Справа: № 826/18126/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
Іменем України
20 січня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Ганечко О.М., Ісаєнко Ю.А.
при секретарі - Пономаренко О.В.,
за участю представника позивача - Найєма М.-М., представників відповідача - Зломиноги Т.М., Яковлєвої М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аріленд» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аріленд» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання дій протиправними,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аріленд» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання неправомірними дій при оформленні результатів перевірки і відображення їх в акті.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2014 року відмовлено у відкритті провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач фактично оскаржує висновки суб'єкта владних повноважень, викладені в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Аріленд» щодо правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів по взаємовідносинах з ТОВ «Сапсан-Юг» за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року, який сам по собі, безпосередньо, так і дії чи бездіяльність щодо його складання, не породжують настання юридичних наслідків та не впливають на права чи обов'язки позивача, а, відтак, даний спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Згідно з частиною другою цієї ж норми юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Системне тлумачення норм частини першої та другої наведеної статті КАС України у їх взаємозв'язку дозволяє стверджувати, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спірні правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій під час прийняття таким суб'єктом рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), вчинення ним дій або бездіяльності.
З наведеного випливає, що будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень можуть бути предметом судової юрисдикції в тому разі, коли внаслідок їх прийняття (вчинення) виникають певні правовідносини за участю держави (зокрема, в особі суб'єкта владних повноважень) з однієї сторони та особи, щодо якої вчинені відповідні правові акти, з іншої сторони.
При цьому позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо відповідні дії не повинні вчинюватися таким суб'єктом стосовно цієї особи, виходячи з наданої йому компетенції.
Предметом даного спору є оскарження дій суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із оформленням висновків акту перевірки.
Спірні правовідносини врегульовані главою 8 розділу II Податкового кодексу України.
Нормами кодексу визначено підстави і порядок проведення податкових перевірок, а так само порядок надання платниками податків документів для перевірки та порядок оформлення результатів відповідних перевірок.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платникам и податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 484 (надалі - Порядок).
Відповідно до пункту 3 Порядку акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
У пункті 6 розділу І Порядку передбачено, як складається висновок акта документальної перевірки, зокрема про те, що зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.
Відповідно до пункту 6 розділу II Порядку факти виявлених порушень податкового, валютною та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
У разі незгоди платника податків з висновками акта, такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженням, які він має право надати разом і підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом (абзац 4 пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України).
Відповідно до викладеного, діяльність із складання актів документальний перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни.
Таким чином, оскаржувані дії податкового органу щодо складання актів перевірок вчиняються на виконання владних (управлінських) функцій, наданих суб'єкту владних повноважень згідно з вимогами податкового законодавства, а тому згідно з вимогами ст. 17 КАС України даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Висновок суду першої інстанції про відсутність порушення, прав позивача у спірних правовідносинах, оскільки оскаржувані дії не створюють правових наслідків для платника податків, не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі на стадії прийняття позовної заяви до розгляду, оскільки наведені обставини повинні бути з'ясовані судом під час розгляду справи.
Суд першої інстанції вказані обставини не врахував, внаслідок чого застосував до спірних правовідносин ст. 109 КАС України необґрунтовано.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до постанови Окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аріленд» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування акту від 08.07.2014 року № 1563/26-59/22-01/37080736 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Аріленд» щодо правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів по взаємовідносинах з ТОВ «Сапсан-Юг» за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року» суд, відмовляючи в задоволенні позову, своє рішення мотивував і тим, що позивачем не оскаржуються саме дії ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення перевірки ТОВ "Аріленд", результати якої оформлені актом від 08.07.2014р. №1563/26-59/37080736 і тому ТОВ «Аріленд» обрано не належний спосіб захисту порушених прав.
За таких обставин, як стверджував представник позивача, був поданий позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання неправомірними дій при оформленні результатів перевірки і відображення їх в акті.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.4 ст. 6 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
З аналізу наведеного вище, судова колегія приходить висновку про допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення, що є підставою для його скасування з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 199, 204, 205, 206 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аріленд»- задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2014 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
Ухвалу в повному тексті виготовлено 26.01.2015 рок у.
.
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Ганечко О.М.
Ісаєнко Ю.А.