Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
22 січня 2015 р. № 820/18922/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Зінченка А.В.,
при секретарі - Алавердян Е.А.
за участі представників сторін:
позивача - Яценко І.І., Лисиця А.В.
відповідача - Коваленко М.В., Шляхта В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЕКС-ПУЛЬТ» до державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЕКС-ПУЛЬТ», звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області, в якому після уточнення позовних вимог, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 18.09.2014 року №0003222201 про нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 193305,00 грн., з яких 154644,00 грн. - за основним платежем та 38661,0 грн. - штрафна (фінансова) санкція, а також податкове повідомлення-рішення №0004442201 про нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 168282,50грн., з яких 134626,0 грн. - основний платіж та 33656,5 грн. - штрафна (фінансова) санкція.
Позивач вважає , що зазначені податкові повідомлення-рішення є неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, а тому просить скасувати їх в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.
В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували, вказали, що винесені податкові повідомлення-рішення повністю відповідають вимогам діючого законодавства, а тому є законними та обґрунтованими, у задоволенні позовних вимог просили відмовити.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЕКС-ПУЛЬТ» 11.01.2005 р. взято на податковий облік за №63453 і станом на даний час перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області.
Судом встановлено, що на підставі направлень від 14.08.2014 №1619, 1620, виданих ДПІ у Московському районі м. Харкова ТУ Міндоходів у Харківській області відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового аудиту ОСОБА_5 та головному державному ревізору-інспектору відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового аудиту ОСОБА_6, згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 14.08.2014 №1252 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки", проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Інекс-Пульт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Укртехнопромпоставка» (код 36624074) за період з 01.03.2013 року по 30.04.2013 року,з ТОВ «ТК Фіона» (код 38258286) за період з 01.05.2013 року по 30.06.2013 року,з ТОВ «БК «Гефест Альянс» (код 37312719) за період з 01.08.2013 року по 31.01.2014 року та подальшої участі отриманих ТМЦ (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях підприємства.
За підсумками перевірки підприємства працівниками органу податкової служби було складено акт перевірки за №2736/20-34-22-01-05/33290393 від 29.08.2014 року.
Відповідно до висновків акту перевірки були встановлені наступні порушення: відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 135, 138, 187, 198 Податкового кодексу України за період з 01.08.2013 року по 31.01.2014 року, що призвело до завищення доходу на загальну суму 687890,0грн. та витрат - на загальну суму 687890 грн., податкових зобов'язань на суму 156245 грн., та завищення податкового кредиту на суму 156245 грн. Дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість та у деклараціях з податку на додану вартість внаслідок операцій з ТМЦ (робіт, послуг), отриманих за період з 01.08.2013 по 31.01.2014 ТОВ «БК «Гефест Альянс» (код за ЄДРПОУ 37312719) та реалізованими покупцям - не є дійсними; неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності суб'єкта господарювання у порядку, передбаченому діючим законодавством України по зазначеним операціям (безтоварність операцій) по взаємовідносинам ТОВ "Інекс-Пульт" за період з 01.08.2013 по 31.01.2014 з ТОВ «БК «Гефест Альянс» (код за ЄДРПОУ 37312719) та відповідно подальшого руху придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) до подальших покупців;в порушення п.198.3., п.198.4. ст.198. Податкового Кодексу України занижено податок на додану вартість на загальну суму 154644,00 грн. в тому числі по періодах: за березень 2013 року у сумі 22081 грн., квітень 2013 року у сумі 30600,00 грн., травень 2013 року 34080,00 грн., червень 2013 року у сумі 70,0 грн., серпень 2013 року у сумі 25055,00 грн., вересень 2013 року у сумі 515,00 грн., жовтень 2013 року у сумі 2500,00 грн., листопад 2013 року у сумі 15047,00 грн., грудень 2013 року у сумі 11763,00 грн., січень 2014 року у сумі 12.933.00 грн. та в порушення п.138.1.1. ст.138. та п.138.8. ст.138. Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 162745 грн., в тому числі за 2013 рік у сумі 162745 грн.
ТОВ «Інекс-Пульт» 22 вересня 2014 року засобами поштового зв'язку отримало податкові повідомлення рішення № 0003222201 від 18.09.2014 року, та № 0003232201 від 18.09.2014 року (далі за текстом Рішення), відповідно з якими визначене податкове зобов'язання.
Позивач, вважаючи висновки викладені в акті та вищезазначених ППР безпідставними, та оскаржуючи до Головного управління Міндоходів у Харківській області дії перевіряючих ДПІ у Московському районі міста Харкова, отримав рішення ГУ Міндоходів у Харківській області від 25.11.2014 року №7885/10/20-40-10-04-1, яким частково скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі міста Харкова від 18.09.2014 року № 0003232201 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 35148,75 грн. (основний платіж 28119,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 7029,75 грн.).
ППР від 18.09.2014 року № 0003222201 залишено без змін про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "ІНЕКС ПУЛЬТ» за платежем з податку на додану вартість на суму 193305,00 грн., у тому числі за основним платежем 154644,00 грн. та за штрафними санкціями 38661,00 грн.
Крім того, 15 грудня 2014 року позивачем було отримане нове ППР від 15.12.2014 року № 0004442201 на суму грошового зобов'язання за основаним платежем - 134626,00 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 33656,50 грн., загалом на 168282,50 грн., яке ДПІ у Московському районі міста Харкова прийняла, врахувавши рішення ГУ Міндоходів у Харківській області від 25.11.2014 року № 7885/10/20-40-10-04-17.
Дослідивши надані до матеріалів справи документи, судом встановлено, що дійсно в період що перевірявся відповідачем позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Укртехнопромпоставка», з ТОВ «ТК Фіона» та з ТОВ «БК «Гефест Альянс».
По взаємовідносинам з ТОВ «ІНЕКС-ПУЛЬТ» з ТОВ «Укртехнопромпоставка».
ТОВ «Укртехнопромпоставка» (ЄДРПОУ 36624074) є юридичною особою, включене до ЄДРПО про що свідчить копія виписки з ЄДРПО серія ААВ № 582255, та є платником податків і зборів передбачених Податковим кодексом України, що зокрема підтверджується копією свідоцтва платника ПДВ № 200067585 від 07.09.2012 року.
Взаємовідносини між ТОВ «Інекс-Пульт» з ТОВ «Укртехнопромпоставка» здійснювались на підставі договорів: договору купівлі-продажу №01/03/13ПО від 01.04.2013 року, згідно якого продавець передає товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у кількості згідно накладних. Поставка товару здійснюється на умовах само вивозу; договору підряду № 01/03/13ОУ від 01.03.2013 року, згідно якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати наступні роботи: проведення монтажних, ремонтних робіт систем пожежної, охоронної, тривожної сигналізації, систем відео нагляду, систем контролю доступу і т.і. По закінченню виконання робіт сторони складають двосторонній акт здачі-прийому робіт. Вартість робіт визначається згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт.
Розрахунки здійснювались у безготівковій формі.
Таким чином, за період з 01.03.12013 року по 30.04.2013 року ТОВ «Інекс-Пульт» задекларовано у складі податкового кредиту 52680,79 грн. по податковим накладним, отриманим від ТОВ «Укртехнопромпоставка», у тому числі за березень 2013 року - 22080, 78 грн, за квітень 2013 року - 30600,01грн.
На підтвердження отримання товару до суду надані наступні документи: рахунки-фактури № 38 від 05.03.2013 року, виписаний ТОВ «Укртехнопромпоставка» на загальну суму 15484,69 грн. у т.ч. ПДВ 2580,78грн, № 47 від 08.04.2013 року на загальну суму 1258,00 грн. у т.ч. ПДВ 209,67 грн.; видаткові накладні № 38 від 05.03.2013 року на загальну суму 15484,69 грн., у т.ч. ПДВ 2580,78 грн.; № 47 від 08.04.2013 року на 1258 грн., у т.ч. ПДВ 209,67 грн.; акти здачі-прийняття робіт:акт № 120 від 25.03.2013 року на 58000,00 грн. у т.ч. ПДВ 9666,67 грн.; акт № 132 від 27.03.2013 року на 59000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9833,33 грн.; акт № 126 від 22.04.2013 року на 59500,00 грн., у т.ч. ПДВ 9916,67 грн.; акт № 143 від 25.04.2013 року на 59500,00 грн., у т.ч. ПДВ 9916,67 грн.; акт № 160 від 26.04.2013 року на 59500,00 грн., у т.ч. ПДВ 9916,67 грн.;акт № 185 від 30.04.2013 року на 3842,00 грн., у т.ч. ПДВ 640,33 грн.;оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631.
Судом також встановлено, що отримані від ТОВ «Укртехнопромпоставка» податкові накладні включені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних.
Щодо взаємовідносин ТОВ «Інекс-Пульт» з ТОВ «ТК Фіона».
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ТК Фіона» ЄДРПОУ 38258286 є юридичною особою включене до ЄДРПОУ про що свідчить копія виписки з ЄДРПО ААВ №514202, є платником податків і зборів передбачених Податковим кодексом України, що зокрема підтверджується копією свідоцтва платника ПДВ №200070225 від 14 вересня 2012 року, довідка ДПІ від 23.11.2012 № 449 про взяття на облік платника податків ТОВ «ТК Фіона» за № 44643 13 серпня 2012 року, Ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції України серія АЕ № 181890 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури зі строком дії з 07 листопада 2012 року по 07 листопада 2015 року.
Взаємовідносини між ТОВ «Інекс-Пульт» та ТОВ «ТК Фіона» здійснювались на підставі договорів: договору купівлі - продажу № 01/05/13ПО від 01.05.2013 року згідно якого продавець передає товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у кількості згідно накладних. Поставка товару здійснюється на умовах само вивозу та договору підряду № 01/05/130У від 01.05.2013 року, згідно якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати наступні роботи: проведення монтажних, ремонтних робіт систем пожежної, охоронної, тривожної сигналізації, систем відео нагляду, систем контролю доступу, т.і. По закінченню виконання робіт сторони складають двосторонній акт здачі-прийому робіт. Вартість робіт визначається згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт.
Розрахунки здійснювались у безготівковій формі.
На підтвердження отримання товару до перевірки надані документи: рахунок-фактура № 118 від 07.05.2013 року на загальну суму 1422,00грн, у т.ч. ПДВ - 237,00 грн., видаткова накладна № 118 від 07.05.2013 року на суму 1422,00 грн., у т.ч. ПДВ - 237,00грн.; акти здачі-прийняття робіт: акт № 218 від 15.05.2013 року на загальну суму 59000,00 грн. у т.ч. ПДВ 9833,33грн; акт № 253 від 20.05.2013 року на загальну суму 58500,00грн, у т.ч. ПДВ 9750,00грн; акт № 280 від 23.05.2013 року на 56000,00 грн. у т.ч. ПДВ 9333,33 грн.; акт № 351 від 30.05.2013 року на 29558,00 грн. у т.ч. ПДВ 4926,33 грн.; отримані послуги були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631.
Судом також встановлено, що отримані від ТОВ «ТК Фіона» податкові накладні включені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних.
Таким чином, ТОВ «Інекс-Пульт» за період з 01.05.2013 року по 30.06.2013 року правомірно задекларовано у складі податкового кредиту на суму ПДВ 34149,99 грн. по податковим накладним, отриманим від ТОВ «ТК Фіона», у тому числі за травень 2013 року на суму 34079,99грн, за червень 2013 року на суму 70,00грн.
Щодо взаємовідносин ТОВ «ІНЕКС-ПУЛЬТ» з ТОВ «БК «Гефест Альянс».
ТОВ «БК «Гефест Альянс» код ЄДРПОУ 37312719 є юридичною особою, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №310697, дата проведення державної реєстрації 26.10.2010 року, включене до ЄДРПО про що свідчить копія виписки з ЄДРПО серія ААВ № 766114, є платником податків і зборів передбачених Податковим кодексом України, що зокрема підтверджується копією свідоцтва платника ПДВ № 200078915 від 25 жовтня 2010 року, Ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції України серія АЕ № 180134 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.
Взаємовідносини між ТОВ «Інекс-Пульт» та ТОВ «БК «Гефест Альянс» здійснювались на підставі договору підряду № 29 ОУ від 15.08.2013 року та договору підряду № 26 від 01.08.2013 року.
До суду надані наступні документи: копія акта виконаних робіт №874 від 16.08.2013р.; копія акта виконаних робіт №616 від 18.08.2013р.; копія акта виконаних робіт №617 від 24.08.2013р.; копія акта виконаних робіт №618 від 26.08.2013р.; копія акта виконаних робіт №727 від 27.08.2013р.; копія акта виконаних робіт №728 від 30.08.2013р.; копія податкової накладної №616 від 18.08.2013р.; копія податкової накладної №617 від 24.08.2013р.; копія податкової накладної №618 від 26.08.2013р.; копія податкової накладної №727 від 27.08.2013р.; копія податкової накладної №728 від 30.08.2013р.; копія акта виконаних робіт №875 від 11.09.2013р.; копія акта виконаних робіт №876 від 13.09.2013р.; копія акта виконаних робіт №877 від 16.09.2013р.; копія акта виконаних робіт №878 від 19.09.2013р.; копія акта виконаних робіт №879 від 23.09.2013р.; копія податкової накладної №874 від 02.09.2013р.; копія податкової накладної №875 від 11.09.2013р.; копія податкової накладної №876 від 13.09.2013р.; копія податкової накладної №877 від 16.09.2013р.; копія податкової накладної №878 від 19.09.2013р.; копія податкової накладної №879 від 23.09.2013р.; копія акта виконаних робіт №996 від 28.10.2013р.; копія податкової накладної №996 від 28.10.2013р.; копія акта виконаних робіт №995 від 24.10.2013р.; копія податкової накладної №995 від 24.10.2013р.; копія акта виконаних робіт №994 від 21.10.2013р.; копія податкової накладної №994 від 21.10.2013 р.; копія акта виконаних робіт №993 від 17.10.2013р.; копія податкової накладної №993 від 17.10.2013р.; копія акта виконаних робіт №992 від 14.10.2013р.;копія податкової накладної № 992від 14.10.2013р.; копія акта виконаних робіт №992 від 15.11.2013р.;копія податкової накладної № 992від 15.11.2013р.; копія акта виконаних робіт №993 від 20.11.2013р.; копія податкової накладної № 993 від 20.11.2013р.;копія акта виконаних робіт №994 від 25.11.2013р.; копія податкової накладної № 994 від 25.11.2013р.; копія акта виконаних робіт №995 від 28.11.2013р.; копія податкової накладної № 995 від 28.11.2013 р.; копія акта виконаних робіт №1573 від 10.12.2013р.; копія податкової накладної № 1573 від 10.12.2013р.; копія акта виконаних робіт №1574 від 20.12.2013р.; копія податкової накладної № 1574 від 20.12.2013р.; копія акта виконаних робіт №1575 від 26.12.2013р.; копія податкової накладної № 1575 від 26.12.2013р.; копія акта виконаних робіт №1576 від 30.12.2013р.; копія податкової накладної № 1576 від 30.12.2013р.; копія акта виконаних робіт №600 від 24.01.2014р.; копія податкової накладної № 600 від 24.01.2014р.; Копія акта виконаних робіт №599 від 20.01.2014р.; копія податкової накладної № 599 від 20.01.2014р.; копія акта виконаних робіт №598 від 15.01.2014р.; копія податкової накладної № 598 від 15.01.2014р.; копія акта виконаних робіт №597 від 10.01.2014р. Копія податкової накладної № 597 від 10.01.2014р.
Таким чином, судом встановлено, що загалом ТОВ «ІНЕКС-ПУЛЬТ» за період з 01.08.2013 року по 31.01.2014 року задекларовано у складі податкового кредиту на суму 224057,19 грн. по податковим накладним, отриманим від ТОВ «БК «Гефест Альянс», у тому числі: за серпень 2013 року - 40745,52 грн., за вересень 2013 року - 44835,00 грн.; за жовтень 2013 року - 46333,33 грн.; за листопад 2013 року - 32330,01 грн.; за грудень 2013 року - 28213,33 грн.; за січень 2014 року - 31600,00 грн.
Тобто, на думку суду, ТОВ «Інекс-Пульт» зі свого боку виконало всі свої зобов'язання за договорами та чинним законодавством України.
Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що відповідно до приписів п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Також, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).
Суд вказує, що відповідно до п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Також п.200.3. ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Проаналізувавши наведені норми та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що укладені правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.
Суд вказує, що про фактичне виконання вищезазначених робіт свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» і п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».
Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Також суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.
Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Суд вваж є за необхідним вказати, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Угоди між позивачем та контрагентами за період перевірки були укладені у відповідності до норм чинного законодавства та є такими, що відповідають всім вимогам, що встановлюються до даного виду договорів доки зворотне не буде доведено в суді. Тому підстав для висновків щодо нікчемності або недійсності договору не було.
Чинне законодавство України встановлює принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суд також вважає за необхідним зазначити, що на час укладення вищевказаних договорів контрагенти позивача були зареєстрованими як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, мали індивідуальні податкові номери, що підтверджується Свідоцтвами про реєстрацію платника податку на додану вартість, отже, вони мали право видавати позивачу вищезазначені належним чином оформлені податкові накладні, котрі є підставою для формування позивачем податкового кредиту.
Таким чином, на думку суду, не має підстав стверджувати, що господарські взаємовідносини між підприємствами не були виконані, а первинні документи не відповідають вимогам діючого законодавства.
Щодо заниження позивачем податку на прибуток, то суд вважає за необхідним вказати, що згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п.п.134.1.1, п.п.134.1.2 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначе них згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Згідно з п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Відповідно до п.п.138.1.1. п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; є) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.
Згідно з п.п.138.10.3 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); є) витрати на транспортування, перевалку, страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Таким чином, проаналізувавши наведені норми діючого законодавства, дослідивши надані до справи матеріали, суд приходить до висновку про неправомірне винесення вищевказаних податкових повідомлень - рішень.
Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
А згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 254 КАС України , суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЕКС-ПУЛЬТ» до державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 18 вересня 2014 року №0003222201 та від 15 грудня 2014 року №0004442201.
Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЕКС-ПУЛЬТ» (код 33290393) сплачений судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі виготовлена 27 січня 2015 року.
Суддя А.В. Зінченко