13 січня 2015 р. Справа № 554/7202/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.
суддів - Бартош Н.С., Подобайло З.Г.
за участю секретарю судового засідання - Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, виконавчого комітету Полтавської міської ради на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2014 року та за апеляційною скаргою виконавчого комітету Полтавської міської ради на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Полтавської міської ради, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, треті особи: комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради, ОСОБА_2, ліквідатор КП «Полтавська бавовнопрядильна фабрика» Болтік С.М., публічне акціонерне товариство «Полтаваобленерго» про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, а також про стягнення матеріальної, моральної шкоди та витрат на правову допомогу, -
У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом у якому, з урахуванням уточнених вимог (т. 2 а.с. 51-54), просив:
- визнати за період з квітня 2005 року по теперішній час неправомірною бездіяльність виконавчого комітету Полтавської міської ради, ПАТ «Полтаваобленерго» та Управління житлово-комунального господарства Полтавської міської ради щодо вирішення питань із обстеження та визначення балансової належності, взяття на баланс зовнішніх повітряних мереж в АДРЕСА_1.
- стягнути з виконавчого комітету Полтавської міської ради на його користь матеріальні збитки в сумі 1.757 грн. 86 коп. та моральну шкоду в сумі 20.000 грн., а також матеріальні збитки в сумі 3.441 грн., пов'язані зі сплатою витрат на правову допомогу із грудня 2012 року.
- зобов'язати виконавчий комітет Полтавської міської ради та Управління житлово-комунального господарства Полтавської міської ради організувати роботу по виконанню розпорядження виконавчого комітету Полтавської міської ради № 216-р від 04.04.2005 року щодо вирішення питань із обстеження та визначення балансової вартості, взяття на баланс зовнішніх повітряних електромереж в АДРЕСА_1.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що внаслідок бездіяльності відповідачів та у зв'язку з виникненням аварійної ситуації, внаслідок якої у його квартирі значно збільшилась напруга та призвела до виведення із ладу електрообладнання, йому спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 1.757,86 грн. Вважає також, що йому спричинено моральну шкоду, у розмірі 20.000 грн., оскільки протягом тривалого часу не мав можливості використовувати своє пошкоджене майно за цільовим призначенням, що також відображається на стані його здоров'я та діловій репутації.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2014 року провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Полтаваобленерго» про визнання неправомірною бездіяльності щодо вирішення питань із обстеження та визначення балансової належності, взяття на баланс зовнішніх повітряних мереж в м. Полтава біля будинку по АДРЕСА_1 закрито.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Так, судовим рішенням:
- визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо виконання розпорядження виконавчого комітету Полтавської міської ради № 216-р від 04.04.2005 року в частині обстеження технічного стану та утримання у працездатному стані зовнішніх повітряних електромереж ПЛ 0,4 КВ від КТП-130 до житлового будинку по АДРЕСА_1 та забезпечення надійного електропостачання його мешканців;
- зобов'язано виконавчий комітет Полтавської міської ради організувати належне виконання розпорядження виконавчого комітету Полтавської міської ради № 216-р від 04.04.2005 року;
- стягнуто із виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 2.614 грн. 42 коп.;
- в іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, виконавчим комітетом Полтавської міської ради подано апеляційну скаргу на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2014 року, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції та апеляційну скаргу на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2014 року, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Не погоджуючись із постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначену постанову в частині відмови позовних вимог щодо стягнення з виконавчого комітету Полтавської міської ради моральної шкоди та матеріальних збитків з прийняттям нового судового рішення, яким стягнути на його користь з виконавчого комітету Полтавської міської ради матеріальні збитки на суму 1.757, 86 грн., завдану моральну шкоду 20.000 грн. та 5.228, 84 грн. судових витрат на правову допомогу.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду позивач та його представник, представники відповідача - Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, третіх осіб - комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради, публічне акціонерне товариство «Полтаваобленерго» та треті особи - ОСОБА_2, ліквідатор КП «Полтавська бавовнопрядильна фабрика» Болтік С.М., до засідання суду апеляційної інстанції не прибули.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача - виконавчого комітету Полтавської міської ради, перевіривши доводи апеляційних скарг щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційних скарг, дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2014 року та апеляційна скарга виконавчого комітету Полтавської міської ради на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2014 року задоволенню не підлягають, а апеляційна скарга виконавчого комітету Полтавської міської ради на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2014 року підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Приймаючи ухвалу про закриття провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Полтаваобленерго» про визнання неправомірною бездіяльності щодо вирішення питань із обстеження та визначення балансової належності, взяття на баланс зовнішніх повітряних мереж в м. Полтава біля будинку по АДРЕСА_1 суд першої інстанції виходив з того, що дані вимоги не підсудні адміністративному суду, оскільки мають вирішуватися у порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України), також через те, що між тими самими сторонами про той самий предмет спору вже є така, що набрала законної сили ухвала Вищого адміністративного суду від 12.05.2014 року (п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України).
Погоджуючись з вказаним висновком суду першої інстанції колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів п. 1, 4 ч. 1 ст. 157 КАС України у разі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами суд закриває провадження у справі.
З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду у жовтні 2010 року позивачем заявлені вимоги до ПАТ «Полтаваобленерго» (на час виникнення спірних правовідносин - Потавська філія ВАТ «Полтаваобленерго») про визнання неправомірною бездіяльності щодо вирішення питань із обстеження та визначення балансової належності, взяття на баланс зовнішніх повітряних мереж в м. Полтава біля будинку по АДРЕСА_1 та відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 12 травня 2014 року (т. 2 а.с. 26-30) у зв'язку з відсутністю між позивачем та ПАТ «Полтаваобленерго» ознак публічно-правового спору провадження в частині вимог щодо визнання неправомірною бездіяльності щодо вирішення питань із обстеження та визначення балансової належності, взяття на баланс зовнішніх повітряних мереж в м. Полтава біля будинку по АДРЕСА_1 закрито.
Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції щодо закриття провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Полтаваобленерго» про визнання неправомірною бездіяльності щодо вирішення питань із обстеження та визначення балансової належності, взяття на баланс зовнішніх повітряних мереж в м. Полтава біля будинку по АДРЕСА_1 та, відповідно до приписів ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу виконавчого комітету Полтавської міської ради на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2014 року без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо протиправності бездіяльності виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо виконання розпорядження виконавчого комітету Полтавської міської ради № 216-р від 04.04.2005 року в частині обстеження технічного стану та утримання у працездатному стані зовнішніх повітряних електромереж ПЛ 0,4 КВ від КТП-130 до житлового будинку по АДРЕСА_1 та забезпечення надійного електропостачання його мешканців, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про електроенергетику» до повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у відносинах із суб'єктами електроенергетики належать: погодження питань розміщення на підпорядкованій їм території об'єктів електроенергетики виходячи з інтересів територіальної громади; участь у розробці комплексних планів постачання енергії споживачам на підпорядкованій їм території; участь у розробці і реалізації системи заходів щодо роботи об'єктів електроенергетики у надзвичайних умовах; регулювання тарифів на теплову енергію відповідно до Закону; сприяння розвитку енергетики в регіоні.
Згідно з підпунктом 5 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо забезпечення соціально-культурних закладів, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, а також населення паливом, електроенергією, газом та іншими енергоносіями; вирішення питань водопостачання, відведення та очищення стічних вод; здійснення контролю за якістю питної води.
Судом встановлено, що розпорядженням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 04 квітня 2005 року за №216-р «Про створення комісії для обстеження технічного стану зовнішніх електричних мереж», з метою обстеження технічного стану зовнішніх електричних мереж з невизначеним майновим статусом, визначення умов для передачі їх на баланс енергопостачальному підприємству - Полтавській філії відкритого акціонерного товариства «Полтаваобленерго»:
1. утворено комісію для обстеження технічного стану зовнішніх електромереж;
2. комісії надано доручення провести обстеження технічного стану зовнішніх електромереж: ГП 0,4 кв. від КТП-130 до житлового будинку по АДРЕСА_1; електричного кабелю від трансформаторної підстанції ТП-533 до житлового будинку по АДРЕСА_2;
3. по результатам обстеження комісії надано доручення прийняти пропозиції щодо утримання у працездатному стані зовнішніх електричних мереж та забезпечення надійного електропостачання мешканців житлових будинків (т.2 а.с.123-124).
Вказуючи на відсутність факту виконання вказаного розпорядження, систематичний характер виникнення аварійних ситуацій на зовнішніх повітряних електромережах та неможливість встановлення власника чи балансоутримувача вказаних мереж. ОСОБА_1, як споживач електричної енергії, що постачається по вказаній мережі, звернувся до суду із зазначеним позовом.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 (т.1 а.с.192).
24 квітня 2010 року на повітряних електромережах м. Полтави, біля будинку АДРЕСА_1, виникла аварійна ситуація, яка призвела до виникнення в мережі, у тому числі, в квартирі позивача зміни напруги та, як наслідок, псування майна ОСОБА_1
На звернення ОСОБА_1 від 29 квітня 2010 року та 16 вересня 2010 року Полтавська філія ВАТ «Полтаваобленерго» повідомила листами від 14 травня 2010 року №05-89.1-01.6/1724 та від 15 жовтня 2010 року №05-89.1-056/3992 (т. 1 а.с. 7-8), що можливою причиною відхилення показників електричної енергії від встановлених стандартів 24 квітня 2010 року в будинку по АДРЕСА_1, було пошкодження проводу ПЛ.-0,4 кВ. Згідно акту розмежування балансової належності та відповідальності електромережі до житлового будинку АДРЕСА_1 знаходяться на балансі КП «Полтавська бавовнопрядильна фабрика», внутрішньобудинкові електромережі за вказаною адресою знаходяться на балансі ГЖЕД №7. Підприємство не має ніякого відношення до фактичного стану зазначених електромереж та профілактичного їх ремонту і обслуговування, оскільки це не входить до компетенції ВАТ «Полтаваобленерго».
Ліквідатор КП «Полтавська бавовнопрядильна фабрика» - арбітражний керуючий Болтік С.М. листом за №702 від 21 жовтня 2010 року (т. 1 а.с. 9) повідомив, що КП «Полтавська бавовнопрядильна фабрика» не несе відповідальність за відповідні електромережі, оскільки будинок по АДРЕСА_1, і електричні мережі біля цього будинку не знаходяться на балансі КП «Полтавська бавовнопрядильна фабрика» і до того ж не є організацією, яка здійснює постачання електричної енергії на підставі ліцензії на відміну від ВАТ «Полтаваобленерго».
Відповідно до листа №77/04 від 11 травня 2010 року начальника комунального підприємства «Аварійно-диспетчерська служба» Полтавської міської ради, наданого у відповідь на скаргу ОСОБА_4 на виниклу аварійну ситуацію в системі електропостачання житлового будинку АДРЕСА_1, що трапилася 24.04.2010 року та її наслідки (т. 1 а.с. 92), - працівниками служби спільно з представниками Полтавської філії ВАТ «Полтаваобленерго» були виконані роботи по під'єднанню «нульового» провода. Всі питання про розмежування електромереж, причини виникнення неполадок, відшкодування збитків та ін.. рекомендовано вирішувати в ГЖЕД - 7 до компетенції якого вони відносяться.
Із листа начальника ГЖЕД №7 від 25 травня 2010 року №Б-275 (т. 1 а.с. 5) повітряна лінія, яка живить житловий будинок по АДРЕСА_1, на балансі ГЖЕД №7 не перебуває. ГЖЕД разом з аварійною службою, УЖКГ, працівниками міських електромереж при виникненні аварійних ситуацій спільними зусиллями виконують роботи по їх ліквідації, для забезпечення електропостачання будинку по АДРЕСА_1.
З наведеного вбачається, що електромережі до житлового будинку АДРЕСА_1 у м. Полтаві не знаходяться на балансі ПАТ «Полтаваобленерго», що є свідченням протиправної бездіяльності виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо виконання розпорядження виконавчого комітету Полтавської міської ради № 216-р від 04.04.2005 року в частині обстеження технічного стану та утримання у працездатному стані зовнішніх повітряних електромереж ПЛ 0,4 КВ від КТП-130 до житлового будинку по АДРЕСА_1 та забезпечення надійного електропостачання його мешканців.
