21.01.2015 року Справа № 904/7401/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Пруднікова В.В. -доповідача
суддів:Орєшкіної Е.В., Широбокової Л.П.
Секретар судового засідання Євстигнеєва Т.О.
Представники сторін:
від позивача: Хлабистін Д.М., представник, довіреність №26 від 01.01.15;
від відповідача: Носенко Т.Г., представник, довіреність № ББУ/ПУ425/ВП/14 від 10.12.14;
Розглядається апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.14р. у справі №904/7401/14
за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
до відповідача: публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області
про: стягнення 7 730,00 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2014 року (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" штраф за неправильно зазначену масу вантажу у сумі 7 730,00 грн.
Рішення мотивовано тим, що судом встановлено та доведено матеріалами справи факт неправильно зазначених відомостей у накладній.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням, публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник зазначає, що при визначенні маси нетто вантажу у вагонах під час контрольного переваження вантажу необхідно користуватись "Рекомендаціями Державної системи забезпечення єдності вимірювань. Маса народогосподарських вантажів при безтарних перевезеннях. Методика виконання вимірювань МИ 1953 - 88", розробленими та внесеними Державним комітетом СРСР зі стандартів". На час виникнення спору не існувало інших, затверджених Держстандартом правил визначення маси вантажу, тому всі інші способи визначення не можуть бути прийняті судом в якості доказу по справі. До того ж, скаржник вважає, що позовна заява підписана особою, що не наділена повноваженнями заявляти позови та представляти інтереси позивача у суді.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає, що при винесені оскаржуваного рішення, судом першої інстанції повно досліджено матеріали справи та винесено обґрунтоване рішення, у зв"язку з чим, просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.12.14р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду у судовому засіданні, яке призначено 21.01.15р..
Суд апеляційної інстанції, вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження судом першої інстанції та юридичну оцінку, і прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У червні 2014р. зі станції Ароматна Придніпровської залізниці за накладною № 46698452 відповідачем відправлено вагон № 56493380 з вантажем- вугілля кам'яне марки г-газовий на станцію Родинська Донецької залізниці.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України - залізнична накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між вантажовідправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача.
Відповідно до п.2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантажовідправник при заповненні перевізних документів повинен зазначити точну масу вантажу.
Відповідно до абз. 2 п. 1.3 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00 № 644, усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов"язаний заповнити новий перевізний документ.
На станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці на підставі ст. 24 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу у вагоні № 56493380. В результаті переважування вантажу у вказаному вагоні було виявлено розбіжності між даними, вказаними у накладній, з фактичною масою вантажу. Складено комерційний акт АА № 043769/16/13 від 01.06.14р.
Відповідно до вищезазначеного комерційного акту, складеного на підставі акту загальної форми № 5894 від 01.06.14р., у присутності старшого прийомоздавальника вантажу Ялинича, старшого оператора посту СТЦ Яцюка, приймальника поїздів Лебедик за документом значиться вантаж - вугілля кам'яне марки г-газовий. За документом значиться маркування чотирма борознами вище бортів, нетто - 68800 кг, тара - 22000 кг (засіб визначення не вказаний). В дійсності виявлено вантаж - вугілля кам"яне, брутто - 91800 кг, тара с бруса - 22000 кг, нетто - 69800 кг, вантажопід"ємність - 69т, більше ваги за документом на 1000 кг та вантажопід"ємності на 800 кг, порушення пункту 4.1 глави 1 Додатку 14 до СМГС. Переваження здійснювалось 01.06.14р. з 18-30 год. до 18-45 год.без відчеплення при повній зупинці на справних перевірених 150т вагонних вагах № 7 станції Павлоград -1 (повірка ваг - 10.04.14р.). Переваження проводилось двічі комісією в тому ж складі,вага брутто 91800 кг не змінилась. Навантаження вантажу рівномірне нижче рівнів бортів , на 0,2-0,3 м зі скосами до лобових та торцевих частин вагону 0,5-0,6м. Вантаж без маркування. Порушення п. 6 р. 15 правил перевезення вантажів. Вагон в технічному стані справний, бездвірний, люки щільно зачинені. Течі вантажу та слідів течі вантажу - відсутні. Вагон затриманий для відвантаження виявленого надлишку вантажу.
Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з частиною 1 ст. 314 Господарського кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності, або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Відповідно до ст. 122 Статуту Залізниць, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Позивачем нараховано штрафні санкції за неправильно зазначені відомості у накладній № 46698452 на суму 7730, 00 грн.
Колегія суддів вважає правомірним задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 7730,00 грн. штрафу, оскільки вантаж прибув на станцію призначення без ознак втрати на шляху прямування, факт неправильно зазначеної у накладній маси вантажу підтверджується матеріалами справи.
Посилання відповідача на не застосування позивачем "Рекомендацій Державної системи забезпечення єдності вимірювань. Маса народогосподарських вантажів при безтарних перевезеннях. Методика виконання вимірювань МИ 1953 - 88" колегія суддів вважає необґрунтованими.
Порядок перевірки маси вантажу встановлено Статутом залізниць України, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 06.04.98 р. N 457, Правилами перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644.
Відповідно до ст. ст. 13,14 Статуту для зважування вантажів, багажу і вантажобагажу використовуються вагонні, вантажні, елеваторні та інші ваги. Для визначення маси вантажу зважуванням залізниці в місцях загального користування, а відправники та одержувачі вантажів, морські і річкові порти, які примикають до залізниць, в місцях незагального користування повинні мати необхідну кількість ваг і вагових приладів. Для навантаження масових насипних і навалочних вантажів їх відправники повинні використовувати вагові прилади, які визначають масу вантажу в процесі навантаження, чи механізовані дозувальні пристрої. Ваги і вагові прилади підлягають обов'язковій державній повірці і тавруванню в установленому порядку. Зважування вантажів на несправних вагах, а також на вагах з простроченими термінами повірки і таврування не дозволяється. Залізниці на договірних засадах можуть приймати на технічне обслуговування (технічний нагляд, ремонт, контрольна повірка) ваги власників, призначені для зважування вантажів. Повірка, таврування ваг та вагових приладів провадяться під час установки ваг, після виходу їх із капітального та середнього ремонту та періодично у терміни, встановлені Держстандартом.
Згідно з п. 2.2 Правил видачі вантажів, затверджених Міністерством транспорту України № 644 від 21.11.2000р., перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться, як правило таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах проводиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.
Відповідно до пункту 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг вказується в перевізних документах. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Ваговимірювальні технічні засоби відправників (одержувачів) мають бути повірені органами Держспоживстандарту та взяті на облік залізницею відповідно до Інструкції про порядок застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, затвердженої наказом Мінтрансу від 05.04.2004 N 279 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 23.04.2004 за N 527/9126.
Пунктом 10 Правил встановлено, що зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розчіплення. Зважування під час руху дозволяється тільки на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Із зупинкою і розчіпленням вагонів зважуються вантажі: зернові, насіння, комбікорм і висівки, що перевозяться насипом; харчові в цистернах (олія, меляса тощо); картопля, овочі, баштанні культури, макуха, сіль харчова, метали всіх найменувань і лом кольорових металів, які перевозяться навалом. При зважуванні зернових вантажів, насіння, комбікормів і висівок, олії, меляси та інших харчових вантажів маса тари вагонів може перевірятися відправником перед навантаженням і одержувачем після вивантаження. При зважуванні решти зазначених у цьому параграфі вантажів маса тари вагонів може перевірятися один раз: відправником - перед навантаженням або одержувачем - після вивантаження. Зважування на вагонних вагах інших вантажів провадиться із зупинкою вагонів без розчіплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.
Відповідно до Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті (надалі Інструкція) (затвердженої Наказом Міністерства транспорту України від 05.04.2004р. № 279 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 23.04.2004р. за № 527/9126) засіб ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) - засіб вимірювальної техніки, який використовується для визначення маси.
Згідно з п. 2.2 Інструкції якщо ЗВВТ відповідають вимогам нормативно-правових та нормативно-технічних актів з питань метрології, вони беруться до обліку працівником вагового господарства дирекції, який оформляє технічний паспорт ваг установленої форми (згідно з додатком), де робиться запис про виконану повірку.
Визначення маси спірного вантажу здійснювалося на справних 150 т вагонних вагах станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці. Позивачем до матеріалів справи додано технічний паспорт ваг №7 на механічні ваги модифікації РС-150 Ц13В, відповідно до якого остання повірка ЗВВТ відбулась 10.04.14р. В паспорті, повірителем зазначено, що перевірку ваг проведено еталонами 4-го розряду вагоперевірного вагону № 19992007. Похибки ваг в межах дозволеного. Ваги придатні та допущені до експлуатації.
Таким чином, зважування вагону № 56493380, яким перевозилось кам'яне вугілля, проводилось з дотриманням вимог встановлених чинним законодавством.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем надлишки вугілля вивантажено зі спірного вагона та забрано самовивозом зі станції Павлоград-1 (а.с. 360).
Посилання скаржника на те, що позовна заява підписана особою, що не наділена повноваженнями заявляти позови та представляти інтереси позивача у суді є безпідставними, оскільки згідно Наказу № 610/Н, підписаного головою комісії з реорганізації ДП "Придніпровська залізниця" Тищенко Ю.Г., довіреності , видані начальником залізниці до створення комісії з реорганізації строк дії яких не закінчився, за винятком довіреностей, зазначених у переліку (додаток 1), вважаються чинними.
Довіреність на ім"я Кучерука А.В. № 24 від 01.01.14р. відсутня в Додатку 1, у зв"язку з чим є дійсною до 31.12.14р., тобто представник позивача - Кучерук А.В., мав належні повноваження на підписання позовної заяви.
За викладених обставин, оскаржене рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства. Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не можуть служити підставою для його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.14р. у справі №904/7401/14- залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.14р. у справі №904/7401/14- залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у порядку і строки визначені ст. 110 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Прудніков
Суддя Е.В Орєшкіна
Суддя Л.П. Широбокова
26.01.15