22 січня 2015 рокусправа № 188/1051/14-а (2-а/188/40/2014)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередниченко В.Є.,
суддів: Коршуна А.О., Панченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2014 року у справі №188/1051/14-а (2-а/188/40/2014) за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області, треті особи: публічне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», первинна профспілкова організація незалежної профспілки гірників України виробничого структурного підрозділу «Шахта «Степова» публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 16 червня 2013 року звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області в якому, просить суд:
- визнати дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» незаконними та протиправними;
- зобов'язати відповідача віднести період роботи позивача в ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 01.07.1994 року по 19.05.1997 року до підземного стажу на пільгових умовах, який дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ;
- зобов'язати відповідача віднести період роботи позивача в ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 21.05.1997 року по 30.11.1998 року до підземного стажу на пільгових умовах, який дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію на підставі частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 10.04.2014 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з 26.05.1986 року по 17.06.1987 року, з 29.06.1987 року по 24.06.1991 року, з 13.05.1992 року по теперішній час позивач працює при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня (не менше 80% робочого часу) на підземних роботах. Однак, ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» не передавав до управління Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області відповідні документи для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах. 18.04.2014 року відповідач прийняв рішення у вигляді протоколу №9, яким відмовив позивачу в призначенні пенсії на підставі частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що записи в трудовій книжці ОСОБА_1 в повній мірі не підтверджують пільговий стаж позивача і відповідачем правомірно витребувана уточнююча довідка з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Згідно вказаної довідки підземний стаж роботи позивача на пільгових умовах, який дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" склав 21 рік 7 місяців 10 днів, за списком №1 (період з 01.07.1994 року по 19.05.1997 року, з 21.05.1997 року по 30.11.1998 року менше 50% робочого часу знаходився в шахті) - 4 роки 4 місяці 29 днів, що недостатньо для призначення позивачу пенсії на підставі статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтовані тим, що позивач у період з 01.07.1994 року по 19.05.1997 року, з 21.05.1997 року по 30.11.1998 року працював на ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» повний робочий день та отримував заробітну плату як підземний електрослюсар четвертого розряду з повним робочим днем в шахті. Крім того, позивач зазначає, що журналів обліку оформлений роботодавцем з порушеннями.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивач з 26.05.1986 року, прийнятий на шахту ім. М.І. Сташкова учнем електрослюсаря підземного 1 розряду з повним робочим днем в шахті, направлений для навчання в ПТУ - 40 за спеціальністю, з 11.12.1986 року переведений електрослюсарем підземним 3 розряду, з повним робочим днем в шахті, 17.06.1987 року звільнений за власним бажанням; з 29.06.1987 року, прийнятий на шахту Степову підземним електрослюсарем 4 розряду, з 24.06.1991 року звільнений по переводу; 13.05.1992 року знову прийнятий на шахту Степову підземним електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем в шахті і працює по теперішній час (а.с.5-6).
Позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області з заявою та доданими до неї документів щодо призначення пенсії відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
18 квітня 2014 року управлінням Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області прийнято рішення №9 у вигляді протоколу, яким відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії на підставі частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.8-10).
Рішення мотивовано тим, що згідно уточнюючих довідок підземний стаж роботи ОСОБА_1 на пільгових умовах, який дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" склав 21 рік 7 місяців 10 днів. Період роботи позивача з 01.07.1994 року по 19.05.1997 року, з 21.05.1997 року по 30.11.1998 року не може бути зараховано до пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки позивач знаходився в шахті менше 50% робочого часу.
Правомірність дій відповідача щодо не зарахування періодів роботи позивача з 01.07.1994 року по 19.05.1997 року, з 21.05.1997 року по 30.11.1998 року до пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
На виконання вимог частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 31 березня 1994 року № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років».
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року №110, встановлено, що у графі 3 трудової книжки «Відомості про роботу» пишеться: «прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».
Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи та не потребує додаткових відомостей у разі наявності відповідних записів у ній, визначених пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року №110.
Враховуючи те, що в трудовій книжці позивача відсутні відомості щодо характеру виконуваної ним роботи; розділу, підрозділу, пункту найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи та відсутність відомостей щодо зайняті позивача повного робочого дня на підземних роботах, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність дій відповідача щодо витребування з підприємства уточнюючої довідки для підтвердження спеціального трудового стажу позивача.
Як вбачається з довідки від 10.04.2014 року виданої ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював у період з 29.06.1987 року по 24.06.1991 року повний робочий день на ВСП «Шахтоуправління Першотравенське «ДТЕК Павлоградвугілля» на посаді підземний електрослюсар, що передбачено списком №1 Постанови органів влади СРСР від 26.01.1991 року № 10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове забезпечення». У період з 13.05.1992 року по 30.06.1994 року позивач працював повний робочий день на шахті «Степная» на посаді підземний електрослюсар, що передбачено списком №1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». У період з 01.07.1994 року по 30.11.1998 року позивач працював повний робочий день на шахті «Степная» на посаді підземний електрослюсар, що передбачено списком №1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», менше 50 % робочого часу знаходився в шахті. З 01.12.1998 року по теперішній час позивач працює повний робочий день на шахті «Степная» на посаді підземний електрослюсар, що передбачено списком №1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 26 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (а.с.36).
Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії у відповідності до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідач виходив з того, що ОСОБА_1 у період його роботи з 01.07.1994 року по 30.11.1998 року знаходився менше ніж 50% робочого часу у шкідливих умовах праці.
Так, пунктом 2 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умова затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 року, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Тобто, даною нормою передбачено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт не менше 80 відсотків робочого часу в умовах, передбачених відповідними списками, а саме виконання робіт працівником у шкідливих умовах праці.
В даному випадку посада, яку займав позивач у період з 01.07.1994 року по 30.11.1998 року, а саме - підземний електрослюсар передбачає собою зайнятість повного робочого дня саме на підземних роботах, тобто безпосередньо на дільниці стаціонарного обладнання в шахті.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач у спірний період працюючи електрослюсарем підземним на дільниці стаціонарного обладнання, знаходився менше ніж 50% робочого часу в шкідливих умовах праці, що підтверджується даними табельного обліку (табель спусків - підйому в шахту).
При цьому, посилання ОСОБА_1 в доводах апеляційної скарги на порушення роботодавцем ведення журналу обліку не може бути підставою для зарахування позивачу спірного періоду роботи до пільгового стажу для призначення пенсії на підставі ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а може бути лише підставою для притягнення осіб, відповідальних за ведення цього журналу до відповідальності.
Враховуючи те, що період роботи позивача з 01.07.1994 року по 19.05.1997 року, з 21.05.1997 року по 30.11.1998 року не може бути зараховано до пільгового стажу для призначення пенсії відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки позивач знаходився в шахті менше 50% робочого часу підстав для призначення йому пенсії у відповідності до ч.1 ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2014 року у справі №188/1051/14-а (2-а/188/40/2014) - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлений 23 січня 2014 року.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко