Головуючий у 1 інстанції - Козаченко А.В.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
20 січня 2015 року справа №805/6054/14
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Білак С.В.,
Сухарька
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Відділу Державної виконавчої служби Селідівського міського управління юстиції Донецької області та зацікавленої особи - ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року у справі №805/6054/14 (суддя 1-ої інстанції - Козаченко А.В.) за позовом ОСОБА_4 до Відділу Державної виконавчої служби Селідівського міського управління юстиції Донецької області про визнання рішення неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відділу Державної виконавчої служби Селідівського міського управління юстиції Донецької області про визнання протиправною постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25 грудня 2013 року, якою було накладено арешт на Ѕ частини будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25 грудня 2013 року, з якою було накладено арешт на Ѕ частину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання надіслати до реєстраційної служби Селидівського міського управління юстиції рішення та заяву про проведення державної реєстрації припинення обтяжень речових прав на Ѕ частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року адміністративний позов задоволено, внаслідок чого, визнано протиправною постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25 грудня 2013 року, якою було накладено арешт на Ѕ частини будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 25 грудня 2013 року, з якою було накладено арешт на Ѕ частину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано Відділу Державної виконавчої служби Селідівського міського управління юстиції Донецької області надіслати до реєстраційної служби Селидівського міського управління юстиції рішення та заяву про проведення державної реєстрації припинення обтяжень речових прав на Ѕ частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі зацікавлена особа ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. ОСОБА_3 вважає, що заявлені позивачем вимоги є приватноправовими, а тому даний спір не відноситься до компетенції адміністративного суду.
В апеляційній скарзі Відділ Державної виконавчої служби Селідівського міського управління юстиції Донецької області просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження по адміністративній справі закрити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначив, що спірна постанова була прийнята ним у відповідності до вимог ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» і виключно з метою реального виконання судового рішення. Відповідач також зазначив, що даний спір не відноситься до компетенції адміністративного суду, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Позивач листом від 16.01.2015р. проти апеляційних скарг заперечував та просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що на виконанні у відповідача знаходився виконавчий лист №2/242/1204/13, виданий 27.11.2013р. Селидівським міським судом, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 борг у розмірі 124000 грн.
Постановою відповідача від 25.12.2013р. встановлено, що боржник ОСОБА_5 на праві сумісної власності має 1/2 частину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та накладено арешт на 1/2 частину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належить боржнику ОСОБА_5.
Вказане обтяження було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, про що свідчить відповідний витяг від 25.12.2013р.
Відповідно довідки Селидівського БТІ від 03.02.2014р. №67 спірний будинок числиться за позивачем.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.05.2014р., спірний будинок належить позивачу, розмір частки 1.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначено ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», згідно частини 1 якої звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
За приписами частини 6 цієї статті стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Тобто, чинним законодавством визначений певний порядок звернення стягнення на частку майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, а саме частка такого майна визначається безпосередньо судом. Державний виконавець не наділений повноваженнями щодо самостійного визначення частки майна боржника , яким він володіє спільно з іншими особами.
Відповідачем не надано доказів щодо наявності судового рішення про виділення ОСОБА_5, як одному з подружжя, із сумісної власності 1/2 частини будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Як вбачається з матеріалів справи, після винесення відповідачем 25.12.2013р. спірної постанови про арешт майна боржника, ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 11.04.2014р. по справі №6/242/58/14 задоволено клопотання Державної виконавчої служби Селідівського міського управління юстиції Донецької області та визначено, що ОСОБА_5, як одному з подружжя, належить на праві власності 1/2 частина будинку, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1.
Однак, ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 22.05.2014р.№ 242/1136/14-ц вищевказану ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 11.04.2014р. скасовано та справу направлено на новий розгляд.
З урахування викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що постанова відповідача від 25.12.2013р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, є такою, що винесена передчасно, без належного правового підґрунтя, а тому правомірно задоволено позов.
Доводи апеляційних скарг про те, що заявлені позивачем вимоги є приватноправовими, а тому даний спір не відноситься до компетенції адміністративного суду, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, колегією суддів не прийнято до уваги виходячи з наступного.
Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За приписами частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не є учасником спірного виконавчого провадження та не залучалась до проведення виконавчих дій. Предметом позову по цій справі є протиправність дій державного виконавця щодо винесення постанови про арешт майна боржника за відсутністю відповідного судового рішення про виділення ОСОБА_5, як одному з подружжя, із сумісної власності 1/2 частини будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Тобто, підставою для заявленого позову стало порушення відповідачем встановленого порядку звернення стягнення на майно боржника. Даний спір не пов'язаний з визнанням права власності на арештоване майно, а тому зазначені вимоги не є приватноправовими.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що даний спір є публічно-правовим, а тому відсутні правові підстави для закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 24, 99-100, 160, 167, 184, 195, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Відділу Державної виконавчої служби Селідівського міського управління юстиції Донецької області та зацікавленої особи - ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року у справі №805/6054/14 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року у справі №805/6054/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: С.В.Білак
М.Г. Сухарьок