"12" січня 2015 р.Справа № 916/3371/14
За позовом: Заступника прокурора Київського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради
До відповідача: Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департамент комунальної власності Одеської міської ради
про стягнення 184243,55 грн.
Головуючий суддя у складі колегії суддів: Д'яченко Т.Г.
Судді: Погребна К.Ф., Горячук Н.О.
Представники:
Від прокуратури: Доброжан Н.І., представник за посвідченням
Від позивача: Моджук І.О., представник за довіреністю
Від 3-ї особи: Польщіна Т.Л., представник за довіреністю
Від відповідача: Соколов В.М., представник за довіреністю
У судових засіданнях 06.10.2014р., 29.10.2014р. та 01.12.2014р. судом оголошувались перерви до 29.10.2014р., 03.11.2014р. та 12.01.2015р., відповідно, в порядку ст. 77 ГПК України.
Суть спору: Заступник прокурора Київського району м.Одеси в інтересах держави, в особі Одеської міської ради звернуся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", у якій просить суд стягнути з відповідача збитки у сумі 184243,55 грн.
Відповідач - Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" проти задоволення позовних вимог у справі заперечує, що вбачається з наданих суду письмового відзиву та усних пояснень повноважного представника відповідача, що був присутнім у судових засіданнях.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача, відповідача та третьої особи, суд встановив.
23 вересня 2003р. на підставі укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Водограй" договору купівлі-продажу майна № 1 ВАТ "Укрнафта" було набуто у власність АЗС на 150 заправок на добу, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Комарова, буд. 12/1. Право власності на АЗС на 150 заправок на добу, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Комарова, буд. 12/1 було зареєстровано Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" у КП „ОМБТІ та РОН", що вбачається з копії реєстраційного посвідчення від 16.03.2004р. (а.с. 15).
Як вбачається з пояснень представника відповідача та залучених ним до матеріалів справи копій документів, земельна ділянка на якій розташовувалась придбана у власність відповідачем АЗС перебувала у користуванні ТОВ „Мавекс" строком на 10 років, відповідно до укладеного між ТОВ „Мавекс" та Одеською міською радою договору оренди від 13.02.2002р. На підставі укладеного між ВАТ "Укрнафта" та ТОВ „Мавекс" договору на компенсацію витрат по орендній платі було узгоджено компенсацію ВАТ "Укрнафта" усіх витрат ТОВ „Мавекс" по сплаті орендної плати за договором оренди від 13.02.2002р.
Як вбачається з положень п. 1.3 статуту ПАТ "Укрнафта", на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 22.03.2011р. було змінено тип та назву товариства з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта".
В подальшому, як зазначається представником відповідача, листом від 12.10.2012р. №696 Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до Одеської міської ради з пропозицією переоформлення на ПАТ "Укрнафта" договору оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Комарова, 12/1, загальною площею 0,1129 га, для експлуатації та обслуговування АЗС.
Рішенням Одеської міської ради від 18.07.2013р. надано дозвіл ПАТ "Укрнафта" на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та її подальшої передачі в оренду, площею 0,1129 га, за адресою: м. Одеса, вул. Комарова, 12/1, для експлуатації та обслуговування АЗС на 150 заправок на добу, зобов'язано ПАТ "Укрнафта" після погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі в органах Держземагенства м. Одеси, надати до виконавчого органу Одеської міської ради витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Крім того, рішенням Одеської міської ради від 18.07.2013р. № 3858-VI було вирішено зареєструвати право комунальної власності територіальної громади на земельну ділянку площею 0,1129 га, за адресою: м. Одеса, вул. Комарова, 12/1.
Листом від 31.03.2014р., адресованим в.о. Одеського міського голови Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" просило надати доручення відповідному виконавчому органу Одеської міської ради зареєструвати право комунальної власності на земельні ділянки (серед яких значилась земельна ділянка площею 0,1129 га, за адресою: м. Одеса, вул. Комарова, 12/1) у державному реєстрі, отримати витяги із державного реєстру на земельні ділянки, а також, після реєстрації права власності Одеської міської ради на земельні ділянки, укласти з ПАТ "Укрнафта" довгострокові договори оренди.
Як зазначалось представником ПАТ "Укрнафта", оскільки договір оренди земельної ділянки площею 0,1129 га, за адресою: м. Одеса, вул. Комарова, 12/1 укладено не було, відповідачем сплачувалась до державного бюджету плата за користування земельною ділянкою у вигляді земельного податку, в підтвердження чого представником відповідача було залучено до матеріалів справи копії платіжних доручень про сплату земельного податку за період з січня 2011року по квітень 2014р. (копії а.с. 69-101).
Як вбачається з пояснень представників прокуратури та позивача та підтверджується даними акту від 17.04.2014р. (копія а.с. 46-47), створеною виконавчим комітетом Одеської міської ради комісією з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на підставі наданих Департаментом комунальної власності ОМР відомостей щодо ПАТ "Укрнафта", як фактичного користувача земельної ділянки площею 0,1129 га, за адресою: м. Одеса, вул. Комарова, 12/1, який станом на 01.04.2014р. не виконав вимоги щодо документів на землю, було проведено розрахунок розміру збитків у вигляді неодержаного доходу, який міг би одержати власник земельної ділянки, однак не одержав внаслідок її використання ПАТ "Укрнафта" без правовстановлюючих документів, за період з 20.09.2011р. по 01.04.2014р.
Розрахунок проведено з урахуванням даних довідки № 7780 від 11.08.2011р. про нормативну грошову оцінку 1 кв. м. земельної ділянки за адресою м. Одеса, вул. Комарова, 12/1, відповідно до який така вартість складає 1942,87 грн. за кв. м. З урахуванням фактичної кількості днів користування земельною ділянкою ПАТ "Укрнафта" в межах періоду встановленого комісією з 20.09.2011р. по 01.04.2014р., а також з урахуванням сплачених за даний період ПАТ "Укрнафта" коштів у вигляді земельного податку у сумі 93295,03 грн., розмір розрахованих збитків склав 184243,55 грн.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014р. №109 було затверджено, зокрема, акт комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 17.04.2014р. та зобов'язано, зокрема, ПАТ "Укрнафта" сплатити збитки, визначені у акті у місячний термін.
На підставі листа Департаменту комунальної власності ОМР від 26.06.2014р. № 01-13/4715 зі змістом рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.06.2014р. №109 було ознайомлено Публічне акціонерне товариство "Укрнафта". Листом у відповідь від 21.07.2014р. № 08.1.21/369 Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" не визнано за собою обов'язку сплачувати збитки у сумі 184243,55 грн., пояснюючи це вчиненням ПАТ "Укрнафта" усіх залежних від товариства дій, направлених на укладення договору оренди, при цьому зазначаючи про сплату передбаченої Податковим кодексом України плати за землю у розмірі земельного податку за увесь період, протягом якого нараховано збитки.
Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю намірів у Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" належним чином оформити право користування земельною ділянкою за адресою м.Одеса, вул. Комарова, 12/1, що спричинило виникнення у Одеської міської ради збитків у вигляді неотриманого доходу у розмірі 184243,55 грн., внаслідок використання ПАТ "Укрнафта" земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 20.09.2011р. по 01.04.2014р. Позовні вимоги направлені на стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" збитків у розмірі 184243,55 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача, відповідача та третьої особи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
З урахуванням положень ч.2 ст.224 Господарського кодексу України збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Зі змісту положень роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994р. №02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" вбачається, що правовою підставою відповідальності за завдану шкоду є правопорушення, складовими елементами якого є: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вина.
Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Тобто, з урахуванням вище приведених положень, необхідними умовами для стягнення збитків є: 1) підтверджена належними доказами наявність певного розміру шкоди; 2) підтверджена належними доказами протиправна поведінка заподіювача шкоди; 3) засвідчений належними доказами факт того, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача шкоди є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки; 4) докази, що засвідчують наявність ознак вини заподіювача шкоди.
Приймаючи до уваги вищевикладене, на думку суду, предметом доказування у справі про стягнення збитків (що складаються з прямих збитків та упущеної вигоди) є наявність усіх складових елементів правопорушення.
На необхідність такого доказування вказують також приписи ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України, відповідно до яких розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Крім того, необхідність доказування таких обставин покладається на позивача, що вбачається з суті положень ст. 33 ГПК України.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Тобто, при доведенні своєї позиції щодо наявності збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди), позивач повинен підтвердити суду належними доказами вжиття ним заходів, направлених на отримання таких доходів, до звернення до суду та до виникнення правопорушення.
Між тим, як встановлено судом, доказів які б засвідчували наявність необхідних передумов для нарахування та стягнення збитків у розмірі 184243,55 грн. матеріали справи не містять.
Як було встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" вживались заходи, направлені на оформлення договірних правовідносин оренди земельної ділянки, надсилались звернення на адресу Одеської міської ради про необхідність укладення договору оренди. Поряд з цим, Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" вносилась передбачена діючим законодавством плата за землю у розмірі земельного податку.
Як це вбачається з рішенням Одеської міської ради від 18.07.2013р. № 3858-VI, укладенню договору оренди земельної ділянки повинно було передувати погодження ПАТ "Укрнафта" технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості, реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку за Одеською міською радою.
Положеннями п. 1 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції змін до статті від 02.07.2013р.) передбачалось, що надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Оскільки, ні прокуратурою, ні представниками позивача не було представлено доказів того, що межі земельної ділянки та її цільове призначення у даному випадку зазнаватимуть змін, а земельна ділянка вже перебувала у користуванні ТОВ „Мавекс" з метою розміщення АЗС, згідно договору з Одеською міською радою від 13.02.2002р., правовідносини сторін повинні підпадати під регулювання п. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, тобто, укладення договору оренди земельної ділянки могло відбуватись без складення документації із землеустрою.
Тобто, фактично укладення договору оренди залежало від реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку за Одеською міською радою. Однак, реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку за Одеською міською радою, вочевидь, не входила до кола обов'язків Публічного акціонерного товариства "Укрнафта".
Також, як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів, які б засвідчували конкретні дії позивача у справі, або його виконавчих органів, направлені на спонукання Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" укласти договір оренди з Одеською міською радою, з метою отримання доходів, неотримання яких становить предмет спору у даній справі, що також вказує на те, що позивачем не достатній мірі, у розумінні положень ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України, вживались заходи задля отримання доходів.
Вище зазначені обставини, на думку суду, засвідчують недоведеність позивачем як вини Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" у неотриманні доходів позивачем, так і протиправної поведінки Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" як заподіювача шкоди, а отже і причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача.
Дослідивши обставини спору, суд вважає заявлені заступником прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави, в особі Одеської міської ради позовні вимоги необґрунтованими та неправомірними, у зв'язку з чим такими, що не підлягають задоволенню судом.
Дана позиція суду також підтверджується матеріалами судової практики Вищого господарського суду України, зокрема, це вбачається з постанови ВГСУ від 11.09.2014р. у справі № 922/177/14.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -
У позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Повний текст рішення складено 15.01.2015р.
Головуючий суддя Т.Г. Д'яченко
Суддя К.Ф. Погребна
Суддя Н.О. Горячук