25 грудня 2014 рокусправа № 204/4795/14-а (2а-204/180/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська
на постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2014 р.
у справі № 204/4795/14-а (2а-204/180/14)
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська
про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
У липні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування у розрахунку розміру пенсії державного службовця ОСОБА_1 10 відсотків винагороди за вислугу років та "інших виплат", до яких віднесені матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально -побутових питань, суми компенсації за невикористані відпустки та індексації заробітної плати, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 розрахунок та виплату пенсії державного службовця починаючи з 08.04.2014 року у розмірі 86 відсотків від суми заробітку з урахуванням 35 відсотків винагороди за вислугу років з надбавкою за спеціальне звання та матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально - побутових питань, сум компенсації за невикористану відпустку та індексації заробітної плати.
Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2014 р. задоволено частково. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 неправомірними. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії державного службовця на підставі державного службовця на підставі довідок про заробітну плату від № 523/10/28-01-05-23 та № 52210/28-01-05-23 від 04.04.2014 року з урахуванням зазначених в них сум визначених як "Інші виплати" на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування починаючи з 08.04.2014 року та з врахуванням вже здійснених виплат. В решті заявлених позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Не погодившись з постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2014 р., Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2014 р. по справі № 204/4795/14-а (2а-204/180/14), в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач зазначає, що згідно ст.33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата держслужбовця складається із посадових окладів, доплати за ранг, премій, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Матеріальна допомога, допомога на оздоровлення, індексація заробітної плати, компенсація за невикористану відпустку не є складовою заробітної плати державного службовця, а є окремою разовою виплатою.
Позивач до суду письмові заперечення не надав.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 вийшла на пенсію державного службовця 28.11.2008 року з посади головного державного податкового ревізора-інспектора спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську.
Для визначення пенсії позивач подала до відповідача довідки про складові заробітної плати від 04.04.2014 року № 523/10/28-01-05-23 та № 52210/28-01-05-23 за останні 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією з урахуванням "Інших виплат", до яких увійшли допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань та компенсація за невикористану відпустку, з яких справляються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Проте, при розрахунку розміру пенсії на момент її призначення відповідач вчинив дії зі зменшенням складових заробітної плати, а саме: сум матеріальної допомоги на оздоровлення, соціально - побутові питання та компенсація за використану відпустку при обчисленні заробітної плати для нарахування пенсії державного службовця, з яких сплавляється збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Дії відповідача не можна визнати законними та обґрунтованими, виходячи з такого.
Згідно ч.6 ст.33 Закону України "Про державну службу" передбачено, що державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
У відповідності до ст..35 Закону України "Про державну службу", державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.
Постановою КМУ від 03. 05.1994 року №283 "Про порядок обчислення стажу державної служби" встановлено, що керівникам надано право в межах встановленого фонду право надавати працівникам матеріальної допомоги для вирішення соціально -побутових питань та допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати. Джерелом виплати матеріальної допомоги на оздоровлення є фонд заробітної плати.
Згідно ч. 2 ст.33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Однак ст.33 Закону України "Про державну службу" визначає умови оплати праці держаних службовців, а не умови їх пенсійного забезпечення.
Відповідно до п.1 ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції діючій на момент виникнення спірних правовідносин) до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отриманих застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу, з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу) .
Таким чином, чинне законодавство відносить до складу заробітної плати для призначення пенсії державного службовця усі виплати, без винятку, з яких справляється збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Крім того, Верховний Суд України в постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня та 6 листопада 2013 року (справи №№ 21-430а11, 21-125а13, 21-97а13, 21-350а13 відповідно) зазначив, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Висновок суду у справі, що розглядається, про те, що виплати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак які не включаються до складу заробітної плати державного службовця, враховуються при обчисленні розміру його пенсії, відповідає практиці Верховного Суду України з розгляду спорів цієї категорії та є наслідком правильного застосування норм матеріального права. Так, перевагу надано спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії (стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та стаття 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення"), а не законам України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" та від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці", які щодо спірних відносин є загальними.
Виходячи з викладеного, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська слід залишити без задоволення, а постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2014 р.- без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.
Постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2014 р. - без змін.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України оскарженню не підлягає.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.А. Проценко