20 січня 2015 року Справа № 11635/14/876
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Гулида Р.М.,
суддів - Затолочного В.С., Каралюса В.М.,
при секретарі судового засідання - Коцур В.К.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Чубак Н.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі міста Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, в якому з врахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0005001702, №0005011702 від 13 червня 2014 року, визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу №0005021702 від 13 червня 2014 року та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0005031702 від 13 червня 2014 року.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України встановлено обов'язок платника єдиного податку самостійно перейти на сплату інших податків і зборів, та жодна норма цього Кодексу не містить положень, згідно з якими контролюючий орган може самостійно переводити платників податків з однієї системи оподаткування на іншу. Вказав, що у випадку встановлення будь-якого порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування, податковий орган мав право застосовувати статтю 122 ПК України, однак в жодному разі не мав права самостійно переводити позивача на загальну систему оподаткування, застосовувати до нього іншу ставку оподаткування за попередні періоди та керуватися ст. 177 ПК України, яка регулює оподаткування доходів фізичних осіб, які не обрали спрощену систему оподаткування. При цьому зазначив, що відповідач неправомірно донарахував йому необхідність сплати єдиного соціального внеску, хоч такий і так позивачем сплачувався до органів Пенсійного фонду України. Неправомірно донарахував податок на доходи фізичних осіб, оскільки в акті перевірки вказав, що такий податок в повному обсязі було сплачено.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 року, в задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ФОП ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.
Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою позов задоволити, мотивуючи це наступним.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.07.2011 року по 08.05.2014року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 08.05.2014 року.
22.05.2014 року за результатами перевірки складено акт № 412 /17-02/НОМЕР_2. На підставі цього акта, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0005001702 від 13 червня 2014 року, яким визначено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 22 051,56 грн.; податкове повідомлення-рішення №0005011702, яким визначено суму грошового зобов'язання по єдиному податку в сумі 15,75 грн.; вимогу про сплату боргу №0005021702, якою зобов'язано сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 32 520,14 грн. та рішення №0005031702 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 3 252,01 грн..
Перевіривши правомірність висновків суду першої інстанції шляхом всебічного та об'єктивного дослідження матеріалів справи, колегія суддів не погодилась з такими виходячи з наступного.
За матеріалами справи, податковим органом підчас проведення перевірки ФОП ОСОБА_3 було встановлено наступні порушення:
- заниження ФОП ОСОБА_3 чистого доходу за період з 01.10.2012 р. по 31.03.2014 р. в сумі 115 795, 00 грн. (п.2.1.2. Акту) та здійснено донарахування податку на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності за період з 01.10.2012 р. по 31.03.2014 р. в сумі 17 369,25грн.;
- порушення пп.49.18.5. ст. 49, п.177.5 та п.177.11 ст.177 Податкового кодексу України в частині неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2012-2013 р.;
- здійснено донарахування єдиного податку в сумі 10,5 грн.;
- заниження чистого доходу в сумі 93718 грн. (п.3.2.1. Акту) та здійснено донарахування єдиного соціального внеску в сумі 32520, 14 грн.;
- порушення п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України в частині неналежного ведення та перекручування даних книги обліку доходів і витрат за 2012-2014 роки.
Відносно донарахування відповідачем податку па доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності за період з 01.10.2012р. по 31.03.2014р. в сумі 17 369,25 грн. слід зазначити наступне.
Відповідно до п.2.1.2. Акту, проведеною перевіркою встановлено заниження чистого доходу за період з 01.10.2012 р. по 31. 03.2014 року в сумі 115 795,00 грн., внаслідок чого здійснено донарахування податку на доходи фізичних осіб в розмірі 17 369,25грн.
Підставою для виявлення заниження чистого доходу за період з 01.10.2012 р. по 31.03.2014 р. стало встановлення розбіжності між даними декларації про доходи (обсяг виручки згідно зі Звітом) та даними перевірки, що зазначено у таблиці «Результати перевірки правильності визначення оподатковуваного доходу, грн.», ст. 8 Акту, на суми: 20390,00 грн. за IV квартал 2012 р., 77750, 00 грн. (за 2013 р.), та 17655,00 грн.(за І квартал 2014 р.), загальна сума встановлених розбіжностей в показниках оподатковуваного доходу - 115795,00 грн..
Однак, зазначені висновки є помилковими та хибними з наступних мотивів та підстав.
Основною цільовою та профілюючою діяльністю ФОП ОСОБА_3 є миття автомобілів та пасажирських автобусів.
