Справа: № 825/3403/14 Головуючий у 1-й інстанції: Заяць О.В. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
21 січня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого суддіПетрика І.Й.
СуддівКлючковича В.Ю.,
Собківа Я.М.,
При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Комбінат громадського споживання «Новий Чернігів» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Комбінат громадського споживання «Новий Чернігів» до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів про скасування рішення,-
Приватне акціонерне товариство «Комбінат громадського споживання «Новий Чернігів» пред'явило позов до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 29.09.2014 № 0033.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17.12.2013 КП «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» Чернігівської міської ради звернулась до позивача з вимогою демонтувати рекламні засоби у термін до 27.12.2013, про що свідчить лист № 03/1853 (а.с. 89).
В зв'язку з невиконанням вищезазначених вимог позивачем КП «Дільниця з контролю за благоустроєм міста» Чернігівської міської ради передала відповідні матеріали для розгляду до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області (а.с. 91).
Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області було направлено вимогу від 08.07.2014 № 02-04/2164, в якій зобов'язано позивача надати копію свідоцтва про державну реєстрацію, письмові пояснення щодо розповсюдження вищезазначених реклам, інформацію щодо вартості розповсюдження реклами та попереджено, що у разі невиконання вимоги Інспекції до ПрАТ «КГХ «Новий Чернігів» будуть застосовані санкції відповідно до п. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу» (а.с. 99).
22.07.2014 ПрАТ «КГХ «Новий Чернігів» надало пояснення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області, в яких зазначено, що в даному випадку розміщені вивіски, банери не є рекламоносіями чи зовнішньою рекламою в розумінні ст. 16 Закону України «Про рекламу» виходячи з того, що на вказаних вивісках, банерах розміщено інформацію про виробника товару в місці його реалізації. Вказана інформація не є рекламою згідно п. 7 ст. 8 Закону України «Про рекламу» (а.с. 101).
Так як сума штрафних санкцій складала більше 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області матеріали справи були направлені до Держспоживінспекції України, що підтверджується листом від 11.08.2014 № 04-02/2405 (а.с. 103).
За результатами розгляду справи Держспоживінспекцією України за порушення вимог законодавства щодо порядку розповсюдження та розміщення реклами прийнято рішення № 0033 від 29.09.2014, яким встановлено, що ПрАТ «КГХ «Новий Чернігів» порушено вимоги законодавства про рекламу щодо порядку розповсюдження та розміщення реклами (десять рекламоносіїв фасаді будинку) за адресою: м. Чернігів, вул. Л'ятницька, 50, а саме: відсутній дозвіл на розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах, який надається виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, що є порушенням ст. 16 Закону України «Про рекламу» та накладено штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 50830,00 грн. (а.с. 104).
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про рекламу» № 270/96-ВР під зовнішньою рекламою слід розуміти рекламу, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Частиною шостою статті 9 Закону № 270/96-ВР визначено, що вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.
Згідно частини першої статті 16 Закону N 270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 частини другої статті 27 Закону № 270/96-ВР визначено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.
Частиною сьомою статті 27 Закону № 270/96-ВР передбачено, що у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Контроль за дотриманням законодавства про рекламу та накладення штрафів здійснюється відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693 (далі - Порядок).
Пунктом 8 Порядку передбачено, що накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.
Відповідно до вимог пункту 9 Порядку підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
Пунктом 13 Порядку визначено, що посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників.
Дослідивши докази, а саме: фотографії реклам «Магазин подарунків», «Інтернет магазин «ProPokupki.com» тут», «Кінотеатр 5D від 10 грн. Боулінг клуб «Світлофор» 1 поверх», «Гранд Флора», КЮЗ «Київський ювелірний завод», «Shara.cn.ua», «Heaven orange», «Золото. Срібло», «LeMoon», «Взуття. Трикотаж. Білизна. Камуфляж.», судом встановлено, що інформація, яка зображена на банерах, вивісках, розміщених на фасаді будівлі за адресою: м. Чернігів, вул. П'ятницька, 50 є такою, що призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів та їх інтерес до товару, тобто така інформація в розумінні частини першої статті 1 Закону України «Про рекламу» є зовнішньою рекламою.
Посилання апелянта на те, що місця під банери «Гранд Флора», КЮЗ «Київський ювелірний завод», «Shara.cn.ua», «Heaven orange», «Золото. Срібло», «LeMoon», «Взуття. Трикотаж. Білизна. Камуфляж.» були передані в оренду фізичним особам - підприємцям до уваги судом не приймаються, оскільки на момент виявлення правопорушення договори оренди рекламного місця № 38/04-03/14 від 01.03.2014, № 73/04-01/14 від 01.01.2014 та договір оренди нежитлового приміщення № 62/04-05/14 від 01.05.2014 не були укладені, а по договорах № 06/04-01/12 від 01.01.2012, № 39/04-03/12 від 01.04.2012, № 38/04-03/12 від 01.03.2012 закінчився строк оренди.
Крім того, позивачем жодних документів, які вимагалися Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області на засідання розгляду справи про порушення законодавства про рекламу подано не було.
Таким чином, позивачем всупереч вимогам статті 16 Закону України «Про рекламу», розміщувалась зовнішня реклама без дозволу виконавчого органу місцевої ради.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що подане представником позивача клопотання про отримання безоплатно у власність земельної ділянки розглянуте відповідачем в спосіб та порядок передбачений чинним законодавством України, протиправності оскаржуваного позивачем рішення в ході розгляду справи судом не встановлено.
Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Комбінат громадського споживання «Новий Чернігів» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Петрик І.Й.
Судді: Ключкович В.Ю.
Собків Я.М.
.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Ключкович В.Ю.
Собків Я.М.