17 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 522/11417/14-а
Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Ільченко Н.А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Шляхтицького О.І., Яковлева Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
23.06.2014р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2014 року позов задоволений; визнано протиправною відмову відповідача щодо переведення позивача на пенсію у зв'язку з втратою годувальника за померлого чоловіка - ОСОБА_2; зобов'язано відповідача перевести позивача на пенсію у зв'язку з втратою годувальника та розрахувати її відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач отримує державну пенсію за віком.
Згідно з свідоцтвом про одруження, позивач 02.03.1966 року одружилась з ОСОБА_2, якій помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.15,16/
Як вбачається з матеріалів справи, чоловік позивача - ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років як працівник льотного складу відповідно до ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
17.02.2014 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси із заявою про переведення її на пенсію, у зв'язку з втратою годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2
12.03.2014 року відповідач листом №85/С-11 відмовив позивачу в переведенні з одного виду пенсії на інший.
Разом з тим, відповідно до ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Згідно п. «а» статті 54 вищевказаного Закону, право на пенсію за вислугу років, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, мають працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Статтею 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Непрацездатними членами сім'ї вважаються також і чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років відповідно до ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В силу положень ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Тобто, для визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлена необхідність застосування середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Згідно з абз.4 ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «зс» - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузі статистики, економіки, соціальної політики і фінансів».
Відтак, при розрахунку середньої заробітної плати під час призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, застосовується показник середньої заробітної плати, який був би застосований годувальнику при переведенні на інший вид пенсії.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність у позивача права на переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись, ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси - залишити без задоволення а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.В. Крусян
Суддя: О.І. Шляхтицький
Суддя: Ю.В. Яковлев