В деклараціях про доходи ФОП ОСОБА_3 за IV квартал 2012 р., за 2013р., та за І квартал 2014 р. були вказані наступні дані щодо доходів: за IV квартал 2012р. 74470,00 грн.; за 2013 р.77750,00 грн.; за І квартал 2014 р. 17655,00 грн., що підтверджується: копіями декларацій про доходи за вказані періоди; даними Книги обліку доходів ФОП ОСОБА_3, що була об'єктом перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львова (стор.7 Акту); даними результатів перевірки ДПІ у Галицькому районі м.Львова, встановленими у тому ж таки оспорюваному Акті (таблиці «Показники діяльності суб'єкта господарювання відповідно до декларацій (звітів, розрахунків, інші джерела» (стор.5 Акту); таблиці «Результати перевірки правильності визначення валового доходу (обсягу виручки)» (стор.6 Акту); таблиці «Результати перевірки визначення доходу платника єдиного податку» (стор. 10 Акту)).
Згідно ст. 296.7 ПК України, податкова декларація суб'єкта господарської діяльності на спрощеній системі оподаткування складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 цієї статті, податкова декларація ФОП ОСОБА_3 за IV квартал 2012 р. містила відомості про дохід за весь 2012 звітний рік, тоді як у книзі обліку доходів і витрат (графи 3-6) містились відомості про усі суми доходів та відповідну дату їх отримання.
Абзацом 3 пункту 3 Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, затвердженого Наказом Міндоходів від 11.12.2013 р. №794 передбачено, що підрахунки відображених у книзі даних проводяться для цілей заповнення декларацій.
Отже, відомості зазначені у Книзі обліку доходів ФОП ОСОБА_3 були повними та містили усі факти отриманих ним доходів за період 2012-2014 років.
Декларації про отримані доходи, подані ФОП ОСОБА_3 до ДПІ у Галицькому районі м. Львова, повністю відповідали відомостям, що містяться у Книзі обліку доходів ФОП ОСОБА_3, оскільки підрахунки для обчислення доходів здійснювались на підставі даних Книги обліку доходів.
Згідно даних Книги обліку доходів ФОП ОСОБА_3, за 2012 рік було отримано доходів на загальну суму 74 470, 00 грн. (в т. ч. 20 390,00 грн. за IV квартал 2012 р.), за 2013 р. - 77 750, 00 грн. та 17 655,00 грн. за І квартал 2014 р.
З врахуванням наведеного, колегія суддів констатує, що жодних розбіжностей між Книгою обліку доходів ФОП ОСОБА_3 та даними щодо отриманих ним доходів, зазначених у деклараціях про доходи, не існувало, що і було зазначено в акті.
У таблиці «Показники діяльності суб'єкта господарювання відповідно до декларацій (звітів, розрахунків, інші джерела» (ст.5 Акту), зафіксовано факт сплати єдиного податку відповідно до сум отриманих доходів.
Згідно пп.165.1.36. п. 165.1 ст.165, п.292.9. ст. 292 ПК України, дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до цього Кодексу, не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, тобто не може бути об'єктом оподаткування для сплати податку з доходів фізичних осіб.
Відповідно до ч.2 п.297.1, ст.297 ПК України, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів: податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цією главою.
При цьому слід зазначити, що дані, які стали підставою для встановлення заниження чистого доходу за період з 01.10.2012 р. по 31.03.2014 р. та зазначені у таблиці «Результати перевірки правильності визначення оподатковуваного доходу,грн.», ст.8 Акту, та не підтверджені жодним досліджуваним в процесі здійснення перевірки документом.
Під час здійснення дослідження правильності визначення оподатковуваного доходу, ДПІ у Галицькому району м. Львова відштовхувалось від нульових показників декларацій про доходи за IV квартал 2012 р., за 2013 р. та І квартал 2014 р. (таблиця «Результати перевірки правильності визначення оподатковуваного доходу, грн.» на стор.8 Акту, колонка «дані декларації про доходи»).
Разом з тим, є незрозумілим та не встановленим, у зв'язку з чим інспектором ДПІ у Галицькому районі м. Львова було зазначено в Акті нульові показники з посиланням на номер та дату поданих ФОП ОСОБА_3 декларацій, адже тим самим Актом, у таблиці «Результати перевірки правильності визначення валового доходу (обсягу виручки), грн.» (стор.6 Акту), вказано ті ж декларації про доходи за вказані вище періоди - IV квартал 2012 р. (декларація №51809 від 01.02.2013р.), 2013 р. (декларація №1400000648 від 02.04.2014 р.), І квартал 2014 р. (декларація №1400013960 від 02.04.2014 р.), з відповідними показниками щодо доходів - 74 470,00 грн., 77 750,00 грн. та 17 655, 00 грн. відповідно. Зазначивши нульові показники відповідних декларацій та співставивши їх із даними книги обліку доходів і витрат, ДПІ у Галицькому району м. Львова встановило розбіжність в сумі 115 795 грн. та прописало цю суму як заниження чистого доходу.
Неприпустимим є викривлення показників податкової звітності, що призвело до надуманих розбіжностей та встановлення на їх основі будь-яких порушень податкового законодавства. Декларації про доходи за IV квартал 2012 р., за 2013 р. та І квартал 2014 р., як і за попередні періоди, заповнювались та оформлялись виключно на підставі даних, що містяться в книгах обліку доходів та витрат, а тому будь-які розбіжності між ними не можуть бути. Окрім того, дані щодо отриманих в процесі здійснення господарської діяльності доходів зазначені в наданій для ознайомлення книзі обліку доходів за 2012-2014 рр.
Отже, явно надуманими є і причини визначення ФОП ОСОБА_3 з боку ДПІ у Галицькому районі м. Львова занижених доходів, зазначених у деклараціях за 2012-2014 роки. Відтак, посилання ДПІ у Галицькому районі м. Львова на порушення ст. 177 ПК підтверджує певну упередженість в процесі здійснення зазначеної перевірки, адже дана норма регулює порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами-підприємцями, окрім тих, що обрали спрощену систему оподаткування.
ФОП ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем, що перебував на спрощеній системі оподаткування, а тому до примітивної господарської діяльності котрого застосування ст. 177 ПК України було явно недоцільним та неспівмірним його обсягу оборотних коштів.
За текстом п. 2.1.3. - 2.1.4. Акту - «Визначення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності», «Своєчасність сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності» жодних порушень не встановлено, так як і не встановлено жодних підстав сплати ФОП ОСОБА_3 податку з доходів фізичних осіб.
Отже, враховуючи зазначене, очевидним є факт явної безпідставності встановлення у Акті порушення п.167.1. ст. 167, п.177.2, 177.4. ст. 177 ПК України та донарахування податку на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності за період з 01.10.2012 р. по 31.03.2014 р. в сумі 17 369,25 грн., оскільки дохід, отриманий ФОП ОСОБА_3 в процесі здійснення підприємницької діяльності, як суб'єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування, був зафіксований у відповідних деклараціях в повному обсязі та оподаткований єдиним податком.
Відносно встановлених податковим органом порушень вимог пп.49.18.5. п.49.18 ст.49, п.177.5 та п. 177.11 ст.177 ПК України, в частині неподання податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2012-2013 р..
Як зазначено у Акті, перевіркою дотримання встановленого порядку подання до контролюючих органів податкових декларацій встановлено, що податкові декларації про майновий стан і доходи за 2012-2013 рр. до ДПІ у Галицькому районі м. Львова не подано, чим порушено пп.49.18.5. ст. 49, п.177.5 та п.177.11 ст.177 ПК України.
Зазначене твердження є безпідставним зважаючи на таке: зазначені у Акті статті начебто вчинених порушень щодо подання звітностей - ст.177, 49 ПК України, стосуються тих фізичних осіб - підприємців, котрі не обрали спрощену систему оподаткування, тобто до ФОП ОСОБА_3 застосовані бути не можуть; ФОП ОСОБА_3 є суб'єктом підприємницької діяльності, що перебуває на спрощеній системі оподаткування (2 група).
Відповідно до п. 296.2 ст. 296 ПК України, платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 цього Кодексу.
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої, третьої або п'ятої групи. Відповідно до ст. 294 ПК України, друга група - фізичні особи - підприємці, котрі протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1.000.000 гривень.
Встановлення порушень пп.49.18.5. ст. 49, п.177.5 та п.177.11 ст.177 ПК України є неправомірним, оскільки вказані норми взагалі не встановлюють обов'язку подавати декларацію про майновий стан і доходи, крім випадку коли особа вперше зареєструвалась як ФОП. ОСОБА_3 як фізична особа - підприємець 2 групи, згідно вимог ПК України, подавав лише декларації платника єдиного податку своєчасно та достовірно. Обов'язок подання будь-яких інших податкових декларацій ПК України в даному випадку не передбачає.
Згідно декларацій про доходи за 2013 р., а також 4 квартали 2012 року, по-перше, ФОП ОСОБА_3 виконувались вимоги щодо подання звітностей; по-друге, обсяг доходу не перевищував суми в 1 000 000 грн., по-третє наймана праця не використовувалась, тобто звітність подавалась у встановленому законом порядку.
Також, п. 2.2.1. Акту встановлено своєчасність подання до контролюючих органів декларацій платника єдиного податку за період з 01.07.2011 р. по 08.05.2014 р.
Щодо здійснення податковим органом донарахування єдиного податку в сумі 10,5 грн., слід вказати наступне, пунктом 2.2.2. Акту підтверджено, що «перевіркою дотримання встановленого порядку сплати єдиного податку встановлено, що ФОП ОСОБА_3 єдиний податок сплачено до бюджету в повному обсязі. Жодних розбіжностей між фактично сплаченою сумою єдиного податку та податковим боргом/помилково та/або надміру сплаченим єдиним податком не встановлено (таблиця на ст. 11 Акту). Одночасно у п.2.2.3. Акту вказується на порушення ФОП ОСОБА_3 умов застосування спрощеної системи оподаткування, зокрема, надання послуги юридичній особі, яка не була платником єдиного податку.
Разом з цим, жодних документів, котрі підтверджують факт надання ФОП ОСОБА_3 послуг юридичній особі на вказану у Акті суму - 70,00 грн. - відповідачем надано не було.
Згідно п.2.1.2. Акту, станом на момент вручення Акту відповіді на запити до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві «Про проведення зустрічної звірки стосовно відносин із ДП «Капарол Україна», що перебував у господарських відносинах з ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. згідно з відомостями з центральної бази даних ДРФО ДПА України про суми виплачених доходів», не надійшло.
Окрім цього, ФОП ОСОБА_3 жодних договорів із юридичними особами про надання послуг не укладав, послуг юридичним особам не надавав. Надання послуг апелянтом здійснювалось безпосередньо кінцевим споживачам - фізичним особам.
Надання ж товарного чеку отримувачу послуг здійснюється в обов'язковому порядку відповідно ч.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до якого суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Копія ж документів, що підтверджують державну реєстрацію, надається відповідно до п. 177.8 ст.177 ПК України, відповідно до якої під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону, як суб'єкта підприємницької діяльності.
На стор.7 Акту зазначено, що ФОП ОСОБА_3 начебто надавав послуги по миттю автомобілів ДП «Канарол Україна» , однак фактично послуги надавались виключно фізичним особам - водіям, які приїжджали на власних автомобілях. Жодних перерахунків грошових коштів за будь-які послуги від ДП «Капарол Україна» не надходило. Між ФОП ОСОБА_3 та ДП «Капарол Україна» взагалі не існувало господарських взаємовідносин та не укладалось договорів.
Твердження ДПІ у Галицькому районі м. Львова про те, що ФОП ОСОБА_3 порушив умови перебування на спрощеній системі оподаткування, шляхом надання послуг юридичній особі, яка не була платником єдиного податку не відповідає дійсності і не підтверджено жодним документальним доказом по справі.
Зустрічну звірку ДП «Капарол Україна» не було проведено, а тому немає жодних відомостей, якими б можна було обґрунтувати прописані в Акті порушення та довести факт існування взаємовідносини між ФОП ОСОБА_3 та ДП «Капарол Україна».
Зазначене свідчить лише про явну упередженість та передчасність висновків відповідача.
Згідно ст. 300 ПК України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу виключно за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій. Зазначені зобов'язання ФОП ОСОБА_3 порушені не були, а тому донарахування єдиного податку в сумі 10,5 грн. є безпідставним.
Відносно заниження чистого доходу в сумі 93 718 грн. (п.3.2.1. Акту) та здійснення донарахування єдиного соціального внеску в сумі 32 520,14 грн. потрібно вказати слідуюче.
