№ 2-7333-14
(№ 760-24321-14-ц)
26. 12. 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Бобровника О. В.
при секретарі: Мурга Н. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 - про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, виселення та усунення перешкод у здійсненні права власності,
Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 - про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, виселення та усунення перешкод у здійсненні права власності.
Позивач при зверненні до суду в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 29.09.2008 року між АКІБ «УКРСИББАНК», що в подальшому змінило назву на ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11399045000, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в сумі 69000,00 дол. США, який зобов'язався повернути у повному обсязі в строк до 29. 09. 2015 року або достроково зі сплатою процентів за користування кредитом.
29. 09. 2008 року між АКІБ «УКРСИББАНК», що в подальшому змінило назву на ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 94524, відповідно до якого іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1. Вартість предмета іпотеки становить 564 336,00 грн.
08. 12. 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» відступило свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, у тому числі за спірним кредитним договором ПАТ «Дельта Банк».
В порушення умов кредитного договору, позичальник свої зобов'язання належним чином не виконує, в наслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 141 129,07 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 17. 10. 2014 року є еквівалентом 1 827 825,39 грн.
В зв'язку із зазначеним позивач просив суд:
- в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса місця проживання: АДРЕСА_1) за кредитним договором № 11399045000 від 29. 09. 2008 року, 141129,07 дол. США, що згідно курсу НБУ станом на 17. 10. 2014 року є еквівалентом 1827825,39 грн., перед Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» (Код ЄДРПОУ: 34047020, адреса місця знаходження: 01001, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36, корп. Б) звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на нерухоме майно: двокімнатну квартиру під АДРЕСА_1, шляхом передачі іпотекодержателю Публічному акціонерному товариству «ДЕЛЬТА БАНК» вказаного предмета іпотеки у власність;
- визнати за Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» (Код
ЄДРПОУ: 34047020, адреса місця знаходження: 01001, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36, корп. Б) право власності на нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру під АДРЕСА_1
- виселити та зняти з реєстрації місце проживання та перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та інших осіб, які зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1, дані про яких внесенні до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи;
- зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передати ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» правовстановлюючі документи на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру під АДРЕСА_1, (свідоцтво про право власності, державний акт), ключі від вхідних дверей (дублікати ключів), документи, що характеризують об'єкт нерухомості (технічний паспорт на будинок), та інші документи передбачені Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 113 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача в якій також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд про задоволення позову та не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення.
Відповідачі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, своїх представників до суду не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомили, жодних заяв чи клопотань до суду не подавали.
Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 29.09.2008 року між АКІБ «УКРСИББАНК», що в подальшому змінило назву на ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11399045000, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в сумі 69000,00 дол. США, який зобов'язався повернути у повному обсязі в строк до 29. 09. 2015 року або достроково зі сплатою процентів за користування кредитом.
29. 09. 2008 року між АКІБ «УКРСИББАНК», що в подальшому змінило назву на ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 94524, відповідно до якого іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1. Вартість предмета іпотеки становить 564 336,00 грн.
08. 12. 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» відступило свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, у тому числі за спірним кредитним договором ПАТ «Дельта Банк».
Вбачається, що в порушення умов кредитного договору, позичальник свої зобов'язання належним чином не виконує, в наслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 141 129,07 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 17. 10. 2014 року є еквівалентом 1 827 825,39 грн., що підтверджується довідкою про стан заборгованості., яка міститься в матеріалах справи.
Позичальник не виконав основного зобов'язання, а іпотекодавець не виконав зобовязань за договором забезпечення, в зв'язку з чим позивач просив суд про задоволення позову, на що слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно о ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині.
Відповідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст.36 ЗУ «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет
іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.
Відповідно до ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.
Відповідно до ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає письмову вимогу про усунення порушення.
Положення цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
На підставі ст.ст. 509, 526 ЦК України новий кредитор ПАТ «Дельта банк» має право вимагати виконання зобов'язання на свою користь.
В рахунок виконання основного зобов'язання позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття (передачі) предмету іпотеки у власність згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі у порядку, передбаченому ст. ст. 36, 37 ЗУ «Про іпотеку».
Враховуючи невизнання та порушення прав іпотекодержателя, існують всі підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі предмету іпотеки у власність іпотекодержателю.
Враховуючи спосіб захисту прав, передбачений ст.16 ЦК України, існують всі підстави для визнання права власності за позивачем.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом передачі іпотекодержателю предмету іпотеки у власність та визнання на нього права власності за
іпотекодержателем ПАТ «Дельта банк» є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача про виселення відповідачів та зняття їх з реєстраційного обліку, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.321 ЦК України, ніхто не може бути обмежений у здійсненні права власності.
Відповідно до ст.346 ЦК України, право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, змістом права власності є право володіння, користування та розпорядження майном.
Через припинення права власності існують всі підстави для визнання припиненим також прав іпотекодержателя щодо володіння, користування та розпорядження предметом іпотеки з підстав, передбачених ст.ст.317, 346, 386 ЦК України.
У зв'язку із втратою усіх прав колишнім власником, зайняття ним приміщення вважається самоправним, а тому існують всі підстави для його виселення.
Відповідно до ст.116 ЖК України, осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Відповідно до ст.156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку і квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Відповідно до ст. 157 ЖК України, членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Так, у зв'язку із тим, що власник втратив право користування та право володіння квартирою, усі мешканці та члени сім'ї власника втратили також таке право, передбачене ст.156 ЖК України, що є підставою для їх виселення, як осіб, що самовільно зайняли жиле приміщення на підставі ст. 116 ЖК України та на підставі ст.391 ЦК України з метою усунення обмежень та перешкод у здійсненні права власності позивачем.
Відповідно до ст.39 ЗУ «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Відповідно до ст.109 ЖК України, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.
Зважаючи на зазначене вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про виселення відповідачів та усіх інших мешканців, які проживають і зареєстровані у спірній квартирі обґрунтовані, в зв'язку з чим вважає за можливе позов в цій частині задовольнити.
З урахуванням того, що суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, суд також вважає за можливе задовольнити позов в частині зобов'язання відповідачів передати ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» правовстановлюючі документи на предмет іпотеки, а саме ключі від вхідних дверей (дублікати ключів), документи, що характеризують об'єкт нерухомості (технічний паспорт на будинок), та інші документи передбачені Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 113 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».
З урахуванням задоволення позову, у відповідності до вимог ст.. 88 ЦПК України, суд вважає за доцільне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача витрати по оплаті судового збору в сумі 3654 грн.
Керуючись ст. ст. 16, 317, 321, 346, 386, 391, 509, 514, 526 ЦК України, ст. ст. 7, 33, 35-37, 39 ЗУ «Про іпотеку», ст. ст.. 109, 116, 156, 157 ЖК України, ст.. ст.. 9, 19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 224-226, 228 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 - про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, виселення та усунення перешкод у здійсненні права власності - задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса місця проживання: АДРЕСА_1) за кредитним договором №11399045000 від 29. 09. 2008 року, 141129,07 дол. США, що згідно курсу НБУ станом на 17. 10. 2014 року є еквівалентом 1827825,39 грн., перед Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» (Код ЄДРПОУ: 34047020, адреса місця знаходження: 01001, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36, корп. Б) звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на нерухоме майно: двокімнатну квартиру під АДРЕСА_1, шляхом передачі іпотекодержателю Публічному акціонерному товариству «ДЕЛЬТА БАНК» вказаного предмета іпотеки у власність.
Визнати за Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» (Код ЄДРПОУ: 34047020, адреса місця знаходження: 01001, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36, корп. Б) право власності на нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру під АДРЕСА_1
Виселити та зняти з реєстрації місце проживання та перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та інших осіб, які зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1, дані про яких внесенні до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи.
Зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передати ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» правовстановлюючі документи на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру під АДРЕСА_1, (свідоцтво про право власності, державний акт), ключі від вхідних дверей (дублікати ключів), документи, що характеризують об'єкт нерухомості (технічний паспорт на будинок), та інші документи передбачені Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 113 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір в сумі 3654 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: