Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"22" січня 2015 р. Справа № 911/2425/13
Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Саванчук С.О., судді: Карпечкін Т.П., Скутельник П.Ф., розглянувши заяву відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби від 19.12.2014 № 14-0-45843202/2 про роз'яснення змісту виконавчого документа у справі № 911/2425/13
за позовом TML Investment, s.r.o.,
Чеська Республіка, Нове Місто, В Целніці 1028/10, 110 00 Прага 1
(адреса для листування: 02125, м. Київ-125, а/с 70)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод",
09232, Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Кузьминці, вул.Червоноармійська, 57
03022, м. Київ, вул. Васильківська, 34
про стягнення 11 710 564,49 євро та зобов'язання вчинення дій
за участю представників:
позивача - не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
відповідача - не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
відділу ДВС - не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
обставини справи:
Рішенням господарського суду Київської області від 06.09.2013 у справі № 911/2425/13 за позовом TML Investment, s.r.o. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" про стягнення 11 710 564,49 євро та зобов'язання вчинення дій, позов задоволено частково та стягнено з відповідача 9 365 000 євро 00 євроцентів основного боргу, що еквівалентно 100 349 870 грн. 84 коп., 2 345 564 євро 49 євроцентів позичкових процентів, що еквівалентно 25 133 699 грн. 27 коп. та 68 820 грн. 00 коп. судового збору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2013 апеляційну скаргу Банку "Чеська експортні банка, а.с." на рішення господарського суду Київської області від 06.09.2013 прийнято до провадження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Банку "Чеська експортні банка, а.с." на рішення господарського суду Київської області від 06.09.2013 у справі № 911/2425/13 припинено.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2014 касаційну скаргу Банку "Чеська експортні банка, а.с." залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 у справі № 911/2425/13 - без змін.
23.06.2014 видано наказ на виконання рішення господарського суду Київської області від 06.09.2013 у справі 911/2425/13.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 29298/14 від 29.12.2014) надійшла заява відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби від 19.12.2014 № 14-0-45843202/2 про роз'яснення змісту виконавчого документа у справі № 911/2425/13.
Відповідно до резолюції голови господарського суду Київської області заяву від 19.12.2014 № 14-0-45843202/2 про роз'яснення змісту виконавчого документа у справі № 911/2425/13 передано судді Саванчук С.О. для розгляду після відпустки.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.01.2015 прийнято заяву до розгляду, розгляд заяви призначено на 21.01.2015.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 7/15 від 21.01.2015) позивачем подано клопотання про відкладення розгляду заяви у зв'язку з неможливістю забезпечити участі представника у судовому засіданні.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 1283/15 від 21.01.2015) відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду заяви у зв'язку з неможливістю забезпечити участі представника у судовому засіданні.
Крім того, у прохальній частині заяви відділу ДВС про роз'яснення змісту виконавчого документу міститься клопотання про розгляд даної заяви без участі державного виконавця.
У судове засідання 22.01.2015 представники сторін та відділу ДВС не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 89 Господарського процесуального кодексу України, заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.
Враховуючи обмежений строк розгляду заяви про роз'яснення рішення суду, наявність у матеріалах справи клопотання заявника про розгляд заяви без участі його представника, належне повідомлення сторін про час та місце судового засідання, не доведення сторонами наявності поважних причин для відкладення розгляду заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань сторін та відкладення розгляду заяви.
При цьому, судом також враховано, що відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають до господарського суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені цих юридичних осіб. Отже, сторона у справі може обрати для представлення своїх інтересів у судовому засіданні того представника, який має змогу бути у ньому присутнім.
Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України, роз'яснюючи рішення, господарський суд не вправі змінювати його зміст, тобто, не має права змінювати відомостей, що викладені в рішенні, відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України. Отже, у вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення рішення, слід виходити з приписів статті 84 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту рішення.
Частинами 2, 3 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі якщо зміст виконавчого документа є незрозумілим, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення змісту цього документа. Суд або орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і у разі необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту документа, не змінюючи їх редакції.
Крім того, вирішуючи питання про роз'яснення, судом враховано правову позицію, що викладено у пункті 18. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 „Про судове рішення", де передбачено, що здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Виходячи з викладеного, роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі без зміни його змісту, підставою для надання судом роз'яснення є незрозумілість резолютивної частини рішення.
Як вбачаться із заяви від 19.12.2014 № 14-0-45843202/2, відділ ДВС вимагає роз'яснити зміст виконавчого документа - наказу господарського суду Київської області від 23.06.2014 у справі № 911/2425/13 щодо суми, яка підлягає стягненню з боржника у національній валюті України та роз'яснити, чи будуть вважатися такими, що виконані у повному обсязі вимоги виконавчого документа, у разі добровільної сплати боржником на користь стягувача боргу за судовим наказом від 23.06.2014 у справі № 911/2425/13 в межах суми 125 483 570,11 грн.
З огляду на вказане, колегією суддів враховано таке.
Згідно з статтею 192 Цивільного кодексу України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини 1 та 3 статті 533 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 №15-93, валютні операції - операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України.
Відповідно до Договору позики від 15.12.2006, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 08.01.2009 № 3, стягнення заборгованості за яким є предметом розгляду даної справи, сума зобов'язання за Договором складає 10 000 000,00 євро.
Пунктом 4.2. Договору позики встановлено, що зобов'язання позикодавця надати будь-яку позику залежить від задоволення додаткових попереднім умов стосовно того, що як на дату заяви на використання, так і на дату використання цієї позики сума в євро підлягає сплаті лише в євро.
Відтак, з урахуванням вимог законодавства, судом прийнято рішення у спорі, пов'язаному із здійсненням валютних операцій про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті.
При цьому, законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях.
Проте, якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також, і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України), то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, може задовольнити будь-яке з таких клопотань, з урахуванням правової позиції, що викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 29.06.2010 № 01-08/369.
Гривневий еквівалент суми заборгованості в іноземній валюті, що зазначений у резолютивній частині рішення господарського суду Київської області від 06.09.2013 у справі № 911/2425/13, визначений позивачем у прохальній частині позовної заяві, а, отже, зазначений у резолютивній частині рішення суду.
При цьому, гривневий еквівалент євро, що зазначений у резолютивній частині рішення, не змінює суті рішення в частині стягнення заборгованості в іноземній валюті, а відображає гривневий еквівалент заборгованості на дату подання позову - 20.06.2013.
Отже, рішенням господарського суду Київського області від 06.09.2013 у справі № 911/2425/13 стягнуто з відповідача на користь позивача 9 365 000,00 євро основного боргу, 2 345 564,49 євро позичкових процентів та 68 820,00 гривень судового збору, що, відповідно, відображено у судовому наказі на виконання вказаного рішення.
Відповідно до частини 3 статті 53 Закону України «Про виконавче провадження», у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.
Відтак, зважаючи на зміст заяви відділу ДВС про роз'яснення рішення, питання, які поставлені відділом ДВС за своєю суттю - це роз'яснення порядку проведення виконавчих дій державною виконавчою службою, а питань про те, розуміння яких частин рішення суду викликає труднощі у відділу ДВС, заява не містить.
Порядок виконання рішення суду регулюється Законом України "Про виконавче провадження", тому питання, в якому порядку вчинювати виконавчі дії, вирішуються державним виконавцем самостійно. Положеннями частини 4 статті 83 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що забороняється втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом.
При вирішенні питання про роз'яснення рішення суду, судом враховано правову позицію, що викладено у пункті 17. постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про судове рішення" від 23.03.2012 № 6.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що до повноважень господарського суду при роз'ясненні судових рішень не віднесено роз'яснення державній виконавчій службі положень чинного законодавства та визначення порядку та умов здійснення виконавчого провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби від 19.12.2014 № 14-0-45843202/2 про роз'яснення змісту виконавчого документа суду у справі № 911/2425/13.
Керуючись статями 86, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ухвалив:
У задоволенні заяви відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби від 19.12.2014 № 14-0-45843202/2 про роз'яснення змісту виконавчого документа у справі № 911/2425/13 відмовити.
Головуючий суддя С.О. Саванчук
Суддя Т.П. Карпечкін
Суддя П.Ф. Скутельник