Згідно із п.3.1.2. Акту, перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок, встановлено заниження чистого доходу за період з 01.10.2012 р. по 31.03.2014 р. в сумі 115 795,00 грн. в результаті порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності фізичних осіб-підприємців, в частині надання послуг юридичним особам, які не були платниками єдиного податку, чим порушено вимоги п.4 ч.І ст. 4, абз.1 п.2 ч.І ст.7, абз.3, абз.5 ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Такі висновки податкового органу є неправильними, оскільки встановлене п.2.1.2. Акту «заниження» сум доходу на суму 115 795,00 грн., є необгрунтованим, без підтверджень будь-якими документами. Фактично таке «заниження» чистого доходу відбулось внаслідок неврахувань ДПІ у Галицькому районі м. Львова поданих ФОП ОСОБА_3 протягом 2012-2014 р. декларацій про доходи (які, відповідно до п.2.2.1 Акту, подавались своєчасно, та відповідно до п.2.1.2 Акту повністю відповідали вимогам щодо правильності визначення валового доходу) та неправильного співставлення показників декларації про доходи за IV квартал 2012 року з відомостями Книги обліку доходів. Таке «заниження» чистого доходу відбулось внаслідок помилки під час складення акту, а не внаслідок порушення умов перебування на спрощеній системі. Оскільки, як зазначено в п.2.2.3 Акту, навіть при здійсненому ДПІ у Галицькому районі м. Львова припущення (без наявності на те жодних доказів та підстав) про порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування ФОП ОСОБА_3, таке порушення проявилось у наданні послуг юридичній особі на суму 70 грн., але аж ніяк не на 115 795,00 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», для ФОП, в тому числі ті, які обпали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Згідно зазначених у п.3.1.2. Акту даних звітів про сплату єдиного соціального внеску ФОП ОСОБА_3, останнім здійснювалась сплата єдиного соціального внеску у розмірі мінімального страхового внеску протягом 2011-2014 року, тобто у межах та відповідно до ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Щодо порушення п. 177.10 ст. 177 ПК України в частині неналежного ведення та перекручування даних книги обліку доходів і витрат за 2012-2014 роки.
Відповідальність суб'єктів спрощеної системи оподаткування обмежується відповідальністю за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій, відповідно до ст. 300 ПК України. Відповідно, порушення ведення книги обліку доходів і витрат не може тягнути в даному випадку жодної відповідальності.
Як було встановлено, жодних порушень ведення Книги обліку доходів апелянтом не здійснювалось. Розбіжність даних декларації про доходи за IV квартал 2012 року та даних Книги обліку доходів щодо доходів, отриманих за IV квартал 2012 року пояснюється неправильним застосуванням ДПІ у Галицькому районі м. Львова положень чинного законодавства, зокрема, ст. 296.7 ПК України, яка передбачає подання суб'єктами спрощеної системи оподаткування податкової декларацій за наростаючим підсумком, тобто за повний звітний рік, тоді як у Книзі обліку доходів отримані доходи зазначаються доходи залежно від дати їх отримання і сумуються для формування декларацій чи то за квартал, чи за рік.
Підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 ст.298 ПК України встановлено обов'язок платника єдиного податку самостійно перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у певних випадках та в строки.
Однак, Податковий кодекс України не містить норм, згідно яких контролюючий орган може самовільно переводити платників податків з однієї системи оподаткування на іншу, та обраховувати податкові зобов'язання виходячи з цього.
Більше того, у випадку встановлення ДПІ у Галицькому р-ні м. Львова будь-яких порушень умов перебування апелянта на спрощеній системі оподаткування, відповідач мав право застосувати ст.122 ПК України, якою встановлюється відповідальність за порушення правил застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою - підприємцем.
Разом з тим, ДПІ у Галицькому р-ні м. Львова не мало право самостійно переводити ФОП ОСОБА_3 на загальну систему оподаткування та застосовувати до нього «заднім числом» іншу ставку оподаткування.
Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що висновок суду першої інстанції по даній справі зроблений при неповному з'ясуванні судом та недоведеності відповідачем обставин, які мали значення для справи, внаслідок порушення норм матеріального права що і призвело до неправильного вирішення справи по суті спору, а у відповідності до вимог ст.202 КАС України є обов'язковою підставою для скасування постановленого судового рішення і ухвалення нового рішення по справі.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ч. ст. 198, п. п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задоволити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року у справі № 813/5712/14 - скасувати та винести нову, якою позов задоволити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0005001702, №0005011702 від 13 червня 2014 року.
Визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу №0005021702 від 13 червня 2014 року та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0005031702 від 13 червня 2014 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Р.М. Гулид
Судді: В.С. Затолочний
В.М. Каралюс
Повний текст постанови виготовлено 26.01.2015 року