2013 року від 10.04.2013 року оплачено частково 17.05.2013 року, платіжне доручення № 8464 - строк поставки 18.06.2014 року; рахунок № СФ-0000707 від 10.04.2013 року передплачено 17.05.2013 року, платіжне доручення № 8463 - строк поставки 18.06.2013 року; рахунок № СФ-000884 від 08.05.2014 року від 10.04.2013 року передплачено 05.07.2013 року, платіжне доручення № 11947, строк поставки - 05.08.2013 року, рахунок № СФ-00002053 від 06.11.2013 року - 24.01.2014 року, платіжне доручення № 758, строк поставки - 24.02.2014 року.
Проте відповідач, порушуючи умови договору, здійснив поставку продукції з простроченням: за видатковою накладною № РН - 0000867 від 26.06.2013 року - 8 днів; за видатковою накладною № РН-0001061 від 14.08.2013 року - 8 днів; за видатковою накладною № РН- 0001062 від 14.08.2013 року - 9 днів; за видатковою накладною № РН - 0000549 від 18.06.2014 року - 114 днів.
Крім того, у відповідності до підписаних сторонами специфікації № 25 та 29 до договору № 2001-В від 20.01.2011 року, та виставлених ТОВ «Еталон-Прилад» рахунків № СФ-00000252 від 12.02.2014 року та № СФ-00000853 від 3.06.2014 року, ПАТ «Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе» платіжними дорученнями № 4298 від 23.04.2014 року, № 10116 від 29.08.2014 року передплатило поставку продукції, передбачену Специфікаціями № 25 та 29 до договору № 2001-В від 20.01.2011 року на суму 3036, 00 грн. та 14376,00 грн.
За змістом взятих на себе зобов'язань ТОВ «Еталон-прибор» зобов'язалося поставити продукцію, визначену специфікацією № 25 протягом 30 днів з моменту здійснення передплати, а продукцію за специфікацією № 29 - протягом 40 днів з дати отримання передплати.
Строк постачання продукції, визначеної специфікацією № 25 сплинув 23.05.2014 року, а Специфікацією № 29 - 08.10.2014 року. Однак, станом на день подачі зустрічного позову, зобов'язання з поставки продукції не виконано.
Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Як вже зазначалось щодо вимог за первісним позовом неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно поданого позивачем за зустрічним позовом розрахунком пеніза прострочку поставки товару її розмір становить 7870 грн. 79 коп.
Враховуючи вище викладене, суд вважає зустрічні позовні вимоги щодо стягнення 7870 грн. 79 коп. пені за порушення строку поставки продукції за договором № 2001-У від 20 січня 2011 року правомірними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню .
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за зустрічним позовом за рахунок відповідача за зустрічним позовом відшкодовуються 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 44, 49, п.5 ст. 81, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівельне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58 код 05747991) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-Прилад» (61045, м. Харків, вул Клочківська, 295 і.н. 31342156) 159852 грн. основного боргу за договором № 2001-У від 20 січня 2011 року та 3197 грн. 05 коп. судового збору.
3. В частині стягнення 7792 грн. 80 коп. пені - залишити без розгляду.
4. Зустрічний позов задовольнити повністю.
5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-Прилад» (61045, м. Харків, вул Клочківська, 295 і.н. 31342156) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівельне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58 код 05747991) 7870 грн. 79 коп. пені за порушення строку поставки продукції за договором № 2001-У від 20 січня 2011 року та 1827 грн. 00 коп. судового збору.
Повне рішення складено 29.01.2015 року.
Суддя І.В. Зайцева