22 січня 2015 рокусправа № 184/1720/14-а(2-а/184/22/14)
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.
при секретарі: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2014 року по справі № 184/1720/14-а (2-а/184/22/14) за позовом ОСОБА_1 до Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області про визнання незаконними та скасування пунктів рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
У травні 2014 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Орджонікідзевської міської ради (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати пункти 1 та 2 рішення 35 сесії Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області 6 скликання від 26 листопада 2013 року № 37 «Про заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_1», зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.09.2013 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для укладення з Орджонікідзевською міською радою договору оренди земельної ділянки орієнтовною площею 37 кв.м для обслуговування території існуючого індивідуального гаражу АДРЕСА_1 та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.
Постановою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 07.08.2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом зазначалось, що відповідачем протиправно відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки позивач просив прийняти рішення про оренду земельної ділянки, на якій розташований гараж, яким він користується. Апелянт вказував, що Орджонікідзевська міська рада не дотрималась процедури розгляду заяви про надання в оренду земельної ділянки.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що земельна ділянка, дозвіл на отримання оренди якої просив надати позивач зайнята гаражем, який не перебуває у його власності. Позивачем не доведено наявність у нього права власності на нерухоме майно, що знаходиться на земельній ділянці, до заяви, на яку відповідачем дано відмову, не додано необхідних графічних матеріалів, на яких зазначене бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.
Матеріалами справи встановлено, що 20.09.2013 року ОСОБА_1 було подано до Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області заяву про надання в оренду земельної ділянки для обслуговування індивідуального гаражу в межах норм, визначених Земельним кодексом України, із земель комунальної власності. До заяви було подано лише копію паспорта.
Рішенням № 37 від 26.11.2013 року «Про заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_1» відмовлено ОСОБА_1.у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.
З протоколу засідання сесії міської ради вбачається, що підставою для відмови є наявність неврегульованого права власності на гараж, який знаходиться на вказаній земельній ділянці.
В матеріалах справи наявний акт обстеження земельної ділянки від 10.07.2013 року, яким зафіксовано, що земельна ділянка, на якій розташована самовільно зведена будівля, фактично використовується ОСОБА_1 без наявності правовстановлюючих документів.
Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 12.12.2012 року та ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.02.2013 року у справі № 428/3268/12 було відмовлено ОСОБА_1 у встановленні права власності на самовільно збудований гараж АДРЕСА_1 та відмовлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у встановленні факту володіння вищевказаним гаражем на праві власності, у встановленні гаража об'єктом спільної сумісної власності подружжя та в усуненні перешкод у користуванні гаражем. Вказані судові рішення набрали законної сили 20.02.2013 року, тобто на момент звернення позивача із заявою 20.09.2013 року, про надання в оренду земельної ділянки для обслуговування гаражу, останній не належав йому на праві власності.
Матеріалами справи встановлено, що позивач не звертався до Орджонікідзевської міської ради із заявою про надання йому у користування земельної ділянки у загальному порядку згідно чинного земельного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з ч. 3 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-3, 6 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» , право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Отже, земельне законодавство пов'язує користування земельною ділянкою, яка не є вільною з правом власності на будівлю, споруду, яка знаходиться на цій земельній ділянці. Матеріалами справи встановлено, що позивач звертався до міської ради про надання йому в користування на правах оренди земельної ділянки для обслуговування гаражу, який йому не належить на праві власності, що встановлено судоми рішеннями. За таких обставин, колегія суддів вважає, що міська рада діяла згідно чинного законодавства, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2014 року по справі № 184/1720/14-а (2-а/184/22/14) - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Т.С. Прокопчук