22 грудня 2014 р. Справа № 804/16842/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСерьогіної О.В.
при секретаріБурцевої Я.Е.
за участю:
представника позивача представника відповідача Бершадської Т.А. Донцова Є.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроспецсервіс" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідроспецсервіс" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.09.2014р. №0002151500 з податку на додану вартість, яке винесено на підставі Акту №137/04-83-22-02/31736401 від 19.08.14р. про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Гідроспецсервіс" з питань придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Сібол" та їх подальшої реалізації за період з 01.01.2014р. по 31.01.2014р. в наслідок чого підприємству донараховано податок на додану вартість в сумі 85105,75 грн., в тому числі за основним платежем 68084,60 грн., за фінансовими санкціями 17021,15 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при проведенні перевірки та винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При цьому позивач зазначає, що висновки контролюючого органу щодо відсутності реальної господарської діяльності були зроблені на підставі припущень без перевірки діяльності жодного із контрагентів як постачальників, так і покупців. Позивачем було виконано роботи з використанням орендованої техніки, використано дизпаливо для забезпечення її роботи та отримано безготівкову оплату за виконання робіт. Факт виконання робіт підтверджується наданими позивачем первинними документами.
У судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити його з підстав викладених у позовній заяві.
Представники відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову у зв'язку з його необґрунтованістю.
В письмових запереченнях на позов, відповідач зазначив, що в ході перевірки неможливо було встановити факт здійснення господарських операції між позивачем та ТОВ "Сібол", так як відсутні документи, які у повному обсязі підтверджують виконання умов укладених договорів. В ході перевірки не встановлено, яким чином використання об'єкту оренди) будівельної техніки підприємством ТОВ "Гідроспецсервіс" пов'язано з веденням його господарської діяльності та подальшим отриманням прибутку від оренди будівельного устаткування, тому підстав для зменшення бази оподаткування податок на додану вартість за рахунок податкового кредиту немає.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 02.09.2014р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0002151500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 85105,00 грн. (основний платіж - 68084,60 грн., штрафні санкції - 17021,15 грн.).
Як вбачається з матеріалів справи, вказане податкове повідомлення-рішення було винесено на підставі Акту від 19.08.2014р. № 137/04-83-22-02/31736401 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Гідроспецсервіс" з питань придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Сібол" та їх подальшої реалізації за період з 01.01.2014р. по 31.01.2014р.".
У вказаному Акті зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.10 за №2755-VI, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість всього на загальну суму: 68084,60 грн., а саме: за січень 2014р. - 68084,60 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За змістом ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
У відповідності з п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
За змістом п.58.1. ст.58 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Відповідно до п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Позапланова документальна виїзна перевірка позивача була проведена відповідачем у зв'язку з отриманням податкової інформації та виявленням фактів, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства України. Копію наказу №667 від 06.08.2014 та направлення на перевірку №712/22.02 від 06.08.2014 року вручено бухгалтеру ТОВ ТОВ "Гідроспецсервіс".
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п.п. 2.15, 2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну.
Пунктами 2.1 та 2.2 вказаного Положення встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, тобто факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Водночас, згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
При цьому статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
У відповідності з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З наведених законодавчих положень випливає, що окрім формальних вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.
Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.
Згідно зі ст. 662 Цивільного кодексу України Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності зі ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.
Пунктами 11.5 - 11.7 Правил оформлення документів на перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.
Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.
Отже товарно-транспортна накладна є обов'язковим документом, що підтверджує фактичне переміщення товару від вантажовідправника вантажоодержувачу.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2012р. між ТОВ "Сібол" (Орендодавець) та ТОВ "Гідроспецсервіс" (Орендар) було укладено договір оренди обладнання №19/11 та 29.11.2012р. укладена додаткова угода. У відповідності до умов вищенаведеного Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду будівельну техніку згідно відомості. Дана техніка знаходиться у власності Орендодавця. Орендар зобов'язується здійснювати за свій рахунок перевезення (транспортування) будівельної техніки з об'єкту Орендодавця на об'єкт Орендаря. Орендну плату Орендар зобов'язаний сплачувати щомісячно за поточний місяць. Термін дії договору до 29.11.2014р.
На виконання умов договору №19/11 було складено акт приймання передачі від 29.11.2012р. земснаряду 8Е.40М.42.3 в кількості 2 шт., орендна плата за який складає 528000,00 грн. в місяць з ПДВ. Також 29.11.2012р. було складено акт приймання-передавання земснаряду ЛС-27Е в кількості 1 шт., орендна плата складає 186000,00 грн. в місяць.
31.01.2014р. ТОВ "Сібол" було виписано рахунок-фактуру № 30028 від 31.01.2014р., податкову накладну № 30028 та складено акт № 30028 від 31.01.2014р. здачі-прийняття робіт на виконання умов Договору оренди № 19/11 від 29.11.2012р. на суму 186000,00 в т.ч. ПДВ-31000,00грн. за оренду земснаряду ЛС-27Е.
28.03.2013р. між ТОВ «Сібол» (Орендодавець) та ТОВ "Гідроспецсервіс" (Орендар) було укладено договір оренди обладнання №08/03, у відповідності з яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду будівельну техніку згідно відомості. Дана техніка знаходиться у власності Орендодавця. Орендар зобов'язується здійснювати за свій рахунок перевезення (транспортування) будівельної техніки з об'єкту Орендодавця на об'єкт Орендаря. Оренду плату Орендар зобов'язаний сплачувати щомісячно за поточний місяць. Термін дії договору до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
На виконання умов вищенаведеного договору було складено акт приймання передачі від 28.03.2013р.:
п/пНайменування обладнанняК-ть, шт.Орендна плата за місяць, грн..Сума, грн.
Катер БМК-130 216420,0032840,00
Бульдозер Т-170117020,0017020,00
Трубоукладчик на базі Т-170217160,0034320,00
Плавучий кран110400,0010400,00
Дизельелектростанція АД-30110180,0010180,00
Сума, грн.104760,00
ПДВ 20%20952,00
Всього, грн.125712,00
31.01.2014р. ТОВ "Сібол" було виписано рахунок-фактуру № 30029 від 31.01.2014р., податкову накладну № 30029 та складено 31.01.2014р. акт № 30098 здачі-прийняття робіт на виконання умов Договору оренди № 08/03 від 28.03.2013р. на суму 52608,00 в т.ч. ПДВ-8768,00 грн. за оренду катера БМК-130, бульдозера Т-170 та плавучого крана.
31.01.2014р. ТОВ "Сібол" було виписано рахунок-фактуру № 30030 від 31.01.2014р., податкову накладну № 30030 та складено 31.01.2014р. акт № 30030 здачі-прийняття робіт на виконання умов Договору оренди № 08/03 від 28.03.2013р. на суму 53400,00 в т.ч. ПДВ-8900,00 грн. за оренду трубоукладчика на базі Т-170, дизельелектростанції АД-30.
06.01.2014р. ТОВ "Сібол" складено рахунок № 5003, видаткова накладна № 5003 від 06.01.2014р. та податкова накладна № 5003 від 06.01.2014р. на дизпаливо в кількості 6300л. на суму 58136,40 грн. (вт.ч. ПДВ-9689,40 грн.).
14.01.2014р. ТОВ "Сібол" складено рахунок № 13006, видаткова накладна № 13006 від 06.01.2014р. та податкова накладна № 13006 від 14.01.2014р. на дизпаливо в кількості 6300л. на суму 58363,20 грн. (вт.ч. ПДВ-9727,20 грн.).
Проте, в вищезазначених видаткових накладних не зазначено прізвище особи, яка отримала даний товар та не зазначено на підставі чого товар був отриманий, що є порушенням ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Суду не надані договора поставки дизпалива від 06.01.2014р., 14.01.2014р., які зазначені в податкових накладних.
Також, позивачем не надано документів, що підтверджують якісні характеристики отриманого товару, які мають у нього бути в наявності, зважаючи на те, що отриманий товар не був в подальшому перепроданий, а був використаний у власному виробництві.
Також, будь-яких доказів на підтвердження перевезення обладнання та дизпалива від ТОВ "Сібол" до власних місць зберігання (наявність власних або орендованих транспортних засобів, укладання договорів перевезення з третіми особами, документи, що підтверджують фактичні витрати з перевезення товару тощо) позивач під час перевірки податковим органом та під час судового розгляду справи не надав.
Позивачем за вказаними договорами також не надано підтвердження 100% оплати оренди обладнання та отриманого дизпалива, що також свідчить про їх невиконання.
Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України якщо платником податків не надано документи до закінчення перевірки, то вважається, що такі документи у підприємства відсутні.
З огляду на викладене, оцінюючи докази, що є в матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про непідтвердженність реального здійснення господарських операцій між ТОВ "Сібол" та ТОВ "Гідроспецсервіс" в січні 2014р.
За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що рішення прийнято на користь суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з чим судові витрати понесені позивачем не підлягають стягненню з державного бюджету відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволені адміністратвиного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроспецсервіс" до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002151500 від 02.09.2014р. - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 26 грудня 2014 року.
Суддя О.В. Серьогіна