Справа № 815/6704/14
28 січня 2015 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стефанова С.О.,
суддів: Єфіменка К.С., Гусева О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними дій щодо звільнення, скасування наказу від 23.05.2014 року № 235 в частині звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій України (надалі по тексту - ДСНС України), Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (надалі по тексту - ГУ ДСНС України в Одеській області), в якому просить:
- визнати протиправними дії ДСНС України щодо звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Одеського міського управління ГУ ДСНС України в Одеській області;
- скасувати наказ ДСНС України від 23 травня 2014 року за № 235 (по особовому складу цивільного захисту) в частині звільнення полковника цивільного захисту ОСОБА_1 з посади начальника Одеського міського управління ГУ ДСНС України в Одеській області у відставку із зняттям з військового обліку за пунктом 176 підпунктом 2 (за віком);
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Одеського міського управління ГУ ДСНС України в Одеській області;
- зобов'язати ДСНС України прийняти рішення про переміщення на вищу або рівнозначну посаду полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 в ГУ ДСНС України в Одеській області для подальшого проходження служби цивільного захисту;
- стягнути з ГУ ДСНС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 травня 2014 року по день поновлення на роботі.
В обґрунтування вимог, представник позивача в цілому зазначила, що в порушення п. 5 контракту № 910/13 від 25.04.2013 року, 23 травня 2014 року в період тимчасової непрацездатності ДСНС України було достроково розірвано контракт про проходження служби цивільного захисту та видано наказ про звільнення із служби ОСОБА_1 за пунктом 176 підпунктом 2 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового та начальницького складу (за віком). Позивач вважає, що такі дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать діючому законодавству, оскільки була порушена процедура звільнення позивача, що призвело до незаконного звільнення позивача з займаної посади та порушення його законних, трудових та конституційних прав, встановлених законодавством України.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідачів у судовому засіданні адміністративний позов не визнав та просив суд в його задоволенні відмовити у повному обсязі з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, в цілому зазначивши, що посадові особи ДСНС України при винесенні спірного наказу діяли в межах наданих законом повноважень, не порушуючи прав та законних інтересів позивача.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 101 Кодексу цивільного захисту України).
Відповідно до частини першої статті 103 Кодексу цивільного захисту щодо проходження служби цивільного захисту може бути укладено контракт про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту.
Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (ч. 4 ст. 103 Кодексу цивільного захисту).
Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулювання питань, пов'язаних з перебуванням громадян України у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту визначаються Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 «Про затвердження Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі по тексту - Положення № 593).
Відповідно до пункту 2 зазначеного Положення служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання (п. 3 Положення № 593).
Пунктом 45 Положення № 593 встановлено, що контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.
Для проходження служби цивільного захисту можуть бути укладені, зокрема, такі контракти: про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в порядку, встановленому цим Положенням (пп. 1 п. 46 Положення № 593).
Згідно матеріалів особової справи позивача, судом встановлено, що 25.04.2013 року Міністерство надзвичайних ситуацій України в особі голови комісії з припинення юридичної особи Головного територіального управління МНС України в Одеській області полковника служби цивільного захисту Губая В.В. та позивачем - ОСОБА_1 було укладено контракт за № 910/13 про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту строком на три роки (контракт набрав чинності 15 травня 2013 року, згідно п. 12 контракту) (а.с. 11-13 том 1).
Позивач з квітня 2013 року проходив службу цивільного захисту в ДСНС України на посаді начальника Одеського міського управління Головного управління ДСНС України в Одеській області. Наказом ДСНС України (по особовому складу цивільного захисту) від 12.09.2013 року № 574 «Про продовження строку служби ОСОБА_1» відповідно до пункту 17 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту продовжено за його погодженням строк служби за контрактом понад граничний вік перебування на службі цивільного захисту строком на 1 (один) рік, з 5 вересня 2013 року по 4 вересня 2014 року (а.с. 15 том 1).
