08 серпня 2014 р. Справа № 804/9704/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
10 липня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області (далі - УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області, позивач) до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції (Відділ ДВС Нікопольського МУЮ, відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про:
- визнання протиправними дій Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.06.2014 за виконавчим документом № 136 від 12.03.2013 року про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 в сумі 2312,07 грн.
- скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.06.2014, виданої Відділом державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області за виконавчим документом № 136 від 12.03.2013 про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 в сумі 2312,07 грн.
- зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області відкрити виконавче провадження з виконання вимоги № 136 від 12.03.2013 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску, яка виникла за 2010 рік із ОСОБА_2 в розмірі 2312,07 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що 20.03.2013 УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області було направлено на виконання до Відділу ДВС Нікопольського МУЮ вимогу № 136 від 12.03.2013 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску із ОСОБА_2 в сумі 2312,07 грн. на користь УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області. 26.06.2014 до УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», посилаючись на те, що виконавчий документ виконано в повному обсязі. Проте, на даний час кошти відносно боржника - ОСОБА_2 щодо погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка виникла за 2011 рік не надходили.
Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що на виконанні Відділу ДВС Нікопольського МУЮ перебувало зведене виконавче провадження № 1418/7 стосовно стягнення боргу на користь УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області із ОСОБА_2 у загальному розмірі 3600,87 грн. У зведеному виконавчому провадженні станом на 23.06.2014 знаходилося два виконавчих документа, з яких: вимога № Ф -136 від 12.03.2013 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску з ОСОБА_2 в сумі 2312,07 грн., вимога № 538 від 13.03.2013 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску із ОСОБА_2 в сумі 1288,80 грн. В ході проведення виконавчих дій було звернуто стягнення на майно боржника. 23.06.2014 до Відділу ДВС Нікопольського МУЮ з'явилася дружина ОСОБА_2 та надала оригінали квитанцій про сплату боргу, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій від 23.06.2014, в яких зазначено, що стягнуті кошті по виконавчим документам в повному обсязі перераховані на розрахункові рахунки за реквізитами, наданими УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області. Таким чином, відповідно до п. 8 ст. 49, ст. 50, ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ виконано фактично в повному обсязі, виконавче провадження закінчено, примірники постанови надіслано сторонам виконавчого провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року відкрито провадження у цій справі. Останнє судове засідання було призначено на 08.08.2014.
У судове засідання 08.08.2014 позивач не з'явився. До суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі представника УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області. Позивач у зазначеному клопотанні вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити адміністративний позов повністю.
Відповідач у судове засідання 08.08.2014 не з'явився. До суду надійшло клопотання відповідача (вх. № 1263-ел) про розгляд справи без участі представника Відділу ДВС Нікопольського МУЮ, разом з письмовими запереченнями, у яких відповідач просив в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 у судове засідання 08.08.2014 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Про причини неявки не повідомив, жодних заяв, клопотань чи доказів по справі до суду не надав.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно ч. 6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, 20.03.2013 УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області було направлено на виконання до Відділу ДВС Нікопольського МУЮ вимогу № 136 від 12.03.2013 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску із ОСОБА_2 в сумі 2312,07 грн. на користь УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
20.03.2013 відповідно до вищенаведеної норми, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження.
10.01.2014 УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області було направлено на виконання до Відділу ДВС Нікопольського МУЮ вимогу № 538 від 13.03.2013 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску із ОСОБА_2 в сумі 1288,80 грн. на користь УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області.
10.01.2014 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження.
Також, 10.01.2014 державним виконавцем винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень.
В ході проведення виконавчих дій було звернуто стягнення на майно боржника, а саме: оголошено в розшук транспортні засоби боржника ОСОБА_2 23.06.2014 транспортний засіб був затриманий працівниками ДАІ.
З письмових заперечень відповідача вбачається, що 23.06.2014 до Відділу ДВС Нікопольського МУЮ з'явилася дружина ОСОБА_2 та надала оригінали квитанцій про сплату боргу, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій від 23.06.2014, у яких зазначено, що стягнуті кошти по виконавчим документам в повному обсязі перераховані на розрахункові рахунки за реквізитами, наданими УПФУ в м. Нікополі та Нікопольському районі.
Відповідно до п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
З огляду на зазначене, державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Ковальчуком А.О. 23.06.2014 зведене виконавче провадження закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», примірники постанови надіслано сторонам виконавчого провадження.
Суд не погоджується з наведеними діями відповідача з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що боржником відповідно до вимоги № 136 від 12.03.2013 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 2312,07 грн. є ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер платника НОМЕР_1, реєстраційний номер платника ЄСВ в МДЗУ 223000000000).
Відповідно до квитанцій, якими керувався відповідач при прийнятті постанови про закінчення виконавчого провадження, копії яких також були надані до суду, оплату здійснила ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), призначення: єдині внески фізичних осіб-підприємців зі спрощеною системою оподаткування у розмірі 2312,07 грн., витрати 29,71 грн. та виконавчий збір 231,20 грн.
Оскаільки ОСОБА_4 також є платником єдиного внеску фізичних осіб - підприємців зі спрощеною системою оподаткування та має індивідуальний податковий номер, наведені вище кошти були перераховані на оплату єдиного внеску фізичних осіб-підприємців зі спрощеною системою оподаткування щодо ОСОБА_4.
Як вбачається з розрахунку від 01.07.2014 щодо ОСОБА_2, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи, заборгованість ОСОБА_2 по вимозі № 136 від 12.03.2013 р. в сумі 2312,07 грн. сплачена не була, кошти на погашення зазначеної суми заборгованості на відповідні банківські рахунки позивача перераховані не були.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про безпідставне винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.06.2014 за виконавчим документом № 136 від 12.03.2013 про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 в сумі 2312,07 грн., оскільки такий документ не було виконано в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем належним чином не доведено, що постанову про закінчення виконавчого провадження від 23.06.2014 прийнято Відділом державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області за виконавчим документом № 136 від 12.03.2013 про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 в сумі 2312,07 грн. в межах повноважень, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач довів обставини в обґрунтування заявлених позовних вимог.
Таким чином, як вбачається з наведеного вище, відповідачем протиправно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 23.06.2014 за виконавчим документом № 136 від 12.03.2013 про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 в сумі 2312,07 грн., а тому вона підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.
У зв'язку із невиконанням виконавчого документу № 136 від 12.03.2013 про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 в сумі 2312,07 грн., виконавче провадження з виконання наведеної вимоги підлягає відновленню.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області відкрити виконавче провадження з виконання вимоги № 136 від 12.03.2013 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску, яка виникла за 2011 рік із ОСОБА_2 в розмірі 2312,07 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Суд не в праві своєю компетенцією підміняти компетенцію іншого органу та прямо вказувати відповідачу на те, яке саме рішення останній повинен прийняти.
Прийнявши рішення про зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження в порушення вимог ст. 17 і пунктів 1, 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вийде за межі своєї компетенції, вирішивши питання, яке до неї не віднесено, крім того таке рішення призведе до порушення процедури, визначеної в ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження».
У відповідності до п. 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право. Суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовна вимога про зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області відкрити виконавче провадження з виконання вимоги № 136 від 12.03.2013 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску, яка виникла за 2011 рік із ОСОБА_2 в розмірі 2312,07 грн. не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.06.2014 ВП № 37508664 за виконавчим документом № 136 від 12.03.2013 про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 в сумі 2312,07 грн.
Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 23.06.2014 ВП № 37508664, винесену Державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області Ковальчук А.О. за виконавчим документом № 136 від 12.03.2013 про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 в сумі 2312,07 грн.
В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Царікова