26 грудня 2014 року (14:15) м. Київ 810/6849/14
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Луценко К.Ю. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавочка" про стягнення податкового боргу
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавочка" про стягнення податкової заборгованості до державного бюджету України у сумі 30659,86 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у порушення вимог Податкового кодексу України відповідачем не сплачений податковий боргу у сумі 30659,86 грн., в тому числі зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 1,53 грн., з податку на додану вартість та пені у розмірі 30300,54 грн., з плати на користування надрами у розмірі 357,79 грн.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно, рекомендованою кореспонденцією.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача, в якій позивач позовну заяву підтримує в повному обсязі та просить справу розглянути в порядку письмового провадження. Також до суду від позивача надійшли додаткові документи, витребувані судом.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно належним чином - на адресу, зазначену у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Судову повістку про виклик у судове засідання та ухвали суду направлені відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, поштове відправлення 11.12.14 надійшло на адресу ОПЗ Бровари ЦПЗ №9, з цього часу та на час розгляду справи не вручено адресату, що підтверджується витягом з сервісу відстеження пересилання поштових відправлень сайту УДППЗ "Укрпошта", який долучений до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, особа, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається такою, що належним чином повідомлена про час, дату та місце судового засідання.
Відповідач заперечень на адміністративний позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у відсутність його представника не надсилав.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані позивачем, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "Журавочка" (далі ТОВ "Журавочка") зареєстроване в якості юридичної особи 12.05.2008р., що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 7-9 ) та взяте на облік в органах державної податкової служби як платник податків 13.05.2008р. за № 1958 (а.с. 8).
Судом встановлено, що Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області проведено перевірку термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання в податковій звітності по податках і зборах, а саме збору за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища та плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, за результатами якої складено Акт перевірки термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податках і зборах №64/1006/1501/35843867 від 21.05.2014 (а.с 14 ) про порушення ТОВ "Журавочка" термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, встановлених п.57.1 ст.57, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.
Згідно зазначеного акту перевірки платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем податкового (звітного) місяця. В Акті перевірки визначені суми штрафних санкцій з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення в сумі 45,26 грн. та збору за забруднення навколишнього природного середовища - 14,91 грн.
На підставі Акту перевірки №64/1006/1501/35843867 від 21.05.2014 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0005771501 від 21.05.2014, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 32,32 грн., №0005781501 від 21.05.2014 про зобов'язання позивача сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 12,94 грн., № 0005791501 від 21.05.2014 про зобов'язання позивача сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 14,91 грн.
Також відповідачем були самостійно визначені грошові зобов'язання стосовно плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що підтверджується Розрахунками податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у частині корисних копалин, для яких затверджено ставки у відносних показниках) №1 за перший квартал 2014 року у розмірі 134,25 грн., №2 за другий квартал 2014 року у розмірі 179,00 грн.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи декларацій з податку на додану вартість відповідачем самостійно була визначена сума податку до сплати, а саме за деклараціями: за березень 2014 (вх. №9022431310 від 22.04.2014) - в розмірі 26605,00 грн.; за січень 2014 (вх. №9022557049 від 22.04.2014) - в розмірі 38438,00 грн.; за квітень 2014 (вх. №9029044444 від 20.05.2014) - в розмірі 19350,00 грн.; за травень 2014 (вх. №90355933858 від 20.06.2014) - в розмірі 187,00 грн.
Сума податку на додану вартість, визначена відповідачем самостійно у вищенаведених податкових деклараціях в повному обсязі сплачена не була, що, з урахуванням часткової оплати в розмірі 54735,36 грн. та нарахованої пені в сумі 455,90 грн., призвело до утворення податкового боргу в розмірі 30300,54 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків.
Враховуючи отримання позивачем вищезазначених податкових повідомлень-рішень та самостійне визначення у податкових деклараціях та розрахунках сум податків до сплати, грошові зобов'язання з податку на додану вартість, плати за користування надрами та збору за забруднення навколишнього природного середовища вважаються узгодженими.
У зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених сум грошових зобов'язань, податкова інспекція звернулась до суду з вимогою про стягнення з ТОВ "Журавочка" зазначеного податкового боргу.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
В свою чергу, відповідно до пункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення до суду з цією позовною заявою стала несплата відповідачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість, плати за користування надрами та збору за забруднення навколишнього природного середовища, з приводу чого суд звертає увагу на таке.
Правова регламентація плати за користування надрами знайшла своє відображення в Розділі ХІ ПК України.
Згідно статті 262 Податкового кодексу України плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді плати за користування надрами для видобування корисних копалин або плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Підпунктом 263.11.1 пункту 263.11 статті 263 Податкового кодексу України визначено, що звітним (податковим) періодом з плати за користування надрами для видобування корисних копалин є календарний квартал.
Зазначеним підпунктом також визначено, що податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин подається органу державної податкової служби до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків.
Відповідно до вимог пункту 263.12 статті 263 Податкового кодексу України платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби.
Порядок та строки сплати податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин визначені розділом ХІ Податкового кодексу України.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (абз. 1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації та уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Як передбачено підпунктом 49.18.2 пунктом 49.18 статті 49 розділу ІІ Податкового кодексу України, податкові декларації, розрахунки, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Самостійно визначені позивачем суми податкових зобов'язань з плати за користування надрами та збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також нараховані податковим органом штрафні санкції згідно вищенаведених податкових повідомлень-рішень відповідачем в повному обсязі сплачені не були, що призвело до утворення податкового боргу:
- зі збору за забруднення навколишнього природного середовища - в сумі 1,53 грн. (з урахуванням часткового погашення в розмірі 13,38 грн.);
- з плати за користування надрами - в сумі 357,79 грн. (з урахуванням часткового погашення в розмірі 0,72 грн.).
Податок на додану вартість та правова регламентація останнього встановлюються Розділом V ПК України.
Відповідно до п. 1) п. 180.1 ст. 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.
Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 202.1 ст. 202 ПК України передбачено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:
а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;
б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Пунктом 4.1.1 статті 4 ПК України встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Статтею 49 ПК України визначені умови подання податкової декларації до податкового органу.
Відтак п. 49.2 ст. 49 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Статтею 57 ПК України визначені строки сплати податкового зобов'язання.
Пунктом 57.1 зазначеної статті передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 203.1 ст.203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п. 203.2 ст.203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Пп. 129.1.2 п. 129.1 ПК України передбачено, що пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з несплатою у встановлені законодавством строки грошових зобов'язань з податку на додану вартість позивачем була нарахована пеня, яка станом на момент розгляду справи не сплачена в повному обсязі, зокрема в сумі 455,90 грн.
Сума податку на додану вартість, визначена відповідачем самостійно у вищенаведених податкових деклараціях в повному обсязі сплачена не була, що, з урахуванням часткової оплати в розмірі 54735,36 грн. та нарахованої пені в сумі 455,90 грн., призвело до утворення податкового боргу в розмірі 30300,54 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків.
Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати зазначених грошових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями та податковими деклараціями на загальну суму 30659,86 грн. відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідно якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
При цьому, відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Матеріали справи свідчать, що Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області Товариству з обмеженою відповідальністю «Журавочка» виставлена податкова вимога №1089-25 від 28.04.2014 про сплату податкового боргу в сумі 24030,08 грн., яка була отримана відповідачем 30.05.2014, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.10).
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стосовно способу захисту права позивача за позовом суд зазначає наступне.
Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).
Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Суд вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів в рахунок погашення податкового боргу.
Таким чином, враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача.
Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав заперечення на позов, докази оскарження податкових повідомлень-рішень позивача або доказів сплати податкового боргу.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідають чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Журавочка" (ідентифікаційний код 35843867; адреса місцезнаходження: 07413, Київська область, Броварський район, с.Пухівка, ДП "Журавочка") заборгованість з податку на додану вартість в сумі 30300,54 грн. (тридцять тисяч триста гривень 54 коп.), з плати за користування надрами в сумі 357,79 грн. (триста п'ятдесят сім гривень 79 коп.), зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 1,53 грн. (одна гривня 53 коп.) в рахунок погашення податкового боргу платника податків.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кушнова А.О.