15 січня 2015 рокусправа № 804/10605/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
У липні 2014 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області в якому просила суд:
- скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області № 71-к від 30.03.2009 року;
- поновити її на роботі в Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на посаді начальника відділу укладання договорів оренди;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- стягнути з відповідача грошові кошти за спричинену моральну шкоду в розмірі 25000 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ відповідача №71-к від 30.03.2009 року, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу укладання договорів оренди в Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Дніпропетровській області з 31 березня 2009 року, стягнуто з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 178946,46 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду в частині стягнення середньої заробітної плати, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню а постанова суду скасуванню, з постановленням нового рішення про залишення адміністративного позову без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
На момент звільнення позивача, частиною 2 статті 99 КАС України було встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Копію наказу про звільнення від 30.03.2009 року за №71-К позивач отримала 31.03.2009 року, що підтверджується матеріалами справи.
З метою поновлення на роботі ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2010 року по справі № 2-569/2010 у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 12).
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.07.2010 року скасовано рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.04.2010 року та закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, відшкодування витрат на правову допомогу у зв'язку з тим, що зазначені правовідносини підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства (а.с. 13).
Відповідно до ст. 319 ЦПК України рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що саме з моменту винесення Апеляційним судом Дніпропетровської області ухвали про закриття провадження по справі, позивач була обізнана про необхідність звернення до суду з вимогами про поновлення її на роботі в порядку адміністративного судочинства.
Факт оскарження в касаційному порядку ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2010 року не може свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду на протязі понад чотирьох років, оскільки не позбавляв позивача можливості звернутись до суду з відповідним адміністративним позовом.
Крім того, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 12.01.2012 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.07.2010 року залишено без змін (а.с. 19).
В обґрунтування підстав поважності пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, позивач посилалась на те, що зазначену ухвалу вона отримала лише 16.06.2014 року у відповідь на запит від 14 травня 2014року.
Разом з тим, позивач не пояснила чому вона як зацікавлена особа не зверталась до суду з вимогою отримання рішення суду майже чотири роки з моменту подання касаційної скарги.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що позивачем було пропущено встановлений ст. 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду, а наведені причини пропуску такого строку не можуть бути визнані судом як поважні.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно п.4 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.
Частиною 1 статті 203 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
За таких обставин апеляційний суд вважає за необхідне постанову суду скасувати, а позовну заяву залишити без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення позивача до суду та відсутністю поважних причин для його поновлення.
Керуючись п. 9 ч. 1 ст. 155, ч. 1 ст. 203 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області - залишити без розгляду.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення її тексту у повному обсязі.
Повний текст виготовлено 29 січня 2015 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов