14 січня 2015 рокусправа № 320/4281/14-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.
за участю секретаря: Лащенка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Мелітопольського міськрайонного суду м. Запоріжжя від 21 липня 2014 року по справі № 320/4281/14-а
за позовом ОСОБА_1
до про Управління Пенсійного фонду України в Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Мелітопольського міськрайонного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області (далі по тексту - відповідач), в якому просила визнати незаконними дії відповідача, щодо відмови провести перерахунок її пенсії з урахуванням сум виплаченої їй матеріальної допомоги, компенсації відпустки та індексації, відображених у довідці №13/11 від 18.04.2014 року; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної їй пенсії державного службовця з 18.04.2014 року з урахуванням сум виплаченої їй матеріальної допомоги, компенсації відпустки та індексації, відображених у даній довідці, з урахуванням відсотка розрахунку пенсії від заробітку на момент призначення пенсії (80%) відповідно до Закону України «Про державну службу» та виплатити недоплачену суму пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. (а.с.2-3)
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 липня 2014 року у справі № 320/4281/14-а в задоволені адміністративного позову - відмовлено. (Суддя -Купавська Н.М.) (а.с.30-31)
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 21 липня 2014 року у справі № 320/4281/14-а та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. (а.с.34-35)
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітної плати для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто відмовляючи, у задоволені позову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, чим позбавив позивача права на перерахунок пенсії відповідно до діючого законодавства.
09 грудня 2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх. № 61776/14 та № 61779/14 надійшли заяви ОСОБА_1 та управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі відповідно, про розгляд справи без участі останніх.
Сторони по справі про час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку, до судового засідання не прибули, про причини неявки суду не сповістили.
За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутністю сторін по справі.
В судовому засіданні, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги позивача по справі та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.04.2014 року позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі із заявою про призначення пенсії державного службовця.(а.с.8)
Відповідно до листа відповідача № 3130/07 від 30.04.2014 року ОСОБА_1 повідомлено, що їй з 18.04.2014 року призначено (перераховано) пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням страхового стажу 39 років 6 місяців 15 днів, в тому числі за 31 рік 10 місяців держслужби. Разом з тим, останній було відмовлено у перерахунку пенсії з урахуванням сум виплаченої їй матеріальної допомоги, компенсації відпустки, винагороди державного службовця та індексації у зв'язку з відсутністю правових підстав для цього. (а.с.9)
З матеріалів справи вбачається, а саме з розпорядження відповідача № 818970 від 24.04.2014 року, що позивача було переведено з одного виду пенсії на пенсію за віком державного службовця, виплату пенсії за віком державного службовця припинено по шифру 101. (а.с. 10)
Крім того, судом встановлено, що позивач продовжує працювати в управлінні пенсійного фонду України в м. Мелітополі на посаді начальника управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі.
З огляду на викладене, позивач є державним службовцем, який продовжує працювати в державних органах на посаді державного службовця.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегулюванні Законами України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про державну службу».
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Статтею 37 Закону України «Про державну службу» передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Статтею 37-1 вказаного Закону передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Саме на Кабінет Міністрів України покладається регулювання питань оплати праці державних службовців, встановлення розмірів посадових окладів, надбавок, доплат, матеріальної допомоги.
Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця встановлено постановами Кабінету Міністрів від 31 травня 2000 року № 865 та від 23 квітня 2003 року № 581.
За правилами ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами (частина третя статті 45 цього Закону).
За таких обставин, колегія суддів до висновку, що твердження позивача про порушення управлінням Пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі її права на перерахунок пенсії, а також Закону України «Про державну службу» є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеними обставинами.
Колегія суддів, з огляду на зазначене погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що у позивача права на перерахунок пенсії державного службовця не виникло, оскільки остання продовжує працювати державним службовцем та отримує пенсію за віком і її право не порушено та не потребує захисту.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 21 липня 2014 року необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду м. Запоріжжя від 21 липня 2014 року по справі № 320/4281/14-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено - 19 січня 2015 року.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: Л.М. Нагорна
Суддя: О.В. Юхименко