01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
0,2
26.01.15 № 910/1064/15-г
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви приватного підприємства «Іні.Нет», м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Тіса», м. Київ, та
товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна», м. Київ,
про спростування недостовірної інформації,
Приватне підприємство «Іні.Нет» (далі - Підприємство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Тіса» (далі - ТОВ «Тіса») та товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» (далі - Агентство) про зобов'язання відповідачів спростувати наведену у статті за активним посиланням http://interfax.com.ua/news/economic/226420.html недостовірну інформацію щодо Підприємства таким самим способом, як вона була поширена, а саме шляхом розміщення в мережі Інтернет на сайті новин Агентства.
Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 54 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
У частині другій статті 28 ГПК України зазначено, що керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Подану позовну заяву підписано директором позивача М. Ісак, але на порушення наведених приписів до позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження того, що директором позивача є М. Ісак, і останній(-я) має повноваження на підписання позовної заяви від імені Підприємства.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 54 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Підприємство в прохальній частині позовної заяви просить суд зобов'язати ТОВ «Тіса» та Агентство спростувати наведену у статті за активним посиланням http://interfax.com.ua/news/economic/226420.html недостовірну інформацію щодо Підприємства таким самим способом, як вона була поширена, шляхом розміщення в мережі Інтернет на сайті новин Агентства.
Мотивуючи позовну заяву, Підприємство посилається на те, що: « 01 жовтня 2014 року повідомило інформаційному виданню «Інтерфакт» (надалі - «Відповідач 2») недостовірну інформацію про пошкодження Позивачем кабелю Відповідача 1»; наведена інформація негативно впливає на абонентів позивача та на його потенційних абонентів.
Згідно з частиною другою статті 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
За змістом статті 277 Цивільного кодексу України позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації та довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Разом з тим, Підприємство не зазначило, яку саме інформацію зі статті за активним посиланням http://interfax.com.ua/news/economic/226420.html воно вважає недостовірною, не навело докази її неправдивості та фактів, яким чином відповідна інформація завдала шкоди діловій репутації позивача; поряд з цим, у прохальній частині позивач просить спростувати недостовірну інформацію, хоча й не зазначає змісту такої інформації.
Крім того, в описовій частині зазначено «позовна заява про спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди», в мотивувальній частині заяви теж містяться посилання на приписи чинного законодавства, які регулюють питання відшкодування моральної шкоди, проте як в мотивувальній, так і в прохальній частинах позовної заяви відсутні будь-які вимоги щодо відшкодування такої шкоди.
У пунктах 24 і 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вказано, що якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформація, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).
У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.
Проте у позовній заяві Підприємство не навело ні тексту спростування, ані строку, протягом якого відповідача мало б бути зобов'язано спростувати недостовірну інформацію.
Пунктами 1, 3 частини першої статті 63 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Згідно з частиною третьою статті 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись пунктами 3, 6 частини першої статті 63 ГПК України, господарський суд міста Києва
Позовну заяву і додані до неї документи повернути приватному підприємству «Іні.Нет» без розгляду.
Суддя О. Марченко