Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
20 січня 2015 р. №820/20323/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тітова О.М.,
при секретарі судового засідання - Костіної А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "МЕГАБАНК" до Відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції Харківської області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД" про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, -
Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції про арешт майна товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД" від 27.11.2013 року за виконавчим провадженням № 35200828 в частині накладення арешту на наступне майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 33817183): комплекс будівель СТФ, загальною площею 13021,00 кв.м., реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 20177158, що розташований за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Кірова, будинок 105; будівля зерносховища, загальною площею 1326,4 кв.м., реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 14986048, що розташована за адресою: Харківська область. Золочівський район, смт. Золочів, вул. Кірова, будинок 105а.
- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції звільнити з-під арешту нерухоме майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 33817183), а саме: комплекс будівель СТФ, загальною площею 13021,00 кв.м., реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 20177158, що розташований за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Кірова, будинок 105; будівля зерносховища, загальною площею 1326,4 кв.м., реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 14986048, що розташована за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Кірова, будинок 105а.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 12.03.2014 року у цивільній справі №619/274/14-ц, залишеним в силі ухвалою апеляційного суду Харківської області від 17.06.2014 року, було задоволено позов ПАТ "Мегабанк", до, зокрема, ТОВ "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД", та стягнуто на користь ПАТ "МЕГАБАНК" солідарно заборгованість по сплаті штрафів за кредитним договором № 20-16в/2012 від 30.10.2012 р. станом 14.02.2014 р. в розмірі 4 745 147,12 грн. та звернено стягнення на іпотечне майно, що належить ТОВ "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД". Позивач вважає, що звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя, який має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки. Проте, оскаржуваним рішенням було накладено арешт на все майно, що належить ТОВ "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД". Позивач вважає, що право іпотеки у нього виникло раніше аніж накладено відповідний арешт за судовим рішенням про стягнення з боржника коштів, а тому, на думку позивача, оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині накладення арешту на заставлене майно, щодо якого звернено стягнення, та вказане майно підлягає звільненню з-під арешту за рішенням суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причин неприбуття до суду не повідомив, заперечень не надав.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи. У відповідності до ст. 35 КАС України третя особа є належно повідомленою про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд. У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Таким чином, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 27.11.2013 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції Стадніченко Т.О. було винесено постанову про накладення арешту майна боржника (ТОВ "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД") та оголошено заборону на його відчуження за виконавчим провадженням № 35200828, копія якої приєднана до матеріалів справи.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Частиною 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Перед проведенням опису та арешту майна боржника, державний виконавець повинен пересвідчитись у належності права власності на майно боржника не порушуючи конституційні права та свободи інших осіб.
Згідно з ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно з частиною першою статті 574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до частини першої статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
За змістом статті 3 Закону України "Про іпотеку":
- іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду;
- іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору;
- у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки;
- якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки;
- пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки;
- зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що іпотека, будучи різновидом застави, як правовий інститут виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов'язання, тобто спрямована на те, щоб гарантувати кредитору-іпотекодержателю право на задоволення своїх вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами (в договорі іпотеки) нерухомого майна за наявності у боржника заборгованості перед кредитором.
Згідно із статтею 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Отже, звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя, який має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.12.2012 року між ТОВ "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД" (іпотекодавець) та ПАТ "Мегабанк" (іпотекодержатель), було укладено іпотечний договір нерухомого майна № 20-16в/2012-з-4, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №853, відповідно до умов якого договір забезпечує виконання ТОВ "Козіївське" (боржник) зобов'язання за кредитним договором № 20-16в/2012 від 30.10.2012 року та за будь-якими додатковими угодами до нього, укладеним між заставодержателем та боржником, за умовами якого заставодержателем було надано боржнику кредит у розмірі 1100000,00 дол. США строком з 30.10.2012 року до 29.10.2013 року, зі сплатою 12% річних (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору предметом іпотеки є нерухоме майно:
- комплекс будівель СТФ, загальною площею 13021,00 кв.м., реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 20177158, що розташований за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Кірова, будинок 105;
- будівля зерносховища, загальною площею 1326,4 кв.м., реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 14986048, що розташована за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Кірова, будинок 105а.
12.03.2014 року Державним реєстратором Реєстраційної служби Золочівського районного управління юстиції Харківської області за № 4948975 (спеціальний розділ) накладено обтяження на нерухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД", обтяжувачем за вказаною забороною якого виступає відповідач, а підставою - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.11.2013 року за виконавчим провадженням № 35200828
Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 12.03.2014 року у цивільній справі №619/274/14-ц, залишеним в силі ухвалою апеляційного суду Харківської області від 17.06.2014 року, було задоволено позов ПАТ "Мегабанк", до, зокрема, ТОВ "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД", та стягнуто на користь ПАТ "МЕГАБАНК" солідарно заборгованість по сплаті штрафів за кредитним договором № 20-16в/2012 від 30.10.2012 р. станом 14.02.2014 р. в розмірі 4 745 147,12 грн. та звернено стягнення на іпотечне майно, що належить ТОВ "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД", із застосуванням процедури передбаченої статтею 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", - продаж ПАТ "Мегабанк", як обтяжувачем, предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Отже, ПАТ "Мегабанк" є іпотекодержателем з вищим пріоритетом, оскільки обтяження вищезазначеного нерухомого майна було зареєстровано раніше ніж накладено арешт на це майно за спірним рішенням. А тому, позивач має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки перед іншими стягувачами, на яке звернено стягнення із застосуванням процедури передбаченої статтею 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови від 27.11.2014 року та оголошення заборони на його відчуження, що перебуває в іпотеці, були порушені права позивача як іпотекодержателя.
В даному випадку, державний виконавець не переконався про наявність будь-яких обтяжень на це майно.
Судом з'ясовано, що на момент вчинення виконавчих дій щодо арешту спірного майна, право іпотеки на визначених законом підставах та в установленому порядку не припинене, договір іпотеки недійсним не визнано.
Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до ч.2 ст.60 Закону України "Про виконавче провадження" у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищевикладеного, оскільки при накладенні арешту за спірним рішенням порушені права позивача як іпотекодержателя, суд дійшов висновку, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.11.2013 року за виконавчим провадженням № 35200828 в частині накладення арешту на вищезазначене майно, що належить ТОВ "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД", є протиправною, а тому підлягає скасуванню. В свою чергу, зазначене нерухоме майно підлягає звільненню з-під арешту, що був накладений протиправною постановою.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -
Публічного акціонерного товариства "МЕГАБАНК" до Відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції Харківської області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД" про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції про арешт майна товариства з обмеженою відповідальністю "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД" від 27.11.2013 року за виконавчим провадженням № 35200828 в частині накладення арешту на наступне майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 33817183): комплекс будівель СТФ, загальною площею 13021,00 кв.м., реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 20177158, що розташований за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Кірова, будинок 105; будівля зерносховища, загальною площею 1326,4 кв.м., реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 14986048, що розташована за адресою: Харківська область. Золочівський район, смт. Золочів, вул. Кірова, будинок 105а.
Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції звільнити з-під арешту нерухоме майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "СІНТАЛ АГРО ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 33817183), а саме: комплекс будівель СТФ, загальною площею 13021,00 кв.м., реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 20177158, що розташований за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Кірова, будинок 105; будівля зерносховища, загальною площею 1326,4 кв.м., реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно 14986048, що розташована за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Кірова, будинок 105а.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Тітов О.М.