04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"22" січня 2015 р. Справа№ 927/1751/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Коротун О.М.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.
за участю представників
від позивача: Веретельник І.Ю. - дов. від 17.10.2014 року № 18
від відповідача: Підгорний К.Є. - дов. від 14.01.2014 року № 14/01
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Індустріальні та дистрибуційні системи" на рішення господарського суду Чернігівської області від 27.11.2014 року
у справі № 927/1751/14 (суддя Оленич Т.Г.)
за позовом Приватного акціонерного товариства „Індустріальні та дистрибуційні системи" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ашер" (м. Чернігів)
про стягнення 122 826 грн. збитків
До господарського суду Чернігівської області звернулося Приватне акціонерне товариство „Індустріальні та дистрибуційні системи" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ашер" про стягнення з відповідача на користь позивача 122 826 грн. збитків
Рішенням від 27.11.2014 року господарський суд Чернігівської області в позові відмовив повністю.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ПрАТ „Індустріальні та дистрибуційні системи" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 27.11.2014 року по справі № 927/1751/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року апеляційна скарга ПрАТ „Індустріальні та дистрибуційні системи" була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 927/1751/14 у судовому засіданні за участю представників сторін.
В судовому засіданні 22.01.2015 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у письмових поясненнях.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 01.03.2012 року Приватне акціонерне товариство „Індустріальні та дистрибуційні системи" (компанія) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Ашер" (дистриб'ютор) уклали договір дистриб'юції № 0199, відповідно до умов якого компанія зобов'язувався передавати дистриб'ютору товар у власність для його подальшого розповсюдження, а дистриб'ютор зобов'язувався приймати такий товар у кількості та асортименті відповідно до супровідних документів, сплатити його вартість, та здійснювати його продаж, розповсюдження і надання відповідних послуг на території відповідно до умов, що визначені цим договором.
В п.2.4 договору від 01.03.2012 року № 0199 сторонами передбачено, що компанія може на власний розсуд та за згодою дистриб'ютора передати останньому торгове обладнання у тимчасове користування (оренду), у тому числі з правом передачі в суборенду у роздрібні торгівельні точки, для презентації, охолодження, експозиції товару та збільшення об'ємів реалізації товару. Передача торгового обладнання оформлюється сторонами у відповідності з цим договором та згідно з додатком № 5.
Додаток № 5 до договору дистриб'юції від 01.03.2012 року № 0199 містить умови щодо передачі торгового обладнання в оренду, порядку сплати орендної плати, та інші узгоджені сторонами умови.
Так, відповідно до п.1.1 додатку № 5 до договору від 01.03.2012 року № 0199 торгове обладнання передається в оренду дистриб'ютору на термін дії договору. Передача торгового обладнання в оренду супроводжується «Акт передачі/приймання необоротних активів», рахунком фактурою та податковою накладною.
В п. 1.2 додатку № 5 сторонами передбачено, що кількість і вартість переданого раніше у користування торгового обладнання вказано в додатку № 6 до цього договору і є його невід'ємною частиною.
Згідно з п. 1.3 додатку № 5 в термін дії цього договору торгове обладнання передається дистриб'ютору згідно „Акта передачи/приема необоротных активов", де обов'язково вказано назву, інвентарні номери, відповідні заводські номери, кількість та заставну вартість конкретного обладнання. „Акт передачи/приема необоротных активов" є невід'ємною частиною цього договору.
В розділі 3 додаткової угоди № 5 визначені обов'язки сторін, в тому числі на відповідача покладено обов'язок повернути торгове обладнання по закінченню терміну дії договору або згідно письмової заяви компанії в термін сім календарних днів (п. 3.2.15). У випадку якщо дистриб'ютор не повернув у вказаний в п. 3.2.15. термін торгове обладнання компанії, дистриб'ютор зобов'язаний компенсувати його вартість протягом 7-ми календарних днів з моменту отримання від компанії вимоги про компенсацію вартості торгового обладнання. Компенсація вартості торгового обладнання здійснюється за заставними цінами. Вартість торгового обладнання сплачується дистриб'ютором шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок компанії (п. 3.2.16 додатку № 5).
Крім того, сторонами підписано додаток № 6 до договору дистриб'юції від 01.03.2012 року № 0199, на який є посилання у п. 1.2. додатку № 5. Як зазначено у пунктах 1 і 2 додатку № 6, вказаний документ підтверджує кількість та заставну вартість отриманого торгового обладнання дистриб'ютором та містить інформацію про кількість та вартість наданого в оренду торгового обладнання. В переліку торгового обладнання, наведеного у додатку № 6, міститься в тому числі найменування обладнання, щодо неповернення якого виник спір, зокрема: холодильник „Інтер-400Т" Моршинська, інвент. № 9659, 1 шт., заставна вартість 2 878 грн.; холодильник-вітрина FV500SD „Миргородська", інвент.№ КФ1555, 1 шт., заставна вартість 4 800 грн.; холодильник ХШВ400 Icestream Medium внутрішній „Миргородська", інвент. № Н10471, 1 шт., заставна вартість 4 913 грн.; холодильник ХШВ400 Icestream Medium внутрішній „Миргородська", інвент. № Н10478 1 шт., заставна вартість 4 913 грн.; холодильник ХШВ400 Icestream Medium внутрішній „Миргородська", інвент. № Н10495 1 шт., заставна вартість 4 913 грн.; холодильник ХШВ 600 Icestream Optima зовнішній „Миргородська", інвент. № Н11944, 1 шт., заставна вартість 7 127 грн.; холодильник ХШВ 600 Icestream Optima зовнішній „Миргородська", інвент. № Н12223, 1 шт., заставна вартість 7 127 грн..; холодильник ХШВ 600 Icestream Optima зовнішній „Миргородська", інвент. № Н12258, 1 шт., заставна вартість 7 127 грн.; холодильник ХШВ 600 Icestream Optima зовнішній „Миргородська", інвент. № Н13148, 1 шт., заставна вартість 7 300 грн.; холодильник ХШВ 600 Icestream Optima зовнішній „Миргородська", інвент. № Н14441, 1 шт., заставна вартість 7 300 грн.; холодильник ХШВ800 Icestream Large внутрішній „Миргородська", інвент. № Н14879, 1 шт., заставна вартість 8 069 грн.; холодильник UBC 400 Icestream Medium внутренний „Моршинська", інвент. № Н1644, 1 шт., заставна вартість 5 599 грн.; холодильник UBC 400 Icestream Medium внутрішній „Моршинська", інвент. № Н1657, 1 шт., заставна вартість 5 599 грн.; холодильник UBC 400 Icestream Medium внутрішній „Моршинська", інвент. № Н17200, 1 шт., заставна вартість 5 085 грн.; холодильник UBC 400 Icestream Medium вуличний „Моршинська", інвент. № Н7135, 1 шт., заставна вартість 5 823 грн.; холодильник UBC 400 Icestream Medium вуличний „Моршинська", інвент. № Н7140, 1 шт., заставна вартість 5 823 грн.; полиця з підвісними пляшками над холодильним обладнанням, інвент. № П200206, 1 шт., заставна вартість 396 грн.; полиця з підвісними пляшками над холодильним обладнанням, інвент. № П200207, 1 шт., заставна вартість 396 грн.; полиця з підвісними пляшками над холодильним обладнанням, інвент. № П200208, 1 шт., заставна вартість 396 грн.; полиця з підвісними пляшками над холодильним обладнанням, інвент. № П200209, 1 шт., заставна вартість 396 грн.; полиця з підвісними пляшками над холодильним обладнанням, інвент. № П200210, 1 шт., заставна вартість 396 грн.; полиця з підвісними пляшками над холодильним обладнанням, інвент. № П200211, 1 шт., заставна вартість 396 грн.; полиця з підвісними пляшками над холодильним обладнанням, інвент. № П200212, 1 шт., заставна вартість 396 грн.; полиця з підвісними пляшками над холодильним обладнанням, інвент. № П200213, 1 шт., заставна вартість 396 грн.; полиця з підвісними пляшками над холодильним обладнанням, інвент. № П200214, 1 шт., заставна вартість 396 грн.; полиця з підвісними пляшками над холодильним обладнанням 2011 рік, інвент. № П201904, 1 шт., заставна вартість 515 грн.; полиця з підвісними пляшками для торгового залу, інвент. № П300323, 1 шт., заставна вартість 838 грн.; полиця з підвісними пляшками для торгового залу 2011 рік, інвент. № П301623, 1 шт., заставна вартість 915 грн.; полиця з підвісними пляшками для торгового залу 2011 рік, інвент. № П301624, 1 шт., заставна вартість 915 грн.; полиця з підвісними пляшками для торгового залу 2011 рік, інвент. № П301625, 1 шт., заставна вартість 915 грн.; полиця з підвісними пляшками для торгового залу 2011 рік, інвент. № П301626, 1 шт., заставна вартість 915 грн.; полиця з підвісними пляшками для торгового залу 2011 рік, інвент. № П301627, 1 шт., заставна вартість 915 грн.; полиця з підвісними пляшками для торгового залу 2011 рік, інвент. № П301628, 1 шт., заставна вартість 915 грн.; полиця з підвісними пляшками для торгового залу 2011 рік, інвент. № П301629, 1 шт., заставна вартість 915 грн.; полиця з підвісними пляшками для торгового залу 2011 рік, інвент. № П301630, 1 шт., заставна вартість 915 грн.; полиця з підвісними пляшками для торгового залу 2011 рік, інвент. № П301631, 1 шт., заставна вартість 915 грн.; холодильник SEG PT-100 ТМ „Моршинська", інвент. № ХД004211, 1 шт., заставна вартість 3 020 грн.; дисплей напольний крючковий, інвент. № ХД007164, 1 шт., заставна вартість 916 грн.; дисплей напольний крючковий, інвент. № ХД007165, 1 шт., заставна вартість 916 грн.; дисплей напольний крючковий, інвент. № ХД007166, 1 шт., заставна вартість 916 грн.; дисплей напольний крючковий, інвент. № ХД007167, 1 шт., заставна вартість 916 грн.; дисплей напольний над холодильником, інвент. № ХД007224, 1 шт., заставна вартість 499 грн.; дисплей напольний над холодильником, інвент. № ХД007225, 1 шт., заставна вартість 499 грн.; захисна конструкція для 2-х дверного холодильника „Миргородська", інвент. № ХД025094, 1 шт., заставна вартість 2 183 грн.; захисна конструкція для 2-х дверного холодильника „Миргородська", інвент. № ХД025095, 1 шт., заставна вартість 2 183 грн.; захисна конструкція для 1-но дверного холодильника (квітень 27), інвент. № ХД005923, 4 шт., заставна вартість 3 230 грн.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що укладений між сторонами договір дистриб'юціїї від 01.03.2012 року № 0199 за своєю правовою природою є змішаним договором, який, зокрема, містить елементи договору найму (оренди). Тому до спірних відносин, які виникли між сторонами щодо оренди торгового обладнання, що викладені у додатку № 5 до договору дистриб'юціїї, мають застосовуватися положення параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України та глави 58 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. В силу ч.6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Як зазначено в постанові Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року по справі № 927/611/13, договір дистриб'юціїї №0199 від 01.03.2012 року припинив свою дію 01.01.2013 року в зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, а тому дана обставина в силу приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягає доведенню знов.
Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Також в постанові Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року по справі № 927/611/13 було встановлено, що сторони, уклавши договір з додатками до нього, фактично узгодили, що на передане раніше у оренду торгівельне обладнання, яке було включено в додаток № 6 до договору, розповсюджується дія договору дистриб'юції від 01.03.2012 року № 0199. В зв'язку з цим, в силу приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд правомірно не прийняв до уваги заперечення відповідача щодо наявності у нього обов'язку повернути спірне майно за договорами дистриб'юціїї, укладеними між сторонами раніше - в період з 2008 по 2011 роки.
Відповідно до п. 3.2.15 додатку № 5 до договору дистриб'ютор зобов'язаний повернути торгове обладнання по закінченню терміну дії договору або згідно письмової заяви компанії в термін сім календарних днів.
Позивач 09.09.2014 року звернувся до відповідача з листом № 541/4-14ц, в якому містилася вимога про повернення торгового обладнання за договором дистриб'юції від 01.03.2012 року № 0199. Відповідач отримав вимогу 12.09.2014 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Місецвий господарський суд дійшов вірного висновку, що відповідач був зобов'язаний повернути обладнання у термін до 19.09.2014 року включно.
06.10.2014 року позивачем направлено відповідачу вимогу про компенсацію вартості торгового обладнання за договором дистрибуції від 01.03.2012 року № 0199, в якій позивач вимагав компенсувати вартість торгового обладнання в сумі 122 826 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок. Вимога отримана відповідачем 09.10.2014 року, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту „Укрпошти" від 28.10.2014 року. Таким чином, сплата відповідачем компенсації вартості неповернутого обладнання мала відбутися до 16.10.2014 року включно.
За твердженням позивача, відповідач не повернув передане йому в оренду торгове обладнання, та не сплатив передбачену умовами договору компенсацію за неповернуте обладнання.
Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що відповідач належних та допустимих доказів повернення торгового обладнання або сплати компенсації його вартості суду не надав, а отже відповідачем не виконано передбачене пунктами 3.2.15., 3.2.16. додатку № 5 зобов'язання
В зв'язку з тим, що відповідач не повернув обладнання, та не сплатив компенсацію вартості неповернутого обладнання, позивач стверджує, що йому заподіяні збитки в сумі 122 826 грн. у вигляді витрат, які компанія змушена буде зробити для відновлення свого втраченого обладнання, та які дорівнюють вартості втраченого майна, що визначається виходячи із заставних цін на обладнання.
Отже спір по даній справі полягає у стягненні з відповідача збитків, заподіяних внаслідок втрати орендованого відповідачем торгового обладнання.
Відповідно до ст. 216 ГК України відшкодування збитків є формою господарсько-правової відповідальності за правопорушення у сфері господарювання.
В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). При цьому, згідно зі ст. 611 ЦК України правовим наслідком порушення зобов'язання є відшкодування збитків.
Згідно з ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Обов'язок особи, яка порушила господарське зобов'язання, відшкодувати управненій стороні заподіяні збитки передбачений також ст. 224 ГК України. За змістом ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи.
Оскільки відшкодування збитків є видом господарсько-правової відповідальності за вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання, то для його застосування необхідна наявність всіх складових елементів господарського правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, безпосередніх збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, а також вини у заподіянні збитків. Відсутність хоча б одного із цих складових елементів не тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування збитків.
Чинне законодавство виходить з принципу презумпції вини правопорушника, а відтак, враховуючи приписи ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, у спорах про відшкодування збитків обов'язок доведення відсутності вини покладається саме на відповідача, а позивач повинен довести протиправність поведінки відповідача, факт заподіяння збитків та їх розмір, а також наявність причинно-наслідкового зв'язку між поведінкою відповідача та збитками.
Відповідно до ч.2 статті 22 Цивільного кодексу України під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, віднесено в тому числі вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна.
Таким чином, для настання відповідальності відповідача у вигляді відшкодування збитків має бути встановлений факт втрати, пошкодження або знищення відповідачем торгового обладнання. При цьому, розмір збитків залежить саме від вартості пошкодженого, втраченого або знищеного майна.
За загальними правилами втрата майна полягає у вибутті з володіння кредитора майна, яке є його власністю або перебуває у нього на праві користування. В свою чергу, внаслідок знищення майна таке майно перестає існувати і його відновлення можливе лише через придбання аналогічного майна або через відшкодування його вартості. Тобто, наслідком втрати або знищення майна є фізична відсутність такого майна у власника або іншого правомірного користувача.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заявляючи про заподіяння збитків внаслідок втрати обладнання, позивач має довести факт втрати відповідачем переданого йому в оренду торгового обладнання, або факт знищення цього майна.
Допустимими доказами відсутності у відповідача обладнання можуть бути в тому числі відповідні акти перевірок його наявності, контролю його стану, які, згідно з п. 3.2.11 додатку № 5, мав право проводити позивач. Разом з тим, позивачем не надано жодного доказу, на підставі яких суд може прийти до беззаперечного висновку про те, що спірне торгове обладнання втрачено або знищено без можливості його відновлення з вини відповідача.
Місцевий господарський суд вірно дійшов висновку, що лист від 20.06.2014 №427, в якому відповідачем зазначено про відсутність торгового обладнання на складах ТОВ „Ашер", не свідчить про відсутність торгового обладнання у відповідача й неможливості повернути його в натурі.
Місцевий господарський суд вірно зазначив, що в силу ч. 2 ст. 224 Господарського під збитками розуміються втрата або пошкодження майна управненої сторони. Позивачем не надано належних та допустимих доказів права власності або правомірного користування переданого ним в оренду торгового обладнання. Надані позивачем копії актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів не є належними доказами, оскільки дані документи є документами бухгалтерського обліку, а не документами, які підтверджують підстави виникнення права власності або користування.
Таким чином місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позивачем не доведено факт втрати (знищення) обладнання, а відтак відсутні підстави для ствердження про заподіяння відповідачу збитків внаслідок втрати торгового обладнання на суму 122 826 грн., а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача збитків.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Індустріальні та дистрибуційні системи" на рішення господарського суду Чернігівської області від 27.11.2014 року № 927/1751/14 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 27.11.2014 року № 927/1751/14 залишити без змін.
3. Справу № 927/1751/14 повернути до господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано__23.01.2015 р.__
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді О.М. Коротун
В.В. Сулім