Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" січня 2015 р.Справа № 926/1698/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010"
до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Роща" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" с. Пісочин
простягнення коштів
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Роща" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (відповідач) про стягнення коштів у розмірі 4412,17 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума основного боргу, 310,58 грн. - пеня, 101,59 грн. - 3% річних та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 303 від 13.08.2013 року у частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.11.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.12.2014 року.
У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 17.12.2014 року на 12.01.2015 року, а з 12.01.2015 року на 20.01.2015 року.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 16.01.2015 року від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 1362) про долучення до матеріалів справи документів.
Позивач у судове засідання 20.01.2015 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач у судове засідання 20.01.2015 року не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причину неявки на час розгляду справи суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 січня 2015 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.
Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20.01.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
13.08.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» (позивач) та Дочірнім підприємством «Клінічний санаторій «РОЩА» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздравниця» (відповідач) було укладено договір № 303, у відповідності до умов якого відповідач доручив, а підрядник зобов'язався виконати власними силами і засобами такі види робіт: відео обстеження свердловин № 1, 2, 3 за адресою: смт. Пісочин, вул. Санаторна, 46.
Відповідно до п. 3.1 договору за надання послуг з виконання робіт згідно п. 1.1 договору відповідачем сплачується позивачу сума, яка буде обумовлена актами виконаних робіт.
Пунктом. 3.3 договору встановлено, що оплата повинна бути здійснена протягом 15 календарних днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт, але не пізніше 31 грудня 2013 року.
На виконання умов вищезазначеного договору, позивачем було виконано роботи на загальну суму 4000,00 грн., що підтверджується актом здачі - приймання виконаних робіт № ОУ - 0002462 (а.с. 10), який був підписаний обома сторонами та скріплений печатками.
Статтею 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення п. 3.3 договору свої зобов'язання належним чином не виконав, та не здійснив оплати наданих позивачем послуг.
Позивачем, 03.09.2014 року було направлено на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за вих. № 820 (а.с. 11), яка була отримана відповідачем про що свідчить витяг з сайту «Укрпошта» про вручення поштового відправлення (а.с. 16).
Відповідач відповіді на вимогу не надав, борг перед позивачем в сумі 4000,00 грн. не погасив, що й стало підставою для звернення останнього до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № 303 від 13.08.2013 року в сумі 4000,00 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача, нарахованих позивачем 101,59 грн.3% річних, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимога про 3% річних в сумі 101,59 грн. за період з 01.01.2014 року по 05.11.2014 року заявлена позивачем обґрунтовано, доведена матеріалами справи, вірно нарахована та підлягає задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача, нарахованих позивачем 310,58 грн. пені, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 6.4 договору, при несвоєчасній оплаті відповідачем вартості виконаних відповідачем робіт, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен дань прострочення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.
Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Зважаючи на вищевикладене, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості у розмірі 310,58 грн. за період з 01.01.2014 року по 01.07.2014 року, розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629, 901 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 65, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «РОЩА» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздравниця» (62417, Харківська область, смт. Пісочин, вул. Санаторна, буд. 46, ЄДРПОУ 02648627) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології 2010» (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Енгельса, 56, оф. 31, поштова адреса: 01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 7, ЄДРПОУ 37100186) 4000,00 грн.- основної заборгованості, 310,58 грн. - пені, 101,59 грн. - 3% річних та 1827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повне рішення складено 26.01.2015 р.
Суддя О.О. Ємельянова