Той факт, що розпорядження від 04.04.2005 №216-р не породжує для позивача будь-яких прав та обов'язків, на думку колегії суддів, не є свідчить про те, що права та інтереси останнього не можуть порушуватись або ж оспорюватися у зв'язку з діями чи бездіяльністю виконавчого комітету міської ради щодо його виконання.
Відповідачем - виконавчим комітетом Полтавської міської ради, на виконання приписів ч. 2 ст. 71 КАС України, детальних документальних відомостей про хід та результати виконання розпорядження від 04.04.2005 №216-р судам першої та апеляційної інстанції не надано.
Разом з тим, Управлінням житлово-комунального господарства, листом від 18.09.2014 року № 01-06-01/11/1826 (т. 2 а.с. 119) повідомлено, що такі відомості в управлінні відсутні.
Таким чином, враховуючи наведене та відсутність відповідного спростування з боку відповідача - виконавчого комітету Полтавської міської ради колегія суддів, погоджуючись з судом першої інстанції, приходить до висновку про протиправність бездіяльності виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо виконання розпорядження виконавчого комітету Полтавської міської ради № 216-р від 04.04.2005 року в частині обстеження технічного стану та утримання у працездатному стані зовнішніх повітряних електромереж ПЛ 0,4 КВ від КТП-130 до житлового будинку по АДРЕСА_1 та забезпечення надійного електропостачання його мешканців та вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо зобов'язання виконавчого комітету Полтавської міської ради організувати належне виконання розпорядження виконавчого комітету Полтавської міської ради № 216-р від 04.04.2005 року.
Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання ОСОБА_1 на неправомірність оскаржуваної постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2014 року в частині відмови у задоволенні його позовних вимог щодо відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, з огляду на наступне.
Статтею 56 Конституції України передбачено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 21 КАС України, - вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Відповідно до п.п. З, 4, 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового харак теру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Погоджуючись з позицією суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що позивачем не надано обґрунтованих доказів, які б підтверджували факт заподіяння йому матеріальної та моральної шкоди саме неправомірною бездіяльністю виконавчого комітету Полтавської міської ради та Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради.
Колегія суддів зазначає, що саме ПАТ «Полтаваобленерго», на підставі відповідного договору, здійснювало безпосереднє подання електричного струму (джерела підвищеної небезпеки) по зовнішній повітряній електромережі ПЛ 0,4 КВ від КТП-130 до житлового будинку по АДРЕСА_1, після чого вийшли з ладу електроприлади позивача. Однак, зважаючи на відсутність у ПАТ «Полтаваобленерго» визначальних ознак суб'єкта владних повноважень, визначених п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України провадження в частині позовних вимог до ПАТ «Полтаваобленерго» закрито, що не є перешкодою для вирішення спірних правовідносин в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, виходячи з наведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення із виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в сумі 2.614 грн. 42 коп.
Відповідно до ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на правову допомогу.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
У даному випадку судовий збір вирішено стягнути з відповідача - виконавчого комітету Полтавської міської ради, що не відповідає приписам діючого законодавства.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного розподілу судових витрат, постанова суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, згідно приписів п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям в даній частині нового рішення.
В іншій частині оскаржувана постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2014 року, відповідно положень ст. 200 КАС України, підлягає залишенню без змін, підстави для її скасування - відсутні.
Доводи апеляційних скарг та пояснення представника відповідача висновків суду не спростовують.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 167, 184, 185, 195, 196, 198 , 200, 202 ч. 1 п. 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2014 року - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Полтавської міської ради на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2014 року - задовольнити частково.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2014 року - скасувати в частині стягнення із виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в сумі 2.614 (дві тисячі шістсот чотирнадцять) грн. 42 коп., - з прийняттям нового судового рішення про стягнення з місцевого бюджету Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в сумі 2.614 (дві тисячі шістсот чотирнадцять) грн. 42 коп.
В іншій частині постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2014 року - залишити без змін.
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Полтавської міської ради на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2014 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 23 жовтня 2014 року - залишити без змін.
Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова
Судді (підпис) Н.С. Бартош
(підпис) З.Г. Подобайло
Повний текст постанови виготовлений і підписаний 19 січня 2015 року.