01.02.07р.
Справа № 11/381(14/267(33/201))-06
За позовом колективного малого підприємства фірми "Рось", м. Вишгород Київської області
до приватного підприємства "Консул-К", м. Дніпропетровськ
про стягнення150 000 грн.
та
за зустрічним позовом приватного підприємства "Консул-К", м. Дніпропетровськ
до колективного малого підприємства фірми "Рось", м. Вишгород Київської області
про стягнення 87 082, 16 грн.
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
Від позивача: Литвин А.В., довіреність №003 від 01.12.06р., представник
Від відповідача: Вересова О.В., довіреність від 11.09.06р., представник
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в якому просив стягнути 120 878, 42 грн. збитків. З урахуванням уточнень до позовної заяви від 26.10.04р. позивач збільшив позовні вимоги до 178 478, 42 грн., в т.ч. 150 000 грн. розмір збитків від втрат грошових коштів; 26 576, 70 грн. від сплати комісії банку та відсотків за користування кредитом; 508, 56 грн. збитків за договором застави нерухомого майна (нотаріальне посвідчення); 750, 83 грн. збитки за договором незалежної оцінки нерухомого майна; 642, 33 грн. збитків за договором страхування.
19.12.06р. позивачем надана заява про уточнення позовних вимог де останній просить стягнути з приватного підприємства “Консул-К» м. Дніпропетровськ у якості безпідставно набутого майна грошові кошти в розмірі визначеному як різниця між 150 000 грн. сплаченими у якості авансу та дійсною вартістю фактично переданого останнім обладнання, визначеною судовою товарознавчої експертизи та судом на підставі ч.4 ст. 632 Цивільного кодексу України.
З урахуванням уточнень до позовної заяви від 09.01.07р. позивач просить стягнути на його користь у якості безпідставно набутого майна грошові кошти в розмірі 150 000 грн.
26.01.07р. позивачем подана заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути додатково до заявлених вимог (про стягнення 150 000 грн. безпідставно набутого мана) 186 897, 73 грн. у якості збитків, завданих внаслідок порушення договору від 01.08.03р.
Зазначена вище заява до розгляду не приймається, оскільки під збільшенням позовних вимог (ч.2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абз. 2 пп. 3.7 п.3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. №02-5/287 "Про деякі питання практики застосування ГПК України").
Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося у заяві від 09.01.06р. про уточнення позовних вимог.
Приватне підприємство “Консул-К» звернулось з зустрічним позовом, в якому просить стягнути з колективного малого підприємства фірми “Рось» 87 082, 16 грн. за фактично поставлене обладнання та виконані роботи.
30.01.07р. приватне підприємство “Консул-К» надало заяву про зменшення розміру позовних вимог згідно якої останній просить стягнути з колективного малого підприємства фірми "Рось" 70 957 грн., що складають вартість несплаченого обладнання та 2 310 грн., що складають вартість транспортних послуг по поставці обладнання на колективне мале підприємство фірму "Рось".
Відповідач по первісному позову (приватне підприємство “Консул-К») уточнені 09.01.07р. вимоги колективного малого підприємства фірми "Рось" не визнав, посилаючись на те, що перераховані грошові кошти в сумі 120 000 грн., ним отримано підставно, водночас останній не заперечує проти твердження позивача (по первісному позові) про безпідставність перерахованої суми 30 000 грн.
В запереченнях на зустрічну позовну заяву колективне мале підприємство фірма "Рось" посилається на те, що перелік обладнання для виробництва був погоджений на момент укладення договору;
- залучення до виконання робіт ТОВ ВП "Каскад" не відповідає умовам договору №26 від 01.09.03р.;
- поставлене приватним підприємством “Консул-К» обладнання є неналежної якості;
- транспорті витрати не підтверджені;
- ціна обладнання поставленого приватним підприємством “Консул-К» не може бути визначена на підставі наданих накладних.
У судовому засіданні оголошувалась перерва 05.12.06р. до 19.12.06р., 19.12.06р. до 09.01.07р., 16.01.07р. до 01.02.07р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін по первісному позову, господарський суд, -
01.08.03р. між колективним малим підприємством фірми “Рось» та приватним підприємством “Консул-К» було укладено договір № 26 на виготовлення та постачання обладнання, а також здійснення його монтажу та налагодження у відповідності з технічним завданням, яке є невід'ємною частиною договору.
У відповідності з п.3.2. договору, оплата здійснюється в три етапи: 1 етап - аванс в розмірі 50% від суми договору; 2 етап -40% від суми договору по готовності поставки обладнання та закінчення монтажу лінії зі здачею за актом; 3 етап -10% від суми договору після виконання монтажних та налагоджувальних робіт за договором, запуску лінії та підписання акту здачі-приймання виконаних робіт та гарантійних зобов'язань.
Виконані роботи згідно умов договору замовник приймає за актом приймання-здачі виконаних робіт, підписаним виконавцем (п.4.1.). В разі відмови замовника від приймання робіт сторонами складається акт з переліком необхідних доробок та строків їх виконання (п.4.2.).
Строк виготовлення обладнання -2 місяця з часу отримання виконавцем авансу (1 етап) (п.6.1.).
Строк поставки обладнання 100% - 10.12.03, строк монтажу, наладки обладнання -15 днів після поставки обладнання (п.6.2.).
Строк запуску обладнання -10 днів після монтажу.
На виконання укладеного між сторонами договору № 26 від 01.08.03 відповідач виготовив та поставив, а позивач прийняв обладнання технологічної лінії по виробництву господарського мила згідно з накладними № 230 від 12.11.03, № 238 від 19.11.03, № 243 від 24.11.03, № 275 від 22.12.03, № 40 від 09.03.04 (Том. 1 арк.спр. 23-27), а також накладною № 8 від 20.02.04 (Том 2 арк.спр. 19).
Не зважаючи на відсутність у накладній №8 від 20.02.04р. необхідних реквізитів, матеріали справи містять докази (пояснення сторін, звіт №22 про оцінку вартості обладнання, що належить колективному малому підприємству фірмі "Рось", результати звірки) оцінюючи які в сукупності господарський суд приходить до висновку про те, що зазначені у вказаній накладній складові (вакуумна-випарна двохбарабанна установка - вартістю 34 680 грн., робоча ємкість для каустика вартістю 1 800 грн., транспортер для стружки вартістю 4 240 грн.) фактично отримані колективним малим підприємством фірмою "Рось", а отже їх слід зарахувати у загальну вартість поставленого обладнання, яка складає 190 957 грн.
Платіжними дорученнями № 0826 від 07.10.03 та № 0827 від 09.10.03 колективне мале підприємство фірма "Рось" перерахувало виконавцю 120 000 грн. за обладнання, а платіжним дорученням № Р-1061 від 01.12.03 -30 000 грн. передоплати за монтаж обладнання.
З урахуванням цільового призначення платежів, вказаного в платіжних дорученнях № 0826, 827 позивач сплатив відповідачу аванс за обладнання в сумі 120 000 грн.
Отримане позивачем обладнання було змонтовано в лінію по виробництву господарського мила та прийнято в експлуатацію, що підтверджується актом державної технічної комісії, яке затверджене розпорядженням № 426 від 12.07.04 голови районної державної адміністрації (Том 1 арк.спр. 144).
Викладене вище спростовує посилання позивача на безпідставність перерахування грошових коштів в сумі 120 000 грн., у зв'язку з чим вимоги щодо їх примусового повернення задоволенню не підлягають.
Вимоги позивача щодо стягнення безпідставно перерахованих відповідачеві грошових коштів в сумі 30 000 грн. заявлені правомірно, оскільки, як вже зазначалось вище, позивач 09.10.03р. платіжним дорученням №Р-1061 здійснив перерахування попередньої оплати в сумі 30 000 грн. за монтажні роботи.
Належних доказів, які б підтверджували виконання монтажно-налагоджувальних робіт відповідачем надано не було.
З огляду на викладене вимоги в цій частині слід визнати обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін за зустрічним позовом, господарський суд, -
Як вже зазначено вище ПП “Консул-К» поставило за товарними накладними № 230 від 12.11.03р., № 238 від 19.11.03р., № 243 від 24.11.03р., № 275 від 22.12.03р., № 40 від 09.03.04р. обладнання на суму 150 237 грн.
Крім того, за накладною № 8 від 20.02.04р. постановлено обладнання на суму 40 720, 00 грн. Загальна сума поставленого обладнання становить 190 957, 00 грн.
КМП фірма “Рось» попередньо сплатила в рахунок вартості обладнання 120 000 грн. Отже, до стягнення з відповідача підлягає сума 70 957, 00 грн.
Надання транспортних послуг ПП “Консул-К» по доставці обладнання до КМП фірми “Рось» ПП “Дніпропетровська транспортна компанія» підтверджується товарно-транспортними накладними від 20.02.04р., 09.03.04р., договором № 08/09 від 08.09.03р., а їх оплата перевізнику - платіжними дорученнями № 67 від 10.03.04р., № 102 від 09.04.04р., у зв'язку з чим вимоги щодо стягнення з відповідача суми 2 310 грн. підлягають задоволенню.
Посилання КМП фірми “Рось» на неналежну якість переданого обладнання не заслуговують на увагу виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів. При цьому, в силу с. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач в підтвердження своїх заперечень не надав доказів, які б свідчили про поставку неякісного обладнання. Звіт №22 про оцінку вартості майна таким доказом бути не може, оскільки ним визначалась вартість майна, а не його якість.
Не приймають до уваги і заперечення КМП фірми “Рось» щодо ціни поставленого обладнання, оскільки обладнання та товарно-матеріальні цінності за зазначеними виконавцем в накладних цінами були прийняті замовником без будь-яких заперечень. Не містять спірні накладні і поміток, що зазначене обладнання приймається на відповідальне збереження.
До того ж, як вбачається із матеріалів справи, та зазначалось вище, отримане обладнання було змонтовано в лінію по виробництву господарського мила.
Керуючись ст.ст. 526, 625, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
По первісному позову.
Стягнути з приватного підприємства “Консул-К» м. Дніпропетровськ на користь Колективного малого підприємства фірми “Рось» м. Вишгород 30 000 грн. основного боргу, 3000 грн. держмита, 23, 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.
В решті позову відмовити.
По зустрічному позову.
Стягнути з колективного малого підприємства фірми “Рось» м. Вишгород на користь приватного підприємства “Консул-К» м. Дніпропетровськ 70 957, 00 грн. вартості обладнання, 2 310, 00 грн. транспортних витрат, 732, 67 грн. держмиту, 99, 12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя
І.Ф. Мельниченко
Рішення підписано