При цьому, судом встановлено, що 02.08.2013 року Державна служба України з надзвичайних ситуацій в особі начальника ГУ ДСНС України в Одеській області майора цивільного захисту Боделана В.Р. та позивачем - ОСОБА_1 було укладено контракт за № 983/13 про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту строком на один рік (контракт набрав чинності 05.09.2013 року, згідно п. 12 контракту) (а.с. 142-144 том 1).
Таким чином, судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось сторонами, що позивач перебував на публічній службі, а саме: проходив службу цивільного захисту.
Наказом ДСНС України по особовому складу цивільного захисту від 23.05.2014 року № 235 відповідно до пункту 182 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу розірвано достроково контракт про проходження служби цивільного захисту полковником служби цивільного захисту ОСОБА_1, начальником Одеського міського управління ГУ ДСНС України в Одеській області та полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1, начальника Одеського міського управління ГУ ДСНС України в Одеській області, відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнено із служби у відставку (із зняттям з військового обліку) за пунктом 176 підпунктом 2 (за віком) (а.с. 14 том 1).
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд погоджується з підставами звільнення позивача із служби цивільного захисту та вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу щодо звільнення позивача із служби цивільного захисту за п. 176 п.п. 2 (за віком) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходячи з наступного.
Нормами частини першої статі 102, частин третьої та четвертої статті 103 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що громадяни України приймаються на службу цивільного захисту на конкурсній та контрактній основі.
Контракт щодо проходження служби цивільного захисту укладається на строк:
1) від трьох до п'яти років - з особами, які приймаються на службу за контрактом на посади, що заміщуються особами рядового і молодшого начальницького складу;
2) від трьох до десяти років - з особами, які приймаються на службу за контрактом на посади, що заміщуються особами середнього, старшого і вищого начальницького складу;
3) навчання - з особами, зарахованими до вищих навчальних закладів цивільного захисту;
4) п'ять років - з особами, які зараховуються до резерву служби цивільного захисту.
Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.
Згідно із статтею 104 Кодексу цивільного захисту України, особам, які проходять службу цивільного захисту, присвоюються такі спеціальні звання:
1) рядовий склад - рядовий служби цивільного захисту;
2) молодший начальницький склад - молодший сержант служби цивільного захисту,
сержант служби цивільного захисту, старший сержант служби цивільного захисту, старшина
служби цивільного захисту, прапорщик служби цивільного захисту, старший прапорщик служби цивільного захисту;
3) середній начальницький склад - молодший лейтенант служби цивільного захисту,
сержант служби цивільного захисту, старший лейтенант служби цивільного захисту, капітан служби цивільного захисту;
4) старший начальницький склад - майор служби цивільного захисту, підполковник
служби цивільного захисту, полковник служби цивільного захисту;
5) вищий начальницький склад - генерал-майор служби цивільного захисту, генерал-лейтенант служби цивільного захисту, генерал-полковник служби цивільного захисту, генерал служби цивільного захисту.
Порядок присвоєння та позбавлення спеціальних звань служби цивільного захисту, пониження та поновлення у спеціальних званнях служби цивільного захисту, а також присвоєння спеціальних звань служби цивільного захисту особам, які проходили відповідну службу в інших органах державної влади, у разі зарахування їх на службу цивільного захисту встановлюються Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.
У свою чергу, згідно із Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» працівник - це фізична особа, яка працює на підставі трудового договору на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Кодекс законів про працю України, згідно зі статтею 1, регулює трудові відносини виключно працівників, до кола яких, особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, як спеціальні суб'єкти права, не належать, оскільки не перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а проходять саме службу цивільного захисту на умовах контракту.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 було присвоєне спеціальне звання - полковник служби цивільного захисту, що відповідно до ст. 15 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту відноситься до старшого начальницького складу, а відтак позивач не є суб'єктом права до якого можуть застосовуватися норми трудового законодавства, а тому посилання позивача та його представника на ч. 4 ст. 40 КЗпП України, згідно якої встановлено заборону звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, не приймаються судом до уваги.
Зазначена позиція підтверджується листом Верховного Суду України від 23.03.1998 року № 1-5/82, яким було надано роз'яснення щодо неможливості застосування норм Кодексу законів про працю для врегулювання питань проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішньої служби в органах Міністерства внутрішніх справ, оскільки вони проходять службу і їх правовий, соціальний статус регулюється відповідними законами.
Згідно із вимогами п.п. 45, 47, 48, 53 - 55, 176 Положення про проходження служби цивільного захисту, контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.
Контракт про проходження служби цивільного захисту укладається на строк: від трьох до п'яти років - з особами, які приймаються на службу за контрактом на посади, що заміщуються особами рядового і молодшого начальницького складу; від трьох до десяти років - з особами, що приймаються на службу за контрактом на посади, що заміщуються особами середнього, старшого і вищого начальницького складу.
Контракт може бути продовжено після закінчення строку дії попереднього контракту на строк, визначений у пункті 47 цього Положення.
Строк дії контракту обчислюється з дня набрання ним чинності. Про день набрання чинності контрактом робиться відповідний запис в усіх примірниках контракту. Строк дії контракту обчислюється повними роками.
Контракт про проходження служби цивільного захисту, укладений з громадянами, прийнятими на службу, а також з особами, які прибули до ДСНС для подальшого проходження служби з інших державних органів, набирає чинності з дня прийняття їх на службу цивільного захисту з одночасним зарахуванням до кадрів ДСНС, присвоєнням спеціальних звань (присвоєнням спеціальних звань у порядку переатестування) та призначенням на посади, про що оголошується у наказі по особовому складу.
Новий контракт про проходження служби укладається між посадовою особою, якій надано право на підписання контракту, та особою рядового і начальницького складу не пізніше, ніж за два тижні до закінчення строку дії чинного контракту. Про укладення нового контракту оголошується у наказі по особовому складу не пізніше наступного дня після закінчення строку дії попереднього контракту, після чого він набирає чинності.
Днем припинення строку дії контракту вважається день закінчення строку дії контракту. У разі припинення строку дії контракту в примірнику контракту, що зберігається в особовій справі, робиться запис про підставу та дату припинення його дії, який скріплюється гербовою печаткою. Особа рядового і начальницького складу подає за бажанням другий примірник контракту до відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту, в якому робиться такий самий запис, що і в першому примірнику.
Типова форма контракту про проходження служби цивільного захисту наведена у додатку до Положення про проходження служби цивільного захисту.
Тобто, Кодекс цивільного захисту України та Положення про проходження служби цивільного захисту чітко встановлюють, що служба цивільного захисту, є державною службою особливого характеру. Правовідносини, які виникають при її проходженні, сутність службової дисципліни, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування, регулюється виключно спеціальним законодавством, а громадяни України, які прийняті та проходять таку службу, відносяться до кола спеціальних суб'єктів права.
Як судом було встановлено вище, контракт було укладено з позивачем 25.04.2013 року строком на 3 роки.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 10 контракту № 983/13 та у зв'язку із набранням чинності Кодексу цивільного захисту України, постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 до умов контракту № 983/13 між ОСОБА_1 та ГУ ДСНС України в Одеській області 14.10.2014 року укладено зміни до контракту № 983/13 про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (а.с. 63 том 1).
Зокрема, пункт 5 контракту викладено в наступній редакції «Цей Контракт може бути припинено (розірвано) достроково з ініціативи ДСНС, а особа рядового і начальницького складу, яка проходить службу цивільного захисту за контрактом» звільняється із служби: за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на службі;...». Вказані зміни були підписані позивачем, про що свідчить його особистий підпис. Доводи позивача відносно того, що вказані зміни він не підписував, спростовуються тим, що у судовому засіданні позивач особисто підтвердив, що підпис, наявний у змінах до контракту № 983/13 (а.с. 63 том 1), є його особистим підписом.
Наказом ДСНС України від 06.05.2014 року № 233 «Про здійснення організаційно-штатних заходів в апараті та підрозділах Головного управління ДСНС України в Одеській області» внесено зміни до штату ГУ ДСНС України в Одеській області № 16/80, зокрема: Одеське міське управління ліквідовано та вилучено у повному складі, а саме у складі трьох штатних одиниць (а.с. 56-58 том 1).
Судом встановлено, що ГУ ДСНС України в Одеській області листом від 05.07.2014 року № 02/2175/14 направило ОСОБА_1 попередження про звільнення із служби цивільного захисту по досягненню граничного віку перебування на службі (а.с. 16 том 1).
Крім того, судом встановлено, що ГУ ДСНС України в Одеській області неодноразово намагалося зв'язатися із позивачем з метою проведення бесіди, на предмет подальшого звільнення зі служби цивільного захисту у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на службі, про що свідчить рапорт полковника служби цивільного захисту, начальника управління персоналу ГУ ДСНС України в Одеській області ОСОБА_4 від 07.05.2014 року (а.с. 59 том 1).
Як встановлено судом, наказом ДСНС України від 23.05.2014 року № 235 (по особовому складу цивільного захисту) «Про звільнення із служби ОСОБА_1» ДСНС України прийнято рішення про дострокове розірвання контракту про проходження служби цивільного захисту з ОСОБА_1 та звільнення його у відставку відповідно до підпункту 2 пункту 176 та 182 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 (за віком).
Підпунктом 2 пункту 16 Положення про проходження служби цивільного захисту для осіб старшого начальницького складу встановлено граничний вік перебування на службі цивільного захисту - до 55 років.
Судом встановлено, що не спростовувалось позивачем, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент видання наказу про звільнення його зі служби було повних 55 років.
Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2014 року № 20 (далі - Положення про ДСНС України), ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Пунктом 6 Положення про ДСНС України, ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2013 року № 33 «Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» утворено територіальні органи ДСНС України, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи МНС України та Держтехногенбезпеки в Автономній Республіці Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі.
Згідно з пунктом 1 Положення про ГУ ДСНС України в Одеській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04 лютого 2013 року № 3 (зі змінами) ГУ ДСНС України в Одеській області є територіальним органом ДСНС України в Одеській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж:, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, яке підпорядковується ДСНС України.
Підпунктом 12 частини другої пункту 9 Положення про проходження служби цивільного захисту встановлено, що голова ДСНС України призначає на посади та звільняє з посад за погодженням із Міністром керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату ДСНС України, призначає на посади та звільняє з посад інших осіб начальницького складу, державних службовців і працівників апарату ДСНС України.
Частиною 6 статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», передбачено, що штатний розпис та кошторис територіальних органів центрального органу виконавчої влади затверджує керівник центрального органу виконавчої влади.
Судом встановлено, що контракт про проходження ОСОБА_1 служби в органах і підрозділах цивільного захисту укладений відповідно до пунктів 13-30 Положення про проходження служби особами рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 629, яка станом на момент звільнення позивача втратила чинність.
Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (ч. 4 ст. 103 Кодексу цивільного захисту).
Згідно пункту 2 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту, служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний часта в особливий період.
Пунктом 3 вказаного Положення встановлено, що особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.
Пунктом 176 Положення про проходження служби встановлено, що контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту: у зв'язку із закінченням строку контракту; за віком; за станом здоров'я; у зв'язку із скороченням штатів; відповідно до заяви особи, яка звільняється у зв'язку із сімейними обставинами або з інших поважних причин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України; у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу; у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту; у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду; у зв'язку з призовом на строкову військову службу на підставі рішення районної (міської) призовної комісії; у разі неможливості переведення на іншу посаду у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; у зв'язку з набуттям громадянства іноземної держави.
До цього ж пункт 182 Положення про проходження служби визначає, що контракт про проходження служби цивільного захисту може бути розірвано достроково з ініціативи ДСНС, яку представляє керівництво органу чи підрозділу цивільного захисту, і особу рядового чи начальницького складу може бути звільнено із служби цивільного захисту у випадках, передбачених підпунктами 2 - 4, 6 і 8 - 11 пункту 176 і абзацом першим пункту 178 цього Положення.
Пунктом 183 Положення про проходження служби також надано право особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з їх ініціативи достроково розірвати контракт (за підпунктами 2 - 5 і 7, 9 -11 пункту 176 цього Положення).
Відповідно до пункту 58 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту перелік посад, що підлягають заміщенню особами рядового і начальницького складу, та перелік посад для призначення (звільнення) осіб рядового і начальницького складу визначаються ДСНС України.
Крім того, суд звертає увагу, що на момент звернення позивача до суду в порядку адміністративного судочинства, строк дії контракту № 983/13 закінчився.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що звільнення зі служби ОСОБА_1 здійснено головою ДСНС України в межах наданих повноважень та компетенції, з дотриманням визначеної процедури і норм чинного законодавства України.
При цьому, суд погоджується з твердженням представника позивача відносно того, що пунктом 175 Положення про проходження служби справді визначено, що перед звільненням особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту безпосередні та прямі керівники (начальники) проводять з нею не менше двох індивідуальних бесід.
Разом з тим, судом встановлено, що ГУ ДСНС України в Одеській області неодноразово намагалося зв'язатися із позивачем з метою проведення бесіди, на предмет подальшого звільнення зі служби цивільного захисту у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на службі, про що свідчить рапорт полковника служби цивільного захисту, начальника управління персоналу ГУ ДСНС України в Одеській області ОСОБА_4 від 07.05.2014 року, зі змісту якого вбачається що згідно розпорядження директора Департаменту персоналу генерал-майора служби цивільного захисту Євсюпова О.П., 05.05.2014 року та 07.05.2014 року неодноразово намагався дотелофонуватися до начальника ОМУ ГУ ДСНС України в Одеській області: полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 з метою проведення бесіди, на предмет подальшого звільнення зі служби цивільного захисту у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на службі. Кожного разу у ОСОБА_1 знаходились вагомі обставини через які він не міг прибути на бесіду, а о 11:40 07.05.2014 року доповів по телефону, що знаходиться на лікарняному з 05.05.2014 року в Першій Одеській міській лікарні з діагнозом: гострий панкреатит, ішемічна хвороба серця, стенокардія. Лікар - ОСОБА_7 Головним управлінням направлено 07.05.2014 року заказного листа на домашню адресу полковника ОСОБА_1, з повідомленням про наступне звільнення (а.с. 5 том 2). Вказані обставини були повністю підтвердженні у судовому засіданні показаннями ОСОБА_4, який був допитаний судом в якості свідка.
Відтак, з огляду на встановлені вище обставини та досліджені докази, суд приходить до висновку, що голова ГУ ДСНС України в Одеській області був позбавлений фактичної можливості проведення з позивачем бесід відносно обставини його звільнення зі служби, разом з тим, суд констатує, що з боку відповідача було вжито всіх можливих заходів з повідомлення позивача про необхідність прибуття до ГУ ДСНС України в Одеській області.
Окремо суд звертає увагу на обставини тимчасової непрацездатності позивача.
Наказом МНС України від 13.06.2012 року № 892, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 липня 2012 року за № 1123/21435, затверджено Порядок звільнення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту від виконання службових обов'язків у разі тимчасової непрацездатності (далі - Порядок).
Пунктом 2.2 Порядку визначено, що звільнення осіб рядового і начальницького складу від виконання службових обов'язків за станом здоров'я здійснюється на підставі їх рапорту або рапорту їх безпосередніх керівників (при невідкладних станах).
Згідно з наданими позивачем рапортом, довідкою та лікарняними листами, ОСОБА_1 з 05.05.2014 року та станом на момент розгляду справи знаходиться у хірургічному відділені протитуберкульозного диспансеру на стаціонарному лікуванні, тобто позивач загалом перебував та перебуває на лікарняному біля 8 місяців.
Так, п. 33 Положенням про проходження служби встановлено, що на службу цивільного захисту із зарахуванням до кадрів ДСНС приймаються на конкурсній та контрактній основі громадяни з повною загальною середньою освітою, які досягли 18-річного віку, відповідають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем та станом здоров'я виконувати службовий обов'язок.
Пунктом 62 Положення встановлено, що призначення осіб рядового і начальницького складу на посади та переміщення по службі здійснюється з додержанням, зокрема, таких вимог: посади рядового і начальницького складу комплектуються особами, придатними за станом здоров'я для проходження служби, з урахуванням їх ділових і особистих якостей, рівня професійної підготовки і досвіду практичної роботи.
Пунктом 71 Положення встановлено, що просування по службі осіб рядового і начальницького складу проводиться з урахуванням їх освітньо-кваліфікаційного рівня, професійних, ділових та особистих якостей, результатів служби і проявленої здатності виконувати службові обов'язки на вищій посаді, а також стану здоров'я.
Згідно з пунктом 137 Положення про проходження служби особи рядового і начальницького складу мають право на такі види відпусток, як відпустка для лікування у і зв'язку з хворобою.
У той же час пунктом 158 Положення про проходження служби встановлено, що відпустки для лікування у зв'язку з хворобою надаються на підставі висновку лікарсько-експертної комісії. Тривалість таких відпусток визначається за характером захворювання на підставі висновку лікувального закладу. Загальний час безперервного перебування у звільненні виконання службових обов'язків через тимчасову втрату працездатності у зв'язку з хворобою та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою не повинен перевищувати чотирьох місяців (крім випадків, коли законодавством передбачено більший строк перебування на лікуванні). Цей строк може бути продовжено рішенням прямих керівників (начальників) на підставі висновку лікувального закладу. Судом встановлено, що будь-якого висновку лікарсько-експертної комісії позивачем як до ДСНС України, так і до суду надано не було.
Відносно вимоги позивача щодо зобов'язання ДСНС України прийняти рішення про переміщення йога на вищу або рівнозначну посаду в ГУ ДСНС України в Одеській області для подальшого проходження служби цивільного захисту, суд зазначає наступне.
Згідно до пункту 31 Положення про проходження служби цивільного захисту, особи рядового і начальницького складу зобов'язані: проходити службу цивільного захисту в тих органах і підрозділах цивільного захисту і в тих місцях, де це викликано інтересами служби.
Відповідно до п.п. 1 п. 62 Положення про проходження служби цивільного захисту, призначення осіб рядового і начальницького складу на посади та переміщення їх по службі здійснюється з додержанням таких вимог: посади рядового і начальницького складу комплектуються особами, придатними за станом здоров'я для проходження служби, з урахуванням їх ділових і особистих якостей, рівня професійної підготовки і, досвіду практичної роботи.
Відповідно до п. 64 Положення про проходження служби цивільного захисту призначення з вищих посад на нижчі у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів здійснюється прямими начальниками у межах наданих їм прав щодо призначення на посади за умови відсутності можливості призначити особу рядового і начальницького складу на рівнозначну посаду в цьому ж органі чи підрозділі цивільного захисту.
З огляду на встановлені вище обставини, суд погоджується з доводами відповідача щодо відсутності у ДСНС України правових підстав для прийняття рішення про переміщення ОСОБА_1 на вищу або рівнозначну посаду в ГУ ДСНС України в Одеській області для подальшого проходження служби цивільного захисту.
На підставі встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи докази, які є у справі їх достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що при звільненні позивача зі служби цивільного захисту за віком, відповідач - ДСНС України діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, пропорційно, своєчасно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Отже підстави для скасування оскаржуваного наказу - відсутні.
Оскільки судом встановлено правомірність дій та оскаржуваного наказу відповідача щодо звільнення ОСОБА_1, похідні позовні вимоги позивача щодо поновлення його на службі, зобов'язання прийняти рішення про переміщення на вищу або рівнозначну посаду та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволенню також не підлягають.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно зі ст. 105 КАС України позивач має право, зокрема, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - субєкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, керуючись внутрішнім переконанням, суд вважає, що звільнення позивача зі служби цивільного захисту у відставку у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на службі у запас Збройних Сил України вчинено у відповідності до законодавства України, в межах повноважень ДСНС України, при цьому права, свободи чи законні інтереси позивача порушено не було, а отже в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними дій щодо звільнення, скасування наказу від 23.05.2014 року № 235 в частині звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 02 лютого 2015 року.
Головуючий суддя С.О. Cтефанов
Судді К.С. Єфіменко
О.Г. Гусев
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправними дій щодо звільнення, скасування наказу від 23.05.2014 року № 235 в частині звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити.