20 січня 2015 рокусправа № 336-6179-14а (2а-336-147-14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2014 р. по справі №336-6179-14а (2а-336-147-14) за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії ,-
У серпні 2014 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати, на які справлялись страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця з 23.11.2009 р. з урахуванням у складі заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з моменту її призначення в редакції Закону України «Про державну службу» що діяла на момент призначення з розрахунку пенсії у розмірі 80% від суми заробітку з якого призначається пенсія та сплатити різницю між отриманими сумами пенсії з 01.02.2014 р.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2014 р. позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо неврахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця з урахуванням у складі заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, відповідно до довідки Запорізького обласного військового комісаріату від 30.07.2014 р. №270, починаючи з 01.07.2014 року, з врахуванням раніше здійснених виплат. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позов них вимог відмовити в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя та отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу».
Як вбачається з матеріалів справи, 24 липня 2014 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя із заявою про перерахунок та виплату пенсії державного службовця з урахуванням в складових заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань і сум індексації заробітної плати, з яких справлялись страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя листом від 28.07.2014 року № 346/Б-1 повідомило позивача, що законних підстав для перерахунку пенсії з урахуванням у складі заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань та сум індексації немає. Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати входять до складу заробітної плати державних службовців.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95ВР "Про оплату праці" (далі Закон №108/95-ВР ) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Таким чином, враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація входить до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон № 1788-XII ) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування включаються до складу заробітної плати державного службовця при обчисленні розміру його пенсії, оскільки перевага має надаватись не положенням Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, в даному випадку - статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При цьому, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції зобов'язав управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця з урахуванням у складі заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, відповідно до довідки Запорізького обласного військового комісаріату від 30.07.2014 р. №270.
Проте, судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 за перерахунком пенсії на підставі довідки від 30.07.2014 р. №270 до органу Пенсійного фонду не зверталась.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Крім, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині за період з 02.07.2009 року по 31.12.2013 року, не вірно застосував норми процесуального права.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Виходячи з матеріалів справи вбачається, що позивач не навела поважних причин пропуску строку.
Враховуючи, що позивач мала відомості про розмір своєї пенсії під час кожного щомісячного отримання пенсії, то поважні причини пропуску звернення до суду за висновком суду відсутні, тому наслідки пропуску строку звернення до суду підлягають застосуванню.
За таких обставин, у зв'язку зі зверненням позивача до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про перерахунок пенсії державного службовця з урахуванням в складових заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань і сум індексації заробітної плати у липні 2014 року, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне позовні вимоги позивача за період з 02.07.2009 року по 31.12.2013 року залишити без розгляду.
Отже, враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 198, 202,203, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя - задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2014 р. - скасувати.
Позовні вимоги за період з 02.07.2009 року по 31.12.2013 року залишити без розгляду.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим