"27" січня 2015 р.Справа № 915/2353/13
Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду:
Головуючий суддя - Воронюк О.Л.;
Судді - Лашин В.В.; Мирошниченко М.А.;
секретар судового засідання Кияшко Р.О.
За участю у судовому засіданні 20.01.2015
Від ПАТ "Миколаївобленерго" - Волик В.М., довіреність № 01/53-318, дата видачі : 14.01.15;
Від ПАТ "Миколаївобленерго" - Тюнін М.В., довіреність № 01/53-204, дата видачі : 26.12.14;
Від Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету - Концуренко О.В., довіреність № 5,
За участю у судовому засіданні 27.01.2015
Від ПАТ "Миколаївобленерго" - Монін О.М., довіреність № 01/53-208, дата видачі : 25.12.14;
Від ПАТ "Миколаївобленерго" - Волик В.М., довіреність № 01/53-318, дата видачі : 14.01.15;
Від ПАТ "Миколаївобленерго" - Тюнін М.В., довіреність № 01/53-204, дата видачі : 26.12.14;
Представник Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у судове засідання не з'явився. про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.
Розглядається у відкритому судовому засіданні апеляційна скарга Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на рішення господарського суду Миколаївської області від 06.11.2014 року
по справі № 915/2353/13
За позовом: Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"
До відповідача: Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про: визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 131-ріш від 30.09.2013 року у справі № 1-26.213/120-2013
Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 20.01.2015р. оголошувалась перерва до 27.01.2015р.
Відповідно до ст.ст. 44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами
В судовому засіданні 27.01.2015р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Встановила:
26.12.2013 ухвалою господарського суду Миколаївської області порушено провадження по справі за позовом ПАТ «Миколаївобленерго» до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонпольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 131 - ріш від 30.09.2013.
25.02.2014 рішенням господарського суду Миколаївської області позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Визнано недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2013р. № 131-ріш.
Стягнено з Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп.)
Повернено Публічному акціонерному товариству "Миколаївобленерго" (надмірно сплачений судовий збір у розмірі 573,50 грн. (п'ятсот сімдесят три грн. 50 коп.)
13.05.2014 постановою Одеського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Миколаївської області від 25.02.2014 скасовано та прийнято нове рішення.
У задоволенні позовної заяви відмовлено повністю.
30.09.2014 постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Миколаївської області від 25.02.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 скасовано.
Справу передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
06.11.2014 рішенням господарського суду Миколаївської області позов задоволено.
Визнано недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного 131-ріш від 30.09.2013 р.
Стягнено з Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1147,00 грн.
Повернено Публічному акціонерному товариству "Миколаївобленерго" з державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір в сумі 573,50 грн., перерахований згідно платіжного доручення № 35693 від 23.12.2013р.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції зазначив, що вказані вимоги є обґрунтованими.
Не погоджуючись із рішенням господарського суду Миколаївської області до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулось Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 06.11.2014 повністю та прийняти рішення яким відмовити ПАТ»Миколаївобленерго» в позові про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2013 №131-ріш.
Свої вимоги скаржник обґрунтував з посиланням на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
15.01.2015 до суду від ПАТ «Миколаївобленерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить відмовити Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Миколаївської області залишити без змін з підстав викладених у відзиві.
15.01.2015 до суду від Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшли додаткові пояснення.
27.01.2015 до суду від Миколаївського територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшло клопотання в якому скаржник просить розглянути апеляційну скаргу без його участі.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 30.09.2013 року адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи № 1-26.213/120-2013 прийнято рішення №131-ріш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", відповідно до якого:
- визнано, що Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" займало монопольне становище у 2011-2012 роках на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом населенню у межах території Миколаївської області, на якій розташовані власні електричні мережі ПАТ "Миколаївобленерго", як таке, що на цьому ринку не мало жодного конкурента;
- визнано дії Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", які полягали у неправомірному зобов'язувані гр. Шевченко А.О., яка мешкала за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 27, кв.6 здійснити оплату за послугу технічної перевірки електроустановки без належних на те правових підстав, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме: зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку у вигляді дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку;
- за вчинення порушення, вказаного у пункті 2 рішення, на Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" накладено штраф відповідно до абзацу другого частини першої, абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у розмірі 68000,00 гривень;
- зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" оприлюднити за власні кошти пункти 1-3 резолютивної частини цього рішення в офіційному друкованому виданні Миколаївської обласної ради у місячний строк з дня набуття ним законної сили, про що повідомити територіальне відділення з наданням усіх підтверджуючих документів у п'ятиденний строк з дня розміщення публікації.
В рішенні відповідач зазначив, що підставою для початку розгляду справи була власна ініціатива Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. У зв'язку із здійсненням контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Миколаївським територіальним відділенням запитувалася інформація у ПАТ „Миколаївобленерго" з питань стосовно надання енергопостачальником додаткових платних послуг, пов'язаних із ліцензованою діяльністю, зокрема, відключення та підключення до електропостачання, здійснення технічної перевірки електроустановок споживачів.
Одержана інформація свідчить про наявність ознак зловживання монопольним становищем у діях товариства, вчинених стосовно споживача Шевченко Антоніни Олександрівни, особовий рахунок 1422103, яка мешкала за адресою м. Миколаїв, вул. Декабристів, 27, кв.6.
Оскільки, у зв'язку з поданням споживачем 19.11.2012 року заяви про закриття особового рахунку, ПАТ «Миколаївобленерго» було запропоновано надати послугу з технічної перевірки засобу обліку електричної енергії, вартість якої - 69 грн. 12 коп. та яка була стягнута з споживача необґрунтовано, оскільки останнім дана послуга у енергопостачальника не замовлялась.
За умов значної конкуренції на ринку наведені дії ПАТ „Миколаївобленерго" були б неможливими, оскільки маючи зацікавлення продати свій товар товариство мало б вживати заходів щодо недопущення ущемлення інтересів споживачів в частині неправомірного стягнення оплати за роботи чи послуги, яких споживач не замовляв і не зобов'язаний був сплачувати.
З огляду на встановлені обставини судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
За визначенням ч. 1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позивач у 2011 - 2012 роках займав монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом населенню у межах території Миколаївської області, на якій розташовані власні електричні мережі позивача, як такий, що на цьому ринку не мав жодного конкурента.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не надав належних доказів в розумінні ст. 34 ГПК України на підтвердження того, що його підприємство зазнає значної конкуренції на ринку послуг з постачання електричної енергії за регульованим тарифом населенню та не довів наявності фактів, які б підтверджували надання протягом 2011-2012 рр. послуг з постачання електричної енергії іншими суб'єктами господарювання.
Як вбачається із матеріалів справи, ПАТ «Миколаївобленерго» постачало гр. Шевченко А.О. електричну енергію на умовах договору від 29.08.2001 № 1422103 за умовами якого енергопостачальник бере на себе зобов'язання надійно постачати споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до умов цього договору, а споживач зобов'язується сплачувати одержану електричну енергію за діючими тарифами у терміни, передбачені даним договором.
Відповідно до п. 6 ПКЕЕ визначено порядок припинення користування електроенергією де зазначено, що у разі остаточного припинення користування електричною енергією споживач не пізніше ніж за 7 днів повинен повідомити про це енергопостачальника та розрахуватися за спожиту електричну енергію, подати енергопостачальнику заяву про розірвання договору. Енергопостачальник припиняє подачу електричної енергії на об'єкт споживача та вживає заходів для запобігання розкраданню чи пошкодженню приладів обліку, використанню електричної енергії без обліку. Отже, зазначений пункт правил не закріплює обов'язку споживача оплачувати технічну перевірку електроустановки у разі, коли він звертається за припиненням дії договору на постачання електроенергії.
В пункті 1.2 ПКЕЕ зазначено, що технічна перевірка-це виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку "Правилам устройства электроустановок" та іншим нормативно-технічним документам; засоби обліку - засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживання електричної потужності; електроустановка - комплекс взаємопов'язаних устаткування і споруд, призначених для виробництва або перетворення, передачі, розподілу чи споживання електричної енергії.
