"22" січня 2015 р. справа № П/811/2130/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чередниченко В.Є.,
суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року у справі № П/811/2130/14 за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді до публічного акціонерного товариства «Кіровоградська швейна фабрика «Зорянка» про стягнення заборгованості, -
Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді 27 червня 2014 року звернулось до суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Кіровоградська швейна фабрика «Зорянка» (далі - ПАТ «КШФ «Зорянка»), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період з 2010 року по квітень 2014 року на суму 44090,95 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не сплачує суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у зв'язку із чим за період з червня 2010 року по квітень 2014 року на підприємстві виникла заборгованість перед Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у розмірі 44090,95 грн. за списком №2.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що у відповідача відсутні правові підстави для донарахування та стягнення сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередні періоди.
Не погодившись з постановою суду та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ПАТ «КШФ «Зорянка» зареєстроване як юридична особа та взяте на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Кіровограді (а.с.7).
У відповідності до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідачеві визначено розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за період з червня 2010 року по квітень 2014 року у загальній сумі 44090,95 грн. (а.с.6,10-13).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідні розрахунки здійснено відповідачем внаслідок перерахування пенсії колишньому працівникові Кіровоградської швейної фабрики «Зорянка» ОСОБА_1 відповідно до наданої відповідачем довідки про підтвердження наявного трудового стажу від 28 березня 2014 року (а.с. 17-19).
Зазначені розрахунки управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровограді надіслано ПАТ «Кіровоградська швейна фабрика «Зорянка» 13 травня 2014 року та отримано відповідачем 15 травня 2014 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.8).
Стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком 2 за період з 2010 року по квітень 2014 року на суму 44090,95 грн. є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача відсутні правові підстави для донарахування та стягнення сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередні періоди.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не може погодитися з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальниками та відповідно платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи-підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
У відповідності до пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 (далі за текстом - Інструкція).
Згідно з пунктом 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
У відповідності до п.6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з пунктом 6.5 Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
На підставі підпункту 6.8 пункту 6 Інструкції підприємство щомісячно до 25 числа зобов'язане вносити до Фонду зазначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Кіровоградська швейна фабрика «Зорянка» 15 травня 2014 року отримано розрахунки позивача щодо перерахування пенсії колишньому працівнику відповідача - ОСОБА_1 (а.с.8).
Доказів того, що зазначені вище розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на час розгляду справи судом першої інстанції, були скасовані, відповідачем суду не надано. Також до суду не надано доказів сплати відповідачем заборгованості, яка утворилася перед позивачем.
Таким чином, розрахунки фактичних витрат є чинними та підлягають виконанню з боку відповідача.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що предметом спору у цій справі є стягнення сум зазначених у розрахунках позивача щодо перерахування пенсії колишньому працівнику ПАТ «Кіровоградська швейна фабрика «Зорянка», а не законність цих розрахунків.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Керуючись пунктом 3 частини 1 статті 198, статтями 202, 207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді - задовольнити.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року у справі № П/811/2130/14 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді задовольнити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Кіровоградська швейна фабрика «Зорянка» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у сумі 44 090 (сорок чотири тисячі дев'яносто) гривень 95 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко