15.01.2015 Справа № 907/1215/14
Розглянувши матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортно-лісові інвестиції України", м. Київ
До відповідача Державного підприємства „Виноградівське лісове господарство", м. Виноградів
Про стягнення 37 343,44 грн.,
Головуючий суддя Якимчук Л.М.
За участю представників сторін:
від позивача - Чабак О.Г., довіреність від 10.11.2014 № б/н
від відповідача - Матій Н.Ю., довіреність від 14.01.2015 №1.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Транспортно-лісові інвестиції України", м. Київ, звернувся до суду з позовом до відповідача, Державного підприємства „Виноградівське лісове господарство", м. Виноградів, про стягнення, 37343,44 грн.,
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Вказує, що заборгованість у розмірі 37 343,44 грн., з яких 30 129,26 грн. - основна заборгованість, 6 023,43 грн. - інфляційні нарахування, 1 190,75 грн. - 3% річних від простроченої суми, підтверджена матеріалами справи, зокрема, копіями договору підряду на розробку лісових ресурсів від 04.06.2013 №68, актами здачі-приймання від 27.06.2013 та від 31.07.2013, розрахунком заборгованості, тощо.
У ході судового засідання представник відповідача надала суду відзив на позовну заяву від 14.01.2015 №01-11/16, в якому частково визнала позов, зокрема, в частині суми основного боргу в розмірі 30 129,26 грн., а нараховані позивачем інфляційні втрати у розмірі 6023,43 грн. та 3 % річних в у сумі 1 190,75 грн. вважає безпідставними та в їх задоволенні просить відмовити.
Вивчивши матеріали справи,
заслухавши пояснення представників сторін,
суд встановив:
Між сторонами у спорі укладено договір підряду на розробку лісових деревних ресурсів від 04.06.2013 №68, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Транспортно-лісові інвестиції України" (позивач у справі, виконавець за договором) зобов'язується на свій ризик розробити лісосіку в рубках формування та оздоровлення лісів (суцільно санітарна) згідно графіку і лісорубного квитка № 433382 від 27.05.2013, виданого ДП „Виноградівське лісове господарство", в Затисянському лісництві, кв.120 вид. 31,1 пл. 0,9 га, ліквідною кубомасою 281 кбм (твердолистяне господарство) в т.ч. ділової 76 кбм., (пиловник, бук І с. - 12 кбм, пиловник, бук ІІ с. - 20 кбм, пиловник, бук ІІІ с. - 36 кбм.), дрова 123 кбм., тех..сировини - 82кбм. на умовах франко-верхнього складу, а Державне підприємство „Виноградівське лісове господарство" (відповідач у справі, замовник за договором) зобов'язалось прийняти ці роботи та оплатити їх. (п.1.1. договору).
Відповідно до п.1.2. договору на виконання роботи складаються, за встановленими формами, акт приймання - передачі лісосіки, сортиментна структура лісосіки, технологічна картка, кошторис вартості робіт (послуг), акт виконання робіт, які є невід'ємною частиною укладеного договору.
Пунктом 3.2. договору встановлено, що підставою для оплати є акт приймання виконаних робіт встановленої форми.
Згідно п. 3.3. замовник здійснює оплату виконаних робіт протягом 20 календарних днів з моменту їх виконання та прийняття.
Відповідно до до п.4.2.2 замовник зобов'язаний оплатити виконавцю роботу, передбачену п.1 договору в розмірах і в строки, встановлені договором та кошторисом на виконання робіт.
Пунктом 4.2.3 встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти, по завершенні всіх робіт, лісосіку протягом місяця з дати одержання письмово повідомлення відповідача.
Загалом на виконання вказаного договору позивачем виконані роботи по заготівлі лісопродукції, а відповідачем такі роботи прийняті про що складені та підписані уповноваженими представниками відповідні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 30 129,26 грн., а саме акт здачі-прийняття робіт від 27.06.2013 на суму 10 498,00 грн. та акт здачі-прийняття робіт від 31.07.2013 на суму 19 631, 26 грн.
Однак, ДП „Виноградівське лісове господарство" у встановлений договором строк, оплату за виконані роботи не здійснив, а тому у нього виникла заборгованість у розмірі 30 129,26 грн., яка підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 193 Господарського процесуального кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 6 023,43 грн. - інфляційних втрат та 1 190,75 грн. - 3% річних від простроченої суми за період з 18 липня 2013 року по 02 грудня 2014 року по першому акту виконаних робіт і з 21 серпня 2013 року по 02 грудня 2014 року по другому акту.
Нарахування здійснені з врахуванням пункту 3.3. договору, який передбачає проведення оплати протягом 20 календарних днів після підписання актів виконаних робіт.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, інфляційні нарахування та 3 % річних у сумі 7 214,18 грн., підлягають стягненню.
Оскільки, заборгованість за виконані роботи відповідачем не погашена, то порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення суми 37 343,44 грн., з яких 30 129,26 грн. - основна заборгованість, 6 023,43 грн. - інфляційні нарахування, 1 190,75 грн. - 3% річних від простроченої суми.
Судовий збір у сумі 1827 грн. слід покласти на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства „Виноградівське лісове господарство", м. Виноградів (код: 22114556, м. Виноградів, вул. Копанська,178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортно-лісові інвестиції України", (код: 37029491, м. Київ, вул. Якіра, буд..8, офіс 38) суму 37 343 (тридцять сім тисяч триста сорок три) грн. 44 коп., з яких 30 129,26 грн. - основна заборгованість, 6 023,43 грн. - інфляційні нарахування, 1 190,75 грн. - 3% річних від простроченої суми, а також 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. у відшкодування судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 19.01.2015.
Суддя Л. М. Якимчук