Справа: № 823/3270/14 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
21 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого суддіПетрика І.Й.
СуддівКлючковича В.Ю.,
Собківа Я.М.,
При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 пред'явив позов до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить: визнати протиправною відмову відповідача щодо постановки ОСОБА_1 на квартирний облік у загальній черзі з дня винесення рішення за попереднім місцем служби; зобов'язати квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква постановити позивача на квартирний облік з урахуванням попереднього терміну перебування на квартирному обліку з 30 серпня 1993 року.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на квартирному обліку в Черкаському ОВК в загальній черзі з 03.02.1995 року, що підтверджується витягом з протокулу засідання житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 № 261 від 08.01.2002, постановленого на підставі рапорту ОСОБА_1 від 04.01.2002.
Проте судом зауважено, що на підставі довідки № 48 від 05.07.2000 військової частини НОМЕР_1 , позивач був зарахований на квартирний облік в загальну чергу з 30.08.1993 року.
З пояснень відповідача вбачається, що всі військовослужбовці, які перебували на квартирному обліку та переміщались по службі після 03.03.1995 року, зараховувались на квартирний облік за новим місцем служби з 03.03.1995 року.
28.11.2006 протоколом № 304 засідання житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 постановлено: перенести дату постановки на квартирний облік при ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_1 з 03.02.1995 на 13.08.1993 рік разом із сім'єю.
Після чого позивачем 23.06.2014 на виконання протоколу № 304 начальнику КЕВ м. Біла Церква направлено копію довідки Стрийської КЕЧ № 48 від 05.07.2000 та копію витягу з протоколу № 304 з проханням внести зміни до дати зарахування його на квартирний облік.
В подальшому листом від 17.07.2014 № 1459 ОСОБА_1 надійшла відповідь, якою повідомлено останнього про відхилення прохання внести зміни до облікової справи щодо зміни дати квартирного обліку, оскільки внесення змін тягне за собою порушення наказу МО України № 20 від 03.02.1995, який діяв на час зарахування на квартирний облік в Черкаському гарнізоні. Також, позивача повідомлено, що він залишається на квартирному обліку у загальній черзі з 03.02.1995.
Не погоджуючись із вказаною відмовою відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Проте, наказом «Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України» Міністерства оборони України № 20 від 03.02.1995 року п. 2 зазначено, що у випадку передбаченого абзацом 4 п.11 зазначеного Положення, при переміщенні військовослужбовців по службі в інший гарнізон, йому зараховується попередній час перебування на квартирному обліку (в списках осіб, що користуються правом першочергового і позачергового отримання жилих приміщень), але не раніше ніж дня набрання чинності даного наказу. Даний наказ набрав чинності 03.02.1995 року.
Пунктом 11 Положення встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України, які перебувають на квартирному обліку, при переміщенні по службі на вищу, рівнозначну посаду, а також з вищих посад на нижчі за підставами, передбаченими підпунктами "а", "б" та "д" пункту 36 Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу та підпунктами "а" та "б" пункту 27 Тимчасового положення про проходження військової служби прапорщиками та мічманами (затверджені Указом Президента України від 13 травня 1993 року N 174/93), пов'язаному з переїздом до іншого гарнізону, приймаються на квартирний облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку за останнім місцем служби, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового та позачергового одержання жилих приміщень.
Таким чином, у разі переїзду до іншого гарнізону, приймаються на квартирний облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку за останнім місцем служби, проте не раніше дня набранням чинності даного наказу.
Наказом Міністра оборони України №737 від 30.11.2011 року «Про затвердження змін до Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», встановлено п. 2.15 Інструкції військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону зараховується на облік за новим місцем проходження служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку.
При надходженні протоколу № 304 від 28.11.2006 року від житлової комісії Черкаської ОВК до КЕВ в м. Біла Церква, протокол був повернутий з мотивів порушення житлового законодавства.
Пунктом 8.11 даної Інструкції передбачено, що житлова комісія військової частини наділена повноваженнями приймати рішення щодо зарахування військовослужбовців на облік, зняття військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов, внесення змін до облікових даних військовослужбовців які перебувають на квартирному обліку у зв'язку зі зміною їх сімейного стану, набуття права на пільги для отримання житла, погодження розподілу жилої площі, яка надається, перенесення черговості надання житлової площі на рік, якщо військовослужбовець відмовиться від виділеного житлового приміщення, скликання зборів, саморозпуску житлової комісії, ініціювання проведення довиборів.
Таким чином, інструкцією не передбачено повноважень житлової комісії щодо внесення змін до облікових даних військовослужбовця в зв'язку з прийняттям нового наказу Мінстерства оборони щодо зарахування осіб на квартирний облік.
Оскільки правовідносини, які виникли до набрання чинності наказом Міністра оборони України від 30.11.2011 №737, належали до сфери правового регулювання наказу Міністра оборони України від 03.02.1995 №20, тому ці відносини не могли бути змінені чи скасовані з урахуванням вимог статті 58 Конституції України, що свідчить про правомірність дій відповідача, а також відсутність підстав для зарахування позивача на квартирний облік з 30.08.1993.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.09.2014 у справі № К/800/28188/14.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що подане представником позивача клопотання про отримання безоплатно у власність земельної ділянки розглянуте відповідачем в спосіб та порядок передбачений чинним законодавством України, протиправності оскаржуваного позивачем рішення в ході розгляду справи судом не встановлено.
Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Петрик І.Й.
Судді: Ключкович В.Ю.
Собків Я.М.
.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Ключкович В.Ю.
Собків Я.М.