Відповідно до пункту 37 цих Правил енергопостачальник має право, зокрема, пропонувати споживачам додаткові послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії; перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору, проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку.
Виконання додаткових робіт (послуг), відповідно до вимог пункту 1.4 Методики розрахунку вартості робіт з підключення електроустановок споживачів до електричних мереж ліцензіата та інших додаткових робіт і послуг, пов'язаних із ліцензованою діяльністю, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 25 грудня 2008 року № 1522, має здійснюватися на підставі договору, який укладається між замовником і виконавцем згідно з чинним законодавством України.
Отже, споживач формулюючи своє звернення до позивача щодо припиненням дії договору на постачання електроенергії чітко вказав своє прохання про закриття особового рахунку не зазначивши при цьому, що йому потрібна технічна перевірка електроустановки. В свою чергу позивач, висував вимогу про оплату вартості технічної перевірки електроустановки споживача, яка споживачем не замовлялась та відповідних договорів на її надання не укладалось.
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
В пункті 2 ст. 50 цього Закону зазначено, що порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Отже, з огляду на монопольне становище позивача на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом населенню в межах території Миколаївської області, на якій розташовані власні електричні мережі позивача, дії останнього, які полягали у неправомірному зобов'язанні гр. Шевченко А.О. оплатити вартість технічної перевірки електроустановки цього споживача без належних на те підстав, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Одночасно зі справою № 1-26.213/120-2013 рішення від 30.09.2013 р. № 131-ріш, були прийняті відділенням рішення і у наступних справах № 1-26/213/118-2013; № 1-26.213/116-2013; № 1-26.213/113-2013; № 1-26.213/117-2013; № 1-26.213/114-2013; № 1-26.213/115-2013, в яких, відповідно, також прийнятті рішення від 30.09.2013 р. № 126-ріш; від 27.09.2013 р. № 127-ріш; від 30.09.2013 р. № 128-ріш; від 30.09.2013 р. № 129-ріш; від 30.09.2013 р. № 130-ріш; від 30.09.2013 р. № 131-ріш, якими такі самі дії визнані такими самими порушеннями законодавства України про захист економічної конкуренції. Тобто за однакові дії, які відділення вважає порушенням, воно притягнуло товариство декілька разів.
Відповідно до змісту ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Частиною першою статті 36 Закону передбачено, що органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.
Органи Антимонопольного комітету України можуть прийняти розпорядження про об'єднання кількох справ в одну або про виділення справи для окремого розгляду (частина перша статті 38 Закону).
В статті 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Згідно із статтею 49 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції підлягає закриттю без прийняття рішення по суті, якщо: справа не підлягає розгляду в Антимонопольному комітеті України, його територіальному відділенні; не встановлено відповідача або його місцезнаходження; відповідача - юридичну особу ліквідовано; вже розглянуто чи розглядається органами Антимонопольного комітету України справа з тих же підстав щодо того самого відповідача; не доведено вчинення порушення; є інші підстави, передбачені законом.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було порушено справу за власною ініціативою у зв'язку зі здійсненням контролю за дотриманням ПАТ "Миколаївобленерго" законодавства про захист економічної конкуренції щодо надання додаткових послуг, пов'язаних із ліцензованою діяльністю, а не заявою окремого споживача та прийнято рішення з тих же підстав щодо того ж самого відповідача.
Враховуючи той факт, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції щодо надання додаткових послуг, пов'язаних з ліцензованою діяльністю може мати системний триваючий характер, і виявлятися в порушенні прав кількох споживачів, а також той факт, що відповідачем вже розглянуто справи з тих же підстав щодо того самого відповідача, то прийняття даного оспорюваного рішення є безпідставним, оскільки справа підлягала закриттю.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає прийняте судом першої інстанції рішення таким, що відповідає положенням статей 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з вищезазначеним, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 06.11.2014р. по справі № 915/2353/13 прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для його зміни або скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 85, 99, 101; 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
постановила:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 06.11.2014 року по справі № 915/2353/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України без задоволення.
Повний текст складего та підписано 02.02.2015
Головуючий суддя О.Л. Воронюк
Суддя В.В. Лашин
Суддя М.А. Мирошниченко