ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
в порядку письмового провадження
м. Київ
23 січня 2015 року № 826/15691/14
За позовом ОСОБА_1
до Голови Києво-Святошинського районого суду Київської області ОСОБА_2
про визнання незаконними дій та бездіяльності
Суддя: Кротюк О.В.
Обставини справи:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_3 з позовом до голови Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_2, де просить суд:
1. Стягнути кошти в сумі 3 000 грн. на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_2, як матеріальну шкоду, яку поніс позивач ОСОБА_3, у зв'язку з бездіяльністю відповідача та нехтування ним своїх прямих службових обов'язків, як голови суду.
2. Стягнути 10 000 грн. на користь ОСОБА_3 з відповідача ОСОБА_2, за заподіяну моральну шкоду.
3. Визнати незаконними дії та бездіяльність посадової особи, голови Києво-Святошинського районного суду Київської області - ОСОБА_2, у зв'язку: з неналежною організацією та виконанням п.8 та 15 Рішення Ради суддів України «Про порядок розподілу судових справ у судах загальної юрисдикції» від 30.05.2008 року; недбалим здійсненням контролю за діяльністю апарату суду, а саме своєчасним отриманням та розподілом справ та заяв про забезпечення позову між суддями, що призвело до нехтування прав позивача, щодо розгляду їх належних заяв у день їх надходження; особисте недбале відношення до розгляду (накладання резолюцій) на заяви та скарги, що призводить до несвоєчасного розгляду заяв про забезпечення позову, а також призначення справ до розгляду; відсутність належного контролю, за здійсненням діяльності апарату суду , щодо обліку вхідної кореспонденції та вжиття заходів, щодо здійснення розподілу та призначення справ належним суддям.
Відповідач проти позову заперечив.
В порядку ч.6 ст.128 КАС України ухвалено про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
ОСОБА_3 01.10.2014 року було подано до Києво-Святошинського районного суду заяву про поновлення розгляду справи та забезпечення позову (т.1. а.с. 10).
Згідно листа Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.10.2014 року (т.1 а.с.33) вбачається, що вказане вище клопотання про забезпечення позову 07.10.2014 року розглянуто суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатовим Д.Д. та відмовлено у його задоволенні.
Позивач вважає, що згідно з положеннями статті ч.1 ст. 153 "Цивільного процесуального кодексу України" (№ 1618-IV від 18.03.2004) його заява була розглянута з порушенням вимог закону, оскільки зміст цієї норми встановлює, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Вказане, на думку позивача свідчить про те, що головою Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_2 не здійснено контролю за діяльністю апарату суду та не вжито належних заходів, щодо призначення судді для вчинення процесуальних дій по забезпеченню позову.
Відповідач проти позову заперечив (т.1. а.с. 24).
Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Судом з матеріалів справи встановлено, що заява ОСОБА_3 про поновлення розгляду справи та забезпечення позову від 01 жовтня 2014 року була подана до Києво-Святошинського районного суду Київської області та зареєстрована у журналі вхідної кореспонденції за номером 24415/14-вх (т.1 а.с. 101). Цивільна справа 369/2510 за позовом ОСОБА_3 надійшла до Києво-Святошинського районного суду Київської області 02.10.2014 року (вх.номер 24536/14-вх; т.1 а.с.108). Клопотання позивача про забезпечення позову від 01.10.2014 було передано судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатову Д.Д. 06.10.2014 року, що підтверджується витягом з контрольного журналу № 01-27 за 2014 рік (т.1 а.с. 52, 53).
Згідно положень ст.. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (№ 2453-VI від 07.07.2010, далі - Закон) голова місцевого суду:
1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;
2) визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду;
3) контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить керівникові територіального управління Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;
4) видає на підставі акта про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади відповідний наказ;
5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантних посад у суді в десятиденний строк з дня їх утворення;
6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду;
7) контролює ведення в суді судової статистики, дбає про інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;
8) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду;
8-1) вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів;
9) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Поряд з цим згідно положень ст.149 Закону встановлено, що організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату. Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу, інформує збори суддів про свою діяльність. Керівник апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення. Добір працівників апарату суду здійснюється на конкурсній основі. В апараті суду загальної юрисдикції утворюється канцелярія, яка щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до відповідного суду.
Статтею 11-1 "Цивільного процесуального кодексу України" (№ 1618-IV від 18.03.2004, далі - ЦПК України) встановлено, що у суді функціонує автоматизована система документообігу суду, що забезпечує:
1) об'єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів черговості та рівної кількості справ для кожного судді;
2) надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду справ, у яких вони беруть участь;
3) централізоване зберігання текстів рішень, ухвал суду та інших процесуальних документів;
4) підготовку статистичних даних;
5) реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху;
6) видачу судових рішень та виконавчих листів на підставі наявних в автоматизованій системі документообігу суду даних щодо судового рішення та реєстрації заяви особи, на користь якої воно ухвалено;
7) передачу справ до електронного архіву.
Позовні заяви, скарги, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, у порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, що здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження документів. До автоматизованої системи документообігу суду в обов'язковому порядку вносяться: дата надходження документів, інформація про предмет спору та сторони у справі, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, інформація про рух судових документів, дані про суддю, який розглядав справу, та інші дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.
Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який ураховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішення для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.
Положення про автоматизовану систему документообігу суду затверджено рішенням Ради суддів України 26.11.2010 N 30 (далі - Положення). Вказане зумовлює безпідставність покликань позивача на рішення Ради суддів України від 30.05.2008р.
Автоматичний розподіл справ здійснюється у суді (у судовій палаті) під час їх реєстрації, на підставі внесеної до автоматизованої системи інформації (п.3.1. Положення).
Згідно "Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ" (затверджено наказом Державної судової адміністрації № 173 від 17.12.2013, далі - Інструкція) регламентує порядок роботи з документами з моменту їх надходження чи створення в суді до знищення в установленому порядку або передачі до державної архівної установи.
Положення Інструкції передбачають автоматизовану (електронну) технологію обробки, обліку та контролю документів (справ, матеріалів чи проваджень) за допомогою АСДС та ведення діловодства у паперовій формі (п. 1.2. Інструкції).
Організація діловодства та контроль за додержанням установлених правил роботи з документами у підрозділах апарату суду покладаються на керівників цих підрозділів (п. 1.7. Інструкції).
В апараті суду визначається особа, відповідальна за ведення діловодства (за потреби - в кожному структурному підрозділі суду), яка забезпечує облік і проходження документів у строки, що передбачені чинним законодавством або самим документом; звітує перед керівництвом про стан виконання документів (п. 1.8. Інструкції).
Після вивчення непроцесуального документа керівництвом суду накладається резолюція та передається до служби діловодства (відповідального працівника або відповідного структурного підрозділу) для внесення змісту резолюції до АСДС (п. 4.2. Інструкції).
Аналіз вказаних вище норм в сукупності дає підстави суду дійти висновку, що голова суду не має жодного безпосереднього відношення до питань реєстрації та передачі відповідним суддям документів процесуального характеру, оскільки вказане ані Законом, ані ЦПК України та Інструкцією не передбачено, відповідних обов'язків на нього щодо цього законом не покладено. Так само, з вже зазначених підстав, голова суду не накладає резолюцій на документи процесуального характеру.
А тому покликання позивача щодо недбалого здійснення відповідачем контролю за діяльністю апарату суду відносно руху процесуальних документів є безпідставними та необґрунтованими.
Поряд з цим суд зазначить, що повноваження голови суду у частині, а саме: «…контролює ефективність діяльності апарату суду…» Законом та підзаконними актами не розкрито.
Як вбачається судом з Академічного тлумачного словника української мови (1970- 1980) (адреса в мережі Інтернет: http://sum.in.ua/s/efektyvnyj) слово «ЕФЕКТИВНИЙ» має таке значення: « 1. Який приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект (у 2 знач.). Найбільш ефективним добривом під кукурудзу є гній (Колгоспник України, 1, 1957, 10); Нині вже розроблено ефективний метод заліснення гір... (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 207).
Таким чином, враховуючи в сукупності зміст положень Закону, Інструкції, лексичного навантаження слова «ЕФЕКТИВНИЙ», суд вважає, що такий елемент як «ефективність» має системний характер. Тобто аналіз ефективності, як спосіб реалізації контролю, може бути здійснений на основі, наприклад, відповідного обсягу виконаної роботи та витраченого на це часу. Чим нижче показник витраченого часу на виконання певного однорідного обсягу роботи, тим, відповідно, вище і ефективність.
З огляду на зазначене, питання руху відповідної процесуальної заяви позивача не є тим достатнім елементом, який дозволяє в цілому об'єктивно оцінити ефективність діяльності апарату в цілому з метою здійснення контролю. Поряд з цим, потрібно враховувати, що діяльність, як така, характеризується певними ознаками, зокрема, такими як: тривалість (час) та результат (обсяг). Законодавче встановлення показників на відповідність яких здійснюється оцінка ефективності та реалізації діяльності апарату суду відсутнє.
Окрім того, обставини руху відповідної процесуальної заяви позивача в ракурсі питання діловодства суду не стосується суддів, оскільки завданням суду згідно положень ч.2.ст.1, ст.2, 5 Закону є виключно здійснення правосуддя.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо не виконання відповідачем вимог п.3. ч.1 ст. 24 Закону є безпідставними та необґрунтованим, оскільки не відповідають вимогам Закону та Інструкції.
Зазначене також зумовлює відсутність підстав для задоволення позовних вимог відносно стягнення моральної та матеріальної шкоди.
Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст..186 КАС України.
Суддя О.В. Кротюк