м. Вінниця
15 січня 2015 р. Справа № 802/4400/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Слободонюк М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Франчук А.О.
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Комісарчук М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації
про: визнання дій неправомірними та забов'язання вчинити дії
26.12.2014 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до відповідача - Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації (далі - Департамент соціальної політики Вінницької ОДА, відповідач).
У позовній заяві позивач просить:
- визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації щодо відмови в наданні ОСОБА_1 дозволу на сплату митних платежів на автомобіль марки "FORD Mondeo", 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 від 11.03.2006 року;
- зобов'язати Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації надати дозвіл ОСОБА_1 на сплату митних платежів на автомобіль марки "FORD Mondeo", 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 від 11.03.2006 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що у 2005 році її чоловіку - ОСОБА_3 в якості гуманітарної допомоги наданий легковий автомобіль марки "FORD Mondeo", 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2.
Після смерті ОСОБА_3, вона звернулась з заявою до відповідача щодо надання дозволу сплатити митні платежі та збори з метою переоформлення вказаного автомобіля, на що листом № 04-5948 від 23.12.2014 року Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації відмовив у наданні дозволу з посиланням на п. 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 999 від 19.07.2006 р. (далі - Порядок). Позивач вважає відмову неправомірною та просить зобов'язати відповідача надати дозвіл на сплату митних платежів та зборів з метою переоформлення автомобіля.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила, пояснивши суду, що в Департаменту соціальної політики облдержадміністрації відсутні правові підстави у наданні дозволу на сплату митних платежів і зборів.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши всі наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що автомобіль марки "FORD Mondeo", 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 було ввезено на митну територію України з території Литви. Одержувачем даного автомобіля було Головне управління праці та соціального захисту населення Вінницької державної адміністрації, що підтверджується митною декларацією ІМ 40ГД від 14.14.2005 року.
ОСОБА_3 був забезпечений органами соціального захисту населення вказаним вище автомобілем в якості гуманітарної допомоги, та отримав відповідне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 11.03.2006р., реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_2.
Факт перебування позивача у шлюбі та сумісного проживання із ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_5 від 16.06.1970 року та довідкою Чернятинської сільської ради Жмеринського району №2265 від 23.12.2014 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Після смерті ОСОБА_3, позивач звернулась із заявою до Департаменту соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації щодо надання згоди на сплату митних платежів на автомобіль "FORD Mondeo", 1998 року, які необхідно здійснити для передачі автомобіля її у власність.
Департаментом соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації листом № 04-5948 від 23.12.2014 року відмовлено у наданні такого дозволу, посилаючись при цьому на те, що позивачем з пропущенням шестимісячного строку подано заяву про надання згоди на сплату митних платежів.
Не погоджуючись із відмовою Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації позивач звернулась з позовом до суду.
Суд, визначаючись щодо заявлених позовних вимог виходив із наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про гуманітарну допомогу" гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб.
Згідно з ч. 1. ст. 11-1 Закону України "Про гуманітарну допомогу" забезпечення інвалідів, дітей-інвалідів автомобілями, визнаними гуманітарною допомогою, здійснюється на умовах, передбачених законом, та у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Механізм забезпечення легковими автомобілями інвалідів, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах, є громадянами України і місце проживання яких зареєстровано у встановленому законом порядку врегульовано Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999.
Пунктом 41 Порядку (в редакції чинній на момент смерті ОСОБА_3.) визначено, що автомобіль, отриманий головним управлінням соціального захисту як гуманітарна допомога для конкретного інваліда, який перебуває на обліку, видається безоплатно такому інваліду (за його згодою або за згодою законного представника недієздатного інваліда), дитині-інваліду (за згодою її законного представника) незалежно від черговості на десятирічний строк, визначений з дати видачі, із зняттям з обліку.
Після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через головне управління соціального захисту і користувався менше ніж 10 років, може бути переданий у власність одному з членів сім'ї інваліда за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.
Як вбачається з листа Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації від 23.12.2014 року № 04-5948, відповідач у своїй відповіді керувався постановою Кабінету Міністрів від 31.10.2012 року №1057 "Про внесення змін до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями", якою внесено зміни до пункту 41 Порядку в частині встановлення шестимісячного терміну з дня смерті інваліда для сплати митних платежів.
Тобто, Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації відмовляючи у наданні дозволу позивачу на сплату митних платежів керувався Порядком із змінами та доповненнями станом на дату звернення позивача до відповідача.
Однак, суд звертає увагу, що вищевказана постанова Кабінету Міністрів України №1057 від 31.10.2012 року набула чинності 24.11.2012 року, вже після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Таким чином, на час смерті ОСОБА_3 чинними були норми п. 41 Порядку в редакції, яка не встановлювала шестимісячного терміну з дня смерті інваліда для сплати митних платежів.
Так, ч. 1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р. № 1/99-рп, ч. 1 ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності.
Відтак, застосування відповідачем до спірних правовідносин положень п. 41 Порядку із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №1057 від 31.10.2012 року, є протиправним.
Стосовно позовної вимоги щодо зобов'язання Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації надати згоду на сплату податків і зборів за вказаний автомобіль, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
З огляду на право суду при задоволенні вимог адміністративного позову прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а також на встановлені ознаки протиправності відмови в наданні згоди на сплату митних платежів на автомобіль "FORD Mondeo", 1998 року випуску, суд вважає, що позивач обрав належний спосіб захисту порушеного права, який і підлягає застосуванню при прийнятті рішення у цій справі.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи сукупність зазначених вище обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується частиною 1 статті 94 КАС України, в силу якої, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації щодо відмови в наданні ОСОБА_1 дозволу на сплату митних платежів на автомобіль марки "FORD Mondeo", 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 від 11.03.2006 року.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації надати дозвіл ОСОБА_1 на сплату митних платежів на автомобіль марки "FORD Mondeo", 1998 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 від 11.03.2006 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 73 гривні 08 копійок у відшкодування судових витрат на сплату судового збору.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович