15 січня 2015 рокусправа № 0870/9577/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.
суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.
за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Вільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі № 0870/9577/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальностю «Агропроінвест 08» до Вільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби ( з урахуванням зміни позовних вимог) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000732303 від 21.08.2012р. у частині зменшення суми бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 4 206 212,36 грн., та нарахування штрафних санкцій у розмірі 2 103 106,18 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками відповідача та рішенням про зменшення бюджетного відшкодування у зв'язку із наявністю розбіжностей з контрагентами за податковою звітністю та неможливістю підтвердження господарських операцій, оскільки невиконання контрагентом своїх податкових обов'язків чи відсутність висновків зустрічних перевірок не позбавляють позивача права формувати податковий кредит. Щодо визначення правочинів нікчемними, позивач зазначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Таким чином позивач правомірно, на підставі норм чинного законодавства здійснював декларування податкового кредиту в перевіряємому періоді.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2014р. позов задоволено.
Відповідачем на вказане рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Скарга обґрунтована тим, що порушення встановлені та відображені у акті перевірки щодо формування податкового кредиту та завищення від'ємного значення, а у ході розгляду справи вважають не спростовані.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем в період з 26.07.2012 по 08.08.2012 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за період з 01.06.2010 по 30.06.2011, за результатами якої складено Акт від 18.08.2012 № 339/22/35834331.
Перевіркою встановлено порушення позивачем: п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2010року на 247 875 грн., за липень 2010 року на 27 829 грн., за вересень 2010 року на 664 481 грн., за жовтень 2010 року на 691 573 грн., за листопад 2010 року на 504 417 грн., за грудень 2010 року на 319 166 грн.; на порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року на 163 233 грн., за лютий 2011 року на 680 009 грн., за березень 2011 року на 1 040 грн., за квітень 2011 року на 123 106 грн., за травень 2011 року на 530 961 грн., за червень 2011 року на 252 640 грн.
Висновки перевірки ґрунтуються на наявності розбіжностей податкової звітності контрагентами позивача та звітністю позивача, відсутністю реальності господарських операцій та визначення деяких правочинів нікчемними.
За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 21.08.2012 № 0000732303.
Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення, регламентований п.7.4, 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Щодо правосуб'єктності контрагентів позивача, відповідачем сумнівів не зазначено.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач за перевіряє мий період мав господарські відносини з наступними контрагентами: ТОВ «Пролог Буд Сервіс», ТОВ «Стальконструкція-103», Головним управлінням Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Запорізькій області, ПП «Транспромліс», СП «Вільнянська дільниця водовідведення КП «Облводоканал» ЗОР, ПП «ЕЦ «Промбудмонтаж», Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області,
ТОВ «Південний електроремонтний заво», ВАТ «Завод ім. Фрунзе», ТОВ «Український сертифікаційний центр», ТОВ «Інком Плюс», ТОВ «Майно-Сервіс», ПП «Кліма Тек», ПП «Фотоком», ТОВ «ТРП «АЗИМУТ», ТОВ «АПГК «Дніпровська», Державно-корпоративним проектно-вишукувальним інститутом «ДніпроАгроПроект», ТОВ «Три Тон», ТОВ «Грейфілд Трейд», БМК «Рассвет», Запорізькою торгово-промисловою палатою, КП «ГТК «Придеснянський Чернігівської області Ради», ПП «Алекс і Алекс БМГ», ПП «Інтерпроект-Інжиніринг», ТОВ «Моноліт-89», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Лабор-Технік», ТОВ «Магирус», ТОВ «Технопласт», ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», Філія «Відділення ПАТ Проминвестбанк в м. Запоріжжя», ТОВ «Електртехмаш», ПП «Ріверстрой», ТОВ «Південна Промислова Компанія», ТОВ «Компрессор Інтернешнл», ТОВ «Стальконтструкція-124», ТОВ «Лєкі-Агро», ПП «Термдистилляція», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Вісмут», ВАТ «Проектний інститут «Запорізький промбудпроект», ПП «Запорізький АСТ «Космос», ТОВ «СТ Транс», СФГ «Анна», ТОВ «Запоріжметгруп», ТОВ «Агротрейд», ТОВ «Укрпромвентеляція», ТОВ «Агро світ 2000», ТОВ «Техенергохім», ТОВ «НВО «Інженер».
Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинними документами та документами податкової звітності: договори, додаткові угоди, видаткові накладні, рахунки, акти, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, тощо (Том 1 - Т12). Факт оплати товару, робіт (послуг) відповідачем не спростовується.
Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ІКАР», за результатами перевірки відповідачем зменшено податковий кредит на 117,64 грн. по таким господарським операціям, відповідно оскарженого рішення, позивачем зменшено розмір позовних вимог саме на цю суму.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням дослідження всіх доказів у справі, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що правомірного формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з контрагентами, а висновки зроблено на підставі первинних документів та відповідно до норм чинного законодавства.
Нормами податкового законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, не передбачено такої підстави для визначення податкових зобов'язань (зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та зменшення бюджетного відшкодування), як недодержання контрагентами платника податків (позивача) норм податкового законодавства.
Крім того, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на формування податкового кредиту та відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем обґрунтовано сформовано податковий кредит за наслідками взаємовідносин з контрагентами.
Також є вірним висновки суду першої інстанції стосовно твердження відповідача про нікчемність правочинів, відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, оскільки правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідних доказів нікчемності правочинів по господарським операціям в межах яких зменшено податковий кредит позивачу, суду не надано.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Вільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі № 0870/9577/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальностю «Агропроінвест 08» до Вільнянської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 20 січня 2015року.
Головуючий: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак
Суддя: Н.П